Справа № 702/1681/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2012 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого - судді Животова Є.Г.,

при секретарі судового засідання Полуян М.В.,

за участі прокурора Зеленяка Е.С.,

підсудного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в смт. Великий Березний, кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Б. Пастіль Великоберезнянського району, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2 з середньою освітою, одруженого, такого, що має на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючого (сезонний працівник), судимого 05.10.2004 за ч.3 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі

- за ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

19 липня 2012 року, біля 16 год., в ур. «Горбок», що неподалік с. Сухий Велико-березнянського району, ОСОБА_1 повторно таємно викрав з огорожі водозабору належні ОСОБА_2 7 металевих шин (стовпчиків) довжиною 2 м кожна загальною вартістю 869,05 грн., спричинивши потерпілому матеріальні збитки на вказану суму.

ОСОБА_1 свою вину вчиненому визнав повністю, підтримав надані ним на досудовому слідстві показання та показав, що дійсно за вищевказаних обставин викрав належні потерпілому вищевказані металеві шини з огорожі водозабору, на час крадіжки не знав, кому вони належать.

Щиро розкаявся у вчиненому, пояснивши, що дуже засуджує себе за цей вчинок, викрав зазначені речі, як брухт металів з метою їх здачі у відповідний пункт прийому, оскільки на той час мав вкрай тяжке матеріальне становище і йому потрібно було придбати ліки для тяжко хворого сина. Отримані за брухт металів гроші передав дружині, яка витратила їх на ліки для хворої дитини (в підтвердження цього надав суду довідку про захворювання сина, ОСОБА_3).

Просив суворо не карати та не позбавляти волі, надати йому останній шанс виправитися з призначенням альтернативного позбавленню волі покарання; наразі, будучи сезонним працівником, влаштовується на суспільно корисну роботу та має намір довести своє виправлення працею і суворим додержанням закону. Обіцяв виправитися та ніколи в майбутньому не допускати подібного, повністю відшкодував завдані злочином збитки та примирився з потерпілим.

Суд визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, врахувавши при цьому думку сторін та здійснивши інші передбачені ч.3 ст.299 КПК України 1960 р. процесуальні дії, встановив наступний порядок дослідження доказів: допит підсудного, оголошення показань потерпілого (в судове засідання не з'явився, однак подав заяву від 28.11.2012, в якій просив розглянути справу без його участі у зв'язку із неможливістю явки на розгляд справи - захворювання на тяжку хворобу (виписку з історії хвороби додано до заяви), надані на досудовому слідстві показання підтримав повністю, також надав розписку про відсутність будь-яких претензій матеріального характеру до ОСОБА_1, оскільки останній повністю відшкодував завдані злочином збитки), дослідження протоколів слідчих дій, висновку експерта-оцінювача щодо вартості викраденого та даних, що характеризують особу підсудного. Суд, роз'яснивши сторонам наслідки застосування ч.3 ст.299 КПК 1960 р. (не заперечили) щодо обмеження дослідження доказів про фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, постановив не допитувати свідків.

Крім визнання підсудним своєї вини, його винуватість повністю стверджується наступними перевіреними судом доказами.

Так, з оголошених судом показань потерпілого ОСОБА_2, наданих ним на досудовому слідстві 14.08.2012, вбачається наступне.

Приблизно в 1982 році він, заручившись допомогою односельчан, збудував водопровід, огородивши резервуар металевими рельсами (шинами) довжиною 2 м кожна, які слугували стовпчиками. Ці бувші у використанні шини він особисто придбав у 1982 році за власні кошти, вартості не пригадує. 19.07.2012,біля 20 год., його зять ОСОБА_4 потерпілого повідомив, що вказані металеві стовпи викрадено невідомими. Пізніше дізнався від працівників міліції, що викрадене невідомі здали в пункт прийому металобрухту (а.с.39-40). З наданої до суду ОСОБА_2 розписки від 28.11.2012 (приєднана судом до матеріалів справи) вбачається, що завдані потерпілому ОСОБА_1 збитки відшкодовано повністю).

З рапорту оперативного (підмінного) чергового Великоберезнянського РВ УМВС України в Закарпатській області Бабича А.Ф. вбачається, що 19.07.2012, о 18 год., в чергову частину райвідділу надійшло телефонне повідомлення від ОСОБА_4 про вчинення невідомими крадіжки 6 шин довжиною 2 м кожна - огорожі водяного резервуару біля території колишньої ферми в с. Сухий Великоберезнянського району (а.с. 4).

З протоколів огляду місця події від 19.07.2012 вбачаються місцевість, звідки викрадено зазначене майно - схил гірського масиву на околиці с. Сухий в ур. «Горбок», саморобний сільський водозабір, який огороджений металічною сіткою (на момент огляду стовпчики, до яких має кріпитись сітка відсутні); 7 металевих стовпчиків, викрадених ОСОБА_1, які знаходяться на території пункту прийому брухту чорних металів ПП «Ужгород Метал» в смт. В. Березний, по вул. Штефаника,124 (а.с. 5-9,10-13).

З висновку експерта від 17.09.2012 № 630/09/12 вбачається, що загальна ринкова вартість викрадених підсудним семи металевих рейок станом на 19.07.2012 становила 869,05 грн. (а.с. 73-75).

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 14.11.2012 вбачається, що під час даної процесуальної дії ОСОБА_1 детально показав про обставини вчинення ним 19.07.2012 крадіжки належних ОСОБА_2 7 металевих шин в ур. «Горбок», біля с. Сухий Великоберезнянського району (а.с. 117-123).

З виданих Великоберезнянською селищною радою (за місцем реєстрації) та Забрідьською сільською радою (за місцем фактичного проживання) щодо підсудного ОСОБА_1 характеристик від 23.08.2012, 14.11.2012, довідки про склад сім'ї від 14.11.2012 (приєднані судом до матеріалів справи), вироку Великоберезнянського районного суду від 05.10.2004 вбачається, що підсудний на час розгляду справи характеризується позитивно: одружений, хороший сім'янин, хоча тимчасово не працює, однак за рахунок тимчасових заробітків утримує сім'ю, з сусідами та молоддю перебуває в дружніх відносинах, скарг на його поведінку від мешканців селища в селищну раду не поступало; проживає разом з дружиною - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 та донькою дружини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8; судимий Великоберезнянським районним судом 05.10.2004 за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.ст. 69,71 КК України - до позбавлення волі строком на два роки шість місяців.

З приєднаної до справи за клопотанням ОСОБА_1 довідки лікаря Великоберезнянської РЛ вбачається, що його син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, в липні 2012 року мав інфекційне захворювання, що стверджує зазначені вище доводи підсудного щодо його мотиву вчинення у цей період корисливого злочину.

Отже, оцінивши досліджені судом докази в їх сукупності, суд визнає винуватість підсудного в пред'явленому йому обвинуваченні доведеною повністю і кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини справи.

Пом'якшуючими покарання підсудного обставинами суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину (шляхом надання ним правдивих показань, як під час досудового слідства, так і в суді), тяжке матеріальне та сімейне становище, примирення з потерпілим та повне відшкодування останньому завданих злочином матеріальних збитків, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Суд не враховує та не може погодитися із зазначеною слідчим в обвинувальному висновку обставиною, як такою, що обтяжує покарання підсудного - вчинення злочину повторно, оскільки така передбачена в ч.2 ст.185 КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію - ч.4 ст.67 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив новий умисний злочин, маючи судимість, суд визнає, що покарання йому слід призначити лише у виді позбавлення волі

Разом з тим, судом встановлено ряд вищевказаних обставин, що пом'якшують покарання підсудного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а тому з урахуванням особи винного та його позитивної характеристики на час розгляду справи, суд вбачає за можливе при призначенні покарання застосувати правила ст.75 КК України. При цьому суд враховує незначну вартість викраденого.

Поряд з цим, суд вбачає за необхідне покласти на ОСОБА_1 передбачені ст.76 КК України обов'язки, в тому числі й найсуворіший - періодичну реєстрацію в кримінально-виконавчій інспекції з метою постійного контролю над його виправленням.

Судові витрати відсутні, цивільного позову не заявлено.

Речові докази: сім металевих шин довжиною 2 м кожна, передані на відповідальне зберігання потерпілому, ОСОБА_2 (а.с. 36,37), підлягають залишенню в розпорядженні цього законного володільця відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.81 КПК України 1960 р.

Обраний підсудному постановою слідчого від 14.11.2012 запобіжний захід - підписку про невиїзд (а.с. 115,116), у зв'язку із виконанням підсудним умов цієї підписки, до набрання вироком законної сили слід залишити попереднім.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України 1960 р., п.11 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом дворічного іспитового строку та зобов'язати його: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в цій інспекції.

Речові докази: сім металевих шин довжиною 2 м кожна, передані на відповідальне зберігання потерпілому, ОСОБА_2, мешканцю с. АДРЕСА_3 залишити в розпорядженні цього законного володільця.

Запобіжний захід залишити попереднім - підписку про невиїзд.

На вирок протягом п'ятнадцяти діб з наступного дня після його проголошення сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Великоберезнянський районний суд в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.

Головуючий: "підпис"

Суддя Великоберезнянського районного суду Є. Г. Животов