АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/8612/12 Справа № 2-2592/11 Головуючий у 1 й інстанції - Ткаченко І.Ю. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Григорченка Е.І.

суддів -Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі -Солод О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2012 року, де ставить питання про його скасування, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2012 року позовні вимоги ПАТ «ВТБ БАНК»задоволені, з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ БАНК»стягнена заборгованість за договором від 09.01.2007 року в розмірі 2950,24 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.01.2007 року між Акціонерним комерційним банком «МРІЯ», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Дніпропетровської філії АКБ «МРІЯ», та ОСОБА_2 укладений Договір про відкриття карткового рахунку, видачу платіжної картки та їх обслуговування № 55866.

28 листопада 2007 року було укладено Договір про внесення змін та доповнень № 1 до Договору № 55866 від 09.01.2007 року. Згідно пп. 1.1 Договору про відкриття карткового рахунку, видачу платіжної картки та їх обслуговування № 55866 від 09.01.2007 року, АКБ «МРІЯ»відкрив відповідачу ОСОБА_2 картковий рахунок № НОМЕР_1 та надав у користування міжнародну банківську платіжну картку терміном дії до січня 2009 року. Факт надання картки підтверджено розпискою ОСОБА_2 від 22.01.2007 року.

Відповідно до пп. 1.1. Договору про внесення змін та доповнень № 1 до Договору № 55866 від 09.01.2007 року, позивач відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію у розмірі 2900,00 гривень. Згідно п.п. 1.2 Договору № 1 за користування кредитною лінією позивач щомісячно у розрахунковий день нараховує, а власник картки сплачує проценти за користування кредитною лінією згідно діючих тарифів Банку. Нараховані проценти списуються банком з картрахунку у розрахунковий день. Відповідно до підпунктів 4.1.2, 4.1.3, 5.1.3 Договору № 1 ОСОБА_2 був зобов'язаний здійснювати погашення несанкціонованого овердрафту, рекомендованого щомісячного платежу за кредитною лінією, здійснити повне погашення заборгованості за кредитною лінією та нарахованими відсотками у строк відповідно до п.2.3 договору, а у разі виникнення заборгованості у вигляді несанкціонованого овердрафту по картрахунку, заборгованості за кредитною лінією та її непогашення, він повинен повернути суму такої заборгованості Банку всіма належними йому коштами, майном, майновими правами, тощо. Відповідач свої обов'язки по погашенню несанкціонованого овердрафту, повної суми заборгованості та мінімального щомісячного платежу за кредитною лінією, нараховані проценти за користування кредитною лінією, не виконав. У зв'язку з чим станом на 26 травня 2011 року у ОСОБА_2 перед банком по Договору про відкриття карткового рахунку виникла заборгованість 2 950,24 грн., яка складається з: сума ліміту кредитування, що залишилась неповернутою боржником - 1535,27 грн., сума простроченого ліміту кредитування - 1064,73 грн., сума овердрафту - 33,26 грн., сума простроченого овердрафту - 161,22 грн., що підтверджується розрахунком.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями учасників процесу.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст.ст. 203, 526, 530, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апелянта, що строк дії договору закінчився 09.01.2010 року, тому відсутні підстави для стягнення зазначеної суми, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідач підтвердив, що він скористався зазначеними коштами, які знаходилися на картрахунку.

Крім того, відповідно до пп. 7.2. Договору про внесення змін та доповнень № 1 до Договору № 55866 від 09.01.2007 року, на який посилається апелянт, поновлення картки та кредитної лінії здійснюється на підставі відповідної заяви та шляхом укладення нового договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, як власник карткового рахунку, звернувся до позивача з заявою 01.12.2009 року, в якій просив видати нову картку та, згідно розписки, отримав її /а.с. 50, 51/.

Відповідно до п.7.2. Договір про відкриття карткового рахунку, видачу платіжної картки та їх обслуговування № 55866 від 09.01.2007 року/а.с. 25/, у випадку продовження терміну дії карти на підставі письмової заяви власника рахунку, цей договір вважається безумовно продовженим на термін дії в поновлених карт.

Отже, відповідач, звернувшись до позивача з відповідною заявою та отримавши нову карту, продовжив дію договору.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права та до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки, і висновків суду не спростовують.

Районний суд розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду -залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

СУДДІ: