Справа № 1-124/12

В И Р О К

іменем України

04.12.2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської областів складі:

головуючого Лисенко В. В.,

при секретарі: Ярмольській І.В.

за участі прокурора: Холодницького Н.І., Вакуленка М.Г., Чимириса О.В., Юркової Ю.В.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілих: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня технічна, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

1.) вироком Печерського районного суду м. Києва від 23.06.1987 року за ч 3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

2.) вироком Київського міського суду від 23.07.1992 року за ст.ст. 17; 93 „А", „Ж"; ч 2 ст. 142; 117; ч 3 ст. 140; ч 2 ст. 206; ст. 42 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

3.) вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26.07.2004 року за ч 2 ст. 187 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого з місць позбавлення волі 15 вересня 2010 року умовно-достроково на 3 роки 3 місяці 2 дні;

- у вчиненні злочинів, передбачених ч 1 ст. 115; ч 4 ст. 187; ч 3 ст. 289 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 раніше судимого:

1.) вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08.05.2003 року за ч 1 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням - іспитовим строком 1 рік;

2.) вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18.10.2004 року за ст.ст. 186 ч 2; 296 ч 2; 70 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням - іспитовим строком 2 роки;

3.) вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.09.2010 року за ч 1 ст. 309; 76 п.п. 2, 3, 4 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням - іспитовим строком 1 рік

- у вчиненні злочинів, передбачених ч 1 ст. 396; ч 2 ст. 289; ч 3 ст. 357 КК України

В С Т А Н О В И В:

09.09.2011 року у ОСОБА_6 на ґрунті триваючих неприязних відносин виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 шляхом її удушення. З цією метою, готуючись до вчинення даного злочину, ОСОБА_6 за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_3 від мотка відірвав частину дроту, який підготував, як знаряддя вчинення злочину для здавлювання шиї ОСОБА_7, після чого по телефону назначив зустріч з ОСОБА_7 біля її місця проживання по вулиці АДРЕСА_5

09.09.2011 року близько 19 години, зустрівшись із ОСОБА_7, ОСОБА_6, переслідуючи злочинний умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 та визначивши для себе місце вчинення злочину, запропонував останній відпочити в лісовій зоні поблизу с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області, на що ОСОБА_7 погодилася, після чого вони на належному ОСОБА_8 автомобілі марки «MITSUBISHI - Virage» державний реєстраційний знак НОМЕР_2 яким має право керувати ОСОБА_7, направилися в сторону с. Гурівщини Києво-Святошинського району Київської області.

09.09.2011 року у вечірній час ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прибули на лісову ділянку 32-го кварталу Ірпінського лісництва із західної сторони автошляху між с. Гурівщина та Жуків Хутір Києво-Святошинського району Київської області, де ОСОБА_6 вжив спиртне, від чого знаходився в стані алкогольного сп'яніння.

09.09.2011 року близько 20 години ОСОБА_6, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7, спочатку наніс останній декілька ударів кулаками рук по обличчю, від чого остання впала на землю, після чого, схопивши ОСОБА_7 за волосся, наніс удар головою ОСОБА_7 об задню частину автомобіля марки «MITSUBISHI - Virage», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 та наніс один удар кулаком руки по голові, після чого реалізуючи свій злочинний умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7, тобто, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою заздалегідь підготовленої частини дроту, стиснув шию потерпілої ОСОБА_7 і здавлював її протягом 5-8 хвилин, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді фрагменту горизонтальної странгуляційної борозни на шиї, в вогнищеві крововиливи в м'язах шиї, пошкодження суглобу під'язикової кістки, крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи, 2 синці лівого передпліччя, крововиливи в м'яких покривах правої тім'яно-скроневої ділянки та в потиличній ділянці зліва, крововилив під м'якою мозковою оболонкою.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 273/Д/382 тр. від 22.11.2011 року комплекс пошкоджень в ділянці шиї, який викликав розвиток механічної асфіксії, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться у прямому причинному зв'язку із настанням смерті.

Смерть ОСОБА_7 наступила внаслідок закритої травми шиї, що супроводжувалося переломом під'язикової кістки і механічною асфіксією.

Умисно заподіяні ОСОБА_6 тілесні ушкодження ОСОБА_7 у вигляді закритої травми шиї, що супроводжувалося переломом під'язикової кістки і механічною асфіксією знаходяться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками - смертю потерпілої ОСОБА_7, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_6 року близько 20 години в лісовій ділянці 32-го кварталу Ірпінського лісництва із західної сторони автошляху між с. Гурівщина та Жуків Хутір Києво-Святошинського району Київської області.

Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_6 покинув місце вчинення злочину, залишивши труп ОСОБА_7 на місці, а 10.09.2011 року близько 03 години з метою приховати сліди злочину разом із ОСОБА_5 повернувся на місце вчинення злочину, де продемонстрував ОСОБА_5 тіло потерпілої ОСОБА_7, пояснивши, що вчинив вбивство, після чого в присутності ОСОБА_5, облив труп потерпілої ОСОБА_7 бензином та підпалив його, в результаті чого утворилося часткове обвуглення та згоряння тіла потерпілої ОСОБА_7

Крім цього, 09.09.2011 року близько 20 год. ОСОБА_6, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, знаходячись в лісовій ділянці 32-го кварталу Ірпінського лісництва із західної сторони автошляху між с. Гурівщина та Жуків Хутір Києво-Святошинського району Київської області, переслідуючи свій злочинний умисел на напад з метою заволодіння майном ОСОБА_7, застосувати до останньої фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я в момент заподіяння, яке виразилося в тому, що ОСОБА_6 наніс останній декілька ударів кулаками рук по обличчю, від чого остання впала на землю, після чого, схопивши ОСОБА_7 за волосся наніс удар головою ОСОБА_7 об задню частину автомобіля марки «MITSUBISHI - Virage», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 та наніс один удар кулаком руки по голові, після чого за допомогою заздалегідь приготовленої частини дроту, стиснув шию потерпілої ОСОБА_7, завдавши останній тілесних ушкоджень у вигляді фрагменту горизонтальної странгуляційної борозни на шиї, вогнищеві крововиливи в м'язах шиї, пошкодження суглобу під'язикової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 273/Д/382 тр. від 22.11.11 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, відкрито заволодів у ОСОБА_7 золотою обручкою вагою 1,85 грамів 583 проби вартістю 633,02 гривень, золотою каблучкою вагою 4,36 грами 500 проби вартістю 446,04 гривень, золотою каблучкою з діамантом вагою 1,52 грами 585 проби вартістю 3008,44 гривень, золотим ланцюжком вагою 10,61 грами 585 проби вартістю 4395,97 гривень, мобільним телефоном марки «NOKIА-Х2-01» вартістю 603,28 гривень, в якому знаходилася «флеш-карта» на 1 Гб вартістю 40 гривень, мобільним телефоном марки «SAMSUNG S5230» вартістю 439,15 гривень.

Заволодівши у ОСОБА_7 її вищевказаними золотими виробами та мобільними телефонами ОСОБА_6 привласнив їх та розпорядився ними на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 9565,9 гривень.

Крім цього, 09.09.2011 року близько 20 год. ОСОБА_6, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, знаходячись в лісовій ділянці 32-го кварталу Ірпінського лісництва із західної сторони автошляху між с. Гурівщина та Жуків Хутір Києво-Святошинського району Київської області, переслідуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, застосовував до ОСОБА_7 фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я в момент заподіяння, яке виразилося в тому, що ОСОБА_6 наніс останній декілька ударів кулаками рук по обличчю, від чого остання впала на землю, після чого, схопивши ОСОБА_7 за волосся, наніс удар головою ОСОБА_7 об задню частину автомобіля марки «MITSUBISHI - Virage» державний реєстраційний знак НОМЕР_2 та наніс один удар кулаком руки по голові, після чого за допомогою заздалегідь приготовленої частини дроту, стиснув шию потерпілої ОСОБА_7, завдавши останній тілесних ушкоджень у вигляді фрагменту горизонтальної странгуляційної борозни на шиї, вогнищеві крововиливи в м'язах шиї, пошкодження суглобу під'язикової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 273/Д/382 тр. від 22.11.2011 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Далі ОСОБА_6 покинув місце нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, а 10.09.2011 року близько 03 год. разом із ОСОБА_5 повернувся на місце нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, де, реалізуючи свій злочинний намір на незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою разом із ОСОБА_5 повторно незаконно заволодів належним ОСОБА_8 автомобілем марки «MITSUBISHI-Virage», державний реєстраційний знак НОМЕР_2, вартістю 89315,52 гривень, яким ОСОБА_7 мала право керувати. Вказаний автомобіль ОСОБА_6 та ОСОБА_5 привласнили та розпорядилися ним на власний розсуд, завдавши ОСОБА_8 матеріального збитку на суму 89315,52 гривень.

09.09.2011 року близько 20 години ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в лісовій ділянці 32-го кварталу Ірпінського лісництва із західної сторони автошляху між с. Гурівщина та Жуків Хутір Києво-Святошинського району Київської області, маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7, спочатку наніс останній декілька ударів кулаками рук по обличчю, від чого остання впала на землю, після чого, схопивши ОСОБА_7 за волосся наніс удар головою ОСОБА_7 об задню частину автомобіля марки «MITSUBISHI-Virage», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 та наніс один удар кулаком руки по голові, після чого, реалізуючи свій злочинний умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7, тобто, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою заздалегідь приготовленої частини дроту, стиснув шию потерпілої ОСОБА_7 і здавлював її протягом 5-8 хвилин спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді фрагменту горизонтальної странгуляційної борозни на шиї, вогнищеві крововиливи в м'язах шиї, пошкодження суглобу під'язикової кістки, крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи, 2 синці лівого передпліччя, крововиливи в м'яких покривах правої тім'яно-скроневої ділянки та в потиличній ділянці зліва, крововилив під м'якою мозковою оболонкою.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 273Д/382 тр. від 22.11.2011 року комплекс пошкоджень в ділянці шиї, який викликав розвиток механічної асфіксії, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться у прямому причинному зв'язку із настанням смерті.

Смерть ОСОБА_7 наступила внаслідок закритої травми шиї, що супроводжувалося переломом під'язикової кістки і механічною асфіксією.

Умисно заподіяні ОСОБА_6 тілесні ушкодження ОСОБА_7 у вигляді закритої травми шиї, що супроводжувалося переломом під'язикової кістки і механічною асфіксією знаходяться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками - смертю потерпілої ОСОБА_7, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_6 року близько 20 години в лісовій ділянці 32-го кварталу Ірпінського лісництва із західної сторони автошляху між с. Гурівщина та Жуків Хутір Києво-Святошинського району Київської області, таким чином, ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин передбачений ч. 1 ст. 115 КК України.

Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_6 покинув місце вчинення злочину, залишивши труп на місці, а 10.09.2011 року близько 03 години разом із ОСОБА_5 повернувся на місце вчинення злочину, де продемонстрував ОСОБА_5 тіло потерпілої ОСОБА_7, пояснивши, що вчинив вбивство, а саме задушив ОСОБА_7 Сам же ОСОБА_6 з метою приховати сліди злочину в присутності ОСОБА_5, облив труп потерпілої ОСОБА_7 бензином та підпалив його, в результаті чого утворилося часткове обвуглення та згоряння тіла потерпілої ОСОБА_7

Отже, ОСОБА_5, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_9 вчинив особливо тяжкий злочин, зокрема, умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7, в правоохоронні органи про вчинений злочин не повідомив, цим самим приховав злочинця, що виявилося перешкоджанням своєчасному виявленню та розкриттю особливо тяжкого злочину.

Крім цього, 10.09.2011 року близько 03 год. ОСОБА_5, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в лісовій ділянці 32-го кварталу Ірпінського лісництва із західної сторони автошляху між с. Гурівщина та Жуків Хутір Києво-Святошинського району Київської області, маючи злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи за попередньою змовою разом із ОСОБА_6, незаконно заволодів припаркованим на даній лісовій ділянці, належним ОСОБА_8, автомобілем марки «MITSUBISHI-Virage», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 вартістю 89315,52 гривень, яким ОСОБА_7 мала право керувати. Вказаний автомобіль ОСОБА_5 та ОСОБА_6 привласнили та розпорядилися ним на власний розсуд, завдавши ОСОБА_8 матеріального збитку на суму 89315,52 гривень.

Крім цього, 10.09.2011 року близько 03 год. після незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в салоні автомобіля марки «MITSUBISHI-Virage», державний реєстраційний знак НОМЕР_2, на якому рухався зі сторони с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області в напрямку м. Києва, маючи злочинний умисел на заволодіння особистими важливими документами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шляхом їх таємного викрадення з салону вказаного автомобіля таємно викрав належні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 особисті важливо документи, зокрема, паспорт громадянки України ОСОБА_7 серії ME НОМЕР_4, виданий 07.08.2009 року Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві, посвідчення водія ОСОБА_7 серії АІВ НОМЕР_3, виданий Вишгородським МРЕВ ДАІ у Київській області, талон до посвідчення водія ОСОБА_7 серії БКД № НОМЕР_5 виданий Вишгородським МРЕВ ДАІ у Київській області, медичну довідку ОСОБА_7 серії 2МДЛ № 244086, закордонний паспорт ОСОБА_7, серії ЕС НОМЕР_9, виданий 19.09.2006 року, свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки «MITSUBISHI-Virage», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 серії CAE НОМЕР_7, видане на ім'я ОСОБА_8, свідоцтво всеукраїнської спілки автомобілістів серії ВСА № НОМЕР_8, видане на ім'я ОСОБА_7, які привласнив та розпорядився вказаними документами на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів не визнав та суду пояснив, що в 2010 році він звільнився з місць позбавлення волі, продав квартиру своєї матері та хотів частину коштів, які отримав від продажу квартири, вкласти у свій бізнес.

Взимку 2010 року він познайомився з ОСОБА_7, з якою поспілкувався по особистим справам. Після цього вони стали товаришувати та допомагати один-одному з різних питань.

09.09.2011 року ОСОБА_7 зателефонувала йому зранку та попросила прийти до неї. Вони проживали недалеко один від одного і він прийшов до неї додому біля 09 години. Вона попросила зачекати її у неї вдома, оскільки їй терміново треба було кудись поїхати. Він зачекав. Приблизно через 1 годину ОСОБА_7 повернулась додому та повідомила, що їй потрібно їхати у відрядження в м. Донецьк з якимись людьми. В зв'язку з тим, що вона знала не всіх із них, вона попросила його поїхати з нею. Він сказав, що порадиться з дружиною і пізніше повідомить їй, чи зможе поїхати з нею. Після цього він пішов додому, а ОСОБА_7 кудись поїхала.

Через деякий час того ж дня ОСОБА_7 знову зателефонувала йому та попросила підійти до її будинку. Він погодився та прийшов до її будинку. ОСОБА_7 приїхала до свого будинку з трьома чоловіками, двох з яких він знав наглядно. Це були ОСОБА_10 та ОСОБА_27, прізвища якого він не знає, третього чоловіка він не знає. Йому відомо, що ОСОБА_27 на той час займався продажем наркотиків. ОСОБА_7 повідомила йому, що ОСОБА_10 винен їй гроші і що вона зараз поїде, щоб забрати в нього гроші і в них будуть кошти, щоб поїхати в м. Донецьк. Після цього вони всі сіли в автомобіль до ОСОБА_7 і вони підвезли його до автостанції „Дачна", де ОСОБА_7 пішла з ОСОБА_32 в магазин, де вони придбали цигарки та пляшку коньяку. Він на той час вживав наркотики та попросив ОСОБА_32 дати йому наркотиків. Так як грошей у нього не було, ОСОБА_27 сказав, щоб він залишив йому свій мобільний телефон в заставу. Він погодився та віддав ОСОБА_32 свій мобільний телефон і взяв у ОСОБА_33 наркотики. Після цього він пішов до своєї знайомої ОСОБА_11 додому, а вони кудись поїхали. У ОСОБА_11 він попросив позичити йому грошей та запросив її на день народження свого сина, також на її прохання він допоміг ОСОБА_11 по господарству. Після цього він пішов додому.

Біля 22 години до нього додому приїхали ОСОБА_27, ОСОБА_10 та ще двоє невідомих чоловіків. Вони дали йому золоті вироби та сказали, що це ОСОБА_7 просить здати її золоті прикраси в ломбард, тому що їй потрібні гроші, щоб поїхати в м. Донецьк. Він погодився і вони поїхали до ломбарду, де він здав золоті вироби. Коли він сів до автомобіля та віддав гроші ОСОБА_10, вони повідомили, що вбили ОСОБА_7 Вони також дали йому ключі від автомобіля ОСОБА_7 та сказали, що він має його заховати, а труп ОСОБА_7 - спалити. При цьому вони погрожували, що знають, що в нього є сім'я і що вони можуть щось зробити його дітям. Він боявся їх погроз, тому зателефонував своєму знайомому ОСОБА_5, якого попросив допомогти йому забрати автомобіль, оскільки він не вміє керувати автомобілем. Також він зателефонував ОСОБА_12, який відвіз їх з ОСОБА_5 в с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області, де, як йому повідомили ОСОБА_10 та ОСОБА_27, вони вбили ОСОБА_7 та залишили її автомобіль. По дорозі він придбав каністру бензину, який він залив в бак автомобіля ОСОБА_7, оскільки в ньому не було бензину. Труп ОСОБА_7 він не знайшов і його не палив. Після цього вони поїхали до м. Києва. Він сказав ОСОБА_5 заховати автомобіль ОСОБА_7, а технічний паспорт на нього сказав йому викинути.

В ході досудового слідства покази давав під тиском працівників міліції, які застосовували до нього фізичне насильство та змушували зізнатись у вчиненні злочинів.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні злочинів не визнав та суду пояснив, що 09.09.2011 року ввечері він знаходився в дворі свого будинку, коли йому зателефонував ОСОБА_4 та попросив знайти когось, щоб відвіз їх до с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області, де потрібно було забрати автомобіль ОСОБА_7, оскільки остання перебувала вдома в стані алкогольного сп'яніння і сама не могла забрати автомобіль. Він погодився та попросив свого знайомого відвезти їх в с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області. По дорозі вони заїхали на АЗС, де ОСОБА_4 придбав каністру бензину, повідомивши, що в автомобілі ОСОБА_7 немає бензину. В с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_4 показав, де знаходився автомобіль ОСОБА_7, заправив його та вони поїхали звідти. ОСОБА_4 передав йому документи на автомобіль та ключ від нього та наказав поставити десь автомобіль. Він поставив автомобіль у дворі свого будинку. Наступного дня ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_7 вбили і що потрібно переставити автомобіль, а документи та ключі викинути. Він переставив автомобіль в двір іншого будинку, а документи та ключі заховав.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_13 суду пояснила, що ОСОБА_7 - її дочка.

Взимку 2010 року вона познайомила її з ОСОБА_4 та пояснила, що вона його боїться, а він хоче мати з нею якісь стосунки. При зустрічі з ОСОБА_4 вона повідомила йому, що він її дочці не пара, а дочці вона сказала, щоб вона з ним не спілкувалась. Тоді ОСОБА_4 став кричати, що вб'є її дочку. Він пішов та через деякий час став телефонувати його дочці та погрожувати вбивством. Йому відомо, що після цих подій його дочка допомагала сім'ї ОСОБА_4, возила його дітей до лікарні.

09.09.2011 року біля 12-30 години її дочка приходила до неї на роботу та повідомила, що вона звільнилась з університету, де працювала, та збирається поїхати у відрядження.

Цього ж вечора її чоловік телефонував дочці, але вона не відповідала.

11.09.2010 року біля 22 години їй зателефонували працівники міліції та повідомили, що її дочку вбили.

Свій цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди з підсудних підтримала в повному обсязі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив. що він підтримував дружні стосунки з ОСОБА_7

09.09.2011 року біля 14 год. 30 хв. йому зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила, що має з ним зустрітись. При зустрічі в м. Києва вона попросила відвезти його маму з місця роботи до місця проживання, так як вона не може цього зробити, оскільки їде на якусь зустріч. Вона також віддала йому дверний замок, який попросила передати її матері. Після цього він поїхав на роботу до матері ОСОБА_7 та відвіз її додому в с. Шпитьки Києво-Святошинського району Київської області. По дорозі вони заїжджали до будівельного супермаркету, де мама ОСОБА_7 щось купувала.

Ввечері цього ж дня йому зателефонувала мама ОСОБА_7 та повідомила, що вона не може зателефонувати до ОСОБА_7 Він намагався зателефонувати ОСОБА_7, але її телефони не відповідали.

Наступного дня йому знову зателефонувала мати ОСОБА_7 та повідомила, що ОСОБА_7 вбили.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що ОСОБА_4 - її чоловік, з яким вони проживали разом в м. Києві.

В січні 2010 року її чоловік познайомив її з ОСОБА_7, з якою вони приятелювали та спілкувались, ОСОБА_7 часто бувала у нього вдома. Їй відомо, що у ОСОБА_7 було багато коханців. Які у ОСОБА_7 були справи з її чоловіком, вона не знає. Бачила, що ОСОБА_7 подобається її чоловік, але ОСОБА_4 запевнив її, що він кохає тільки її і що в нього ніяких відносин з ОСОБА_7 немає.

Про те, що ОСОБА_7 вбили, їй повідомив чоловік на ім'я ОСОБА_29 - двоюрідний брат ОСОБА_7

В судовому засіданні свідок ОСОБА_28 суду пояснив, що з 2009 року він товаришував з ОСОБА_7 Також він був знайомий з ОСОБА_4

09.09.2011 року ОСОБА_4 зателефонував йому та попросив забрати його з с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області. Він погодився і близько 21 год. 15 хв. приїхав в с. Гурівщина, де забрав ОСОБА_4, який розповів, що гуляв з якоюсь дівчиною. ОСОБА_4 знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Він відвіз ОСОБА_4 до м. Києва. По дорозі ОСОБА_4 йому нічого не розповідав.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що з ОСОБА_5 він знайомий біля 10 останніх років, оскільки вони проживають в сусідніх будинках.

10.09.2011 року біля 01 год. 30 хв. йому зателефонував ОСОБА_5 та попросив відвезти його в с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області. Він погодився та приїхав до будинку ОСОБА_5 З під'їзду вийшли ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Вони сіли до його автомобіля і вони поїхали в с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області. По дорозі вони попросили заїхати на автозаправну станцію в с. Стоянка Києво-Святошинського району Київської області, де вони набрали бензину в чотирилітровий бутель з-під води. Після цього вони приїхали в с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області. ОСОБА_4 вказав напрямок і вони стали їхати по дорозі, де по обидві сторони був ліс. Коли ОСОБА_4 сказав зупинитись, він зупинився і вони вдвох пішли до лісу. Він чекав на них в автомобілі біля 5-7 хвилин. Коли вони повернулись, сказали, що це не тут і вони проїхали далі. Коли вони зупинились, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знову пішли в ліс, при цьому вони взяли з собою бензин. Приблизно через 5-6 хвилин ОСОБА_4 повернувся та сів до його автомобіля і сказав їхати. На його питання, де ОСОБА_5, ОСОБА_4 відповів, що він їде позаду. Вони поїхали до м. Києва, а за ними весь час їхав якийсь автомобіль. В м. Києві він висадив ОСОБА_4 і вони роз'їхались

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що 16.09.2011 року, коли він перебував в с. Капітанівка Києво-Святошинського району Київської області, до нього підійшли працівники міліції та запросили бути присутнім в якості понятого при проведенні слідчої дії. Він погодився і вони поїхали разом з працівниками міліції до м. Боярки Києво-Святошинського району Київської області. В приміщенні Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області йому роз'яснили його права та обов'язки. Там же ОСОБА_4 було запропоновано відтворити обставини, за яких він вчинив вбивство дівчини. ОСОБА_4 погодився і вони поїхали до станції метро „Академмістечко", де ОСОБА_4 показав, де він зустрівся з потерпілою. Після цього вони поїхали в с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області. Також по дорозі вони заїхали на АЗС, де, як пояснив ОСОБА_4, він купував воду, коньяк та сигарети. Потім вони поїхали до лісу, що в с. Гурівщина, де ОСОБА_4 показав, де він скоїв вбивство потерпілої. ОСОБА_4 показав на манекені, як наносив удари потерпілій, а потім задушив її. Далі ОСОБА_4 показав, куди він відтягнув тіло потерпілої та де її облив чимось та підпалив. На тому місці була обгоріла трава. Також в лісі ОСОБА_4 знайшов пляшку з-під води та пояснив, що це він залишив там цю пляшку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що в період з червня по жовтень 2011 року вона наймала кімнату в трикімнатній квартирі, де проживали ОСОБА_4 з дружиною та дітьми. Вона бачила, що до ОСОБА_4 часто приходила ОСОБА_7, яка допомагала дружині ОСОБА_4 з дітьми, відвозила дітей до лікарні на своєму автомобілі. У ОСОБА_4 та ОСОБА_7 були дружні стосунки і вона не бачила, щоб вони колись сварились. Пам'ятає випадок, коли ОСОБА_4 хтось зателефонував близько 03 години ночі і він кудись їздив. Потім з розмов їй стало відомо, що ОСОБА_7 хтось зґвалтував і що він їздив шукати того, хто це зробив. Їй здавалось, що ОСОБА_7 подобається ОСОБА_4 Сварок між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не було. Вона не чула, щоб ОСОБА_4 сварився зі своєю дружиною. Вона чула, як ОСОБА_7 розповідала, що вона була в ресторані з одним чоловіком, подарунки їй дарував інший. Вона зрозуміла, що ОСОБА_7 зустрічалась з багатьма чоловіками. Додому до ОСОБА_4 ОСОБА_7 чоловіків не приводила.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що минулого року його дівчина - ОСОБА_18 орендувала кімнату в квартирі ОСОБА_4, який там проживав з своєю дружиною та дітьми. Він час-від-часу залишався у ОСОБА_18 та бачив, що до ОСОБА_4 часто приїжджала ОСОБА_7, яка допомагала сім'ї ОСОБА_4, відвозила дітей до лікарні на своєму автомобілі. Пам'ятає, як ОСОБА_7 телефонувала ОСОБА_4 біля 03 години ночі та ОСОБА_4 їздив до неї. ОСОБА_7 та ОСОБА_4 нормально спілкувались та не сварились.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона вже тривалий час товаришує з ОСОБА_15 і їй відомо, що вона познайомилась з ОСОБА_4, коли останній перебував в місцях позбавлення волі, переписувалась з ним, а коли він вийшов з місць позбавлення волі, вийшла за нього заміж. З ОСОБА_4 вона познайомилась на їх весіллі і з тих пір вона спілкувалась з ними.

Пам'ятає, що рік тому перед 13 вересня 2011 року у п'ятницю ввечері, до неї приходив ОСОБА_4, який допомагав їй замінити лампу в її квартирі. Також пам'ятаю, що ОСОБА_4 позичив у неї 350 грн. на подарунок для сина його дружини та запросив її прийти на день народження сина його дружини. Пішов він від неї біля 20 години 30 хвилин. Вона запам'ятала цей день, оскільки 13 вересня - день народження сина ОСОБА_15

Згодом їй стало відомо від ОСОБА_15, що ОСОБА_4 затримали працівники міліції.

В судовому засіданні були оголошені покази потерпілого ОСОБА_8, який не зміг давати покази в судовому засіданні за станом здоров'я, що він являється власником автомобіля марки «Mitsubishi Virage V9», державний реєстраційний знак НОМЕР_10, який зареєстрований на нього, як на власника в МРЕВ по вул. Туполєва в м. Києві. Даний автомобіль він придбав 16.09.2010 року в незнайомого чоловіка в м. Біла Церква Київської області. Господарю даного автомобіля він сплатив відповідну суму і відразу переоформив автомобіль на себе у вищевказаному МРЕВ.

При реєстрації автомобіля він пройшов всі відповідні експертизи, де було визначено, що автомобіль в угоні ніколи не був і двійника даного автомобіля не існує.

При видачі свідоцтва про реєстрацію даного автомобіля в ньому було зазначено, що власником даного автомобіля являється він, а має право керувати даним автомобілем його донька ОСОБА_7 Після реєстрації автомобіля вони з дружиною вирішили, що автомобіль передадуть в користування своїй доньці ОСОБА_7, яка проживала окремо від них в АДРЕСА_1. Біля вищевказаного будинку в гаражному кооперативі «Наука» він мав гаражне приміщення під № НОМЕР_11 і донька постійно в даному гаражному приміщенні ставила вищевказаний автомобіль.

Донька відповідально ставилася до стану автомобіля, завжди в автомобілі було охайно і він знав, що її донька ніколи не передавала кермо іншій особі.

11.11.2011 року у вечірній час до них з дружиною додому прийшли працівники міліції і повідомили, що в лісовій зоні неподалік від с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області знайшли труп його доньки ОСОБА_7 і що невідомі особи заволоділи його автомобілем марки «Mitsubishi Virage V9», державний реєстраційний знак НОМЕР_10, яким керувала його донька.

Вже пізніше він дізнався, що його доньку вбив та автомобілем заволодів її знайомий ОСОБА_6, хоча цього чоловіка він ніколи не бачив, про відносини доньки та цього чоловіка він нічого не знав.

В судовому засіданні були оголошені покази свідка ОСОБА_20, яка не з'явилась в судове засідання з поважних причин, що вона працює охоронцем в автогаражному кооперативі «Наука», що по вулиці Доброхотова, 3-А в м. Києві, їй відомо, що приміщення гаражу між № НОМЕР_11 належить ОСОБА_8, в якому його донька ставить автомобіль марки «Мітсубісі». 09.09.2011 року близько 13 год. 30 хв. вона знаходилася на чергуванні і до неї під'їхав автомобіль «Мітсубісі», з якого вийшла ОСОБА_7, яка ставить свій автомобіль у даному гаражному приміщенні. ОСОБА_30 дала їй 50 гривень за охорону гаражу, після чого, не розписуючись у книзі боржників, поїхала повідомивши, що поспішає, але куди саме, не повідомляла.

В судовому засіданні були оголошені покази свідка ОСОБА_21, який не з'явився в судове засідання з поважних причин, що з 01.11.2010 року він працює оператором АЗС № 31 в с. Стоянка на 22км + 50 метрів автодороги Київ-Чоп.

При пред'явленні йому фотокартки із зображенням ОСОБА_7 останній показав, що впізнав на фотокартці дівчину, яка 09.09.2011 року близько 19 години під'їхала на автомобілі «Мітсубісі» чорного кольору. Дана дівчина являється їхнім постійним клієнтом. Разом із дівчиною 09.09.2011 року знаходився чоловік, якого він не розгледів, так як вікна в автомобілі були затоновані і весь час чоловік знаходився в автомобілі. Він добре пам'ятає, що дівчина до цього чоловіка зверталася на ім'я ОСОБА_4 зі словами «Отстань от меня». Дана дівчина вийшла із автомобіля, підійшла до багажнику, відчинила його і дістала з пакету гаманець. Після цього вона на касі розрахувалася за пальне. Всього на заправці вона перебувала близько 5 хвилин. Після цього вона сіла до автомобіля та поїхала в невідомому для нього напрямку.

В судовому засіданні були оголошені покази свідка ОСОБА_22, яка не з'явилась в судове засідання з поважних причин, що вона два роки працює касиром торгового залу на АЗС № 31 в с. Стоянка. При пред'явленні їй фотокартки із зображення ОСОБА_7, остання показала, що дану дівчину вона впізнала і ця дівчина була постійним клієнтом їхньої АЗС. Так, 09.09.2011року близько 19 години ця дівчина приїжджала заправляти автомобіль. Розрахувавшись за пальне, дана дівчина швидко поїхала в невідомому напрямку. Чи був хтось сторонній в автомобілі цієї дівчини, їй невідомо.

В судовому засідання були оголошені покази свідка ОСОБА_23, яка не з'явилась в судове засідання з поважних причин, що 09.09.2011 року вона впродовж дня, спілкувалась по телефону зі своїм знайомим ОСОБА_31 із останнім вони домовилися про зустріч. Цього ж вечора о 19 год. 40 хв. ОСОБА_31 зателефонував їй та повідомив, що знаходиться біля кафе «Шинок» по бульвару Кольцову в м. Києві. Приблизно через 15 хв. вона під'їхала до ОСОБА_31, останній підійшов до її автомобіля та сів до салону на пасажирське сидіння. З ОСОБА_31 вона спілкувалася близько півтори години. Близько 21 години ОСОБА_31 хтось нав'язливо телефонував. ОСОБА_31 то брав слухавку свого телефону та пояснював, що зайнятий, то інколи скидав виклик, а ніколи не брав мобільний телефон. Хто саме ОСОБА_31 телефонував, їй невідомо, але зі слів ОСОБА_31 їй стало відомо, що йому когось потрібно було забрати, когось із своїх знайомих. Близько 21 години ОСОБА_31 поїхав, як вона зрозуміла, за своїм товаришем.

В судовому засіданні були оголошені покази свідка ОСОБА_24, який не з'явився в судове засідання з поважних причин, що 16.09.2011 року близько 14 години він з працівниками міліції був запрошений в якості понятого при проведенні слідчої дії - відтворення обстановки та обставин події за участі обвинуваченого ОСОБА_6 Крім цього, працівники міліції запросили ще одного понятого. Дана слідча дія розпочалася у приміщенні Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області по вулиці Хрещатик, 88 в м. Боярка. На початку слідчої дії обвинуваченому ОСОБА_6 слідчим було запропоновано розповісти про обставини вчинення умисного вбивства, що відбулося в лісовій зоні поблизу с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області, на що ОСОБА_6 погодився і в його присутності розповів, що 09.09.2011 року зустрівся із своєю знайомою у м. Києві, з якою згодом поїхали до лісу в с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області, де наніс їй тілесні ушкодження, а потім заздалегідь підготовленою удавкою здушив шию потерпілої до настання її смерті. Дані покази ОСОБА_6 надавав самостійно та послідовно.

Слідчим було запропоновано ОСОБА_6 безпосередньо на місці показати на обставини вчення цього злочину, на що ОСОБА_6 погодився і він разом із працівниками міліції та ОСОБА_25 на автомобілі направилися, куди вказував ОСОБА_6

Спочатку ОСОБА_6 показав на місце в м. Києві, де зустрівся із своєю знайомою, в подальшому показав, в якому магазині вони купували цигарки, коньяк «Шабо», сік «Живчик Вишневий» у пластмасовій пляшці та на якій автозаправці в с. Стоянка заправляли автомобіль пальним. В подальшому ОСОБА_6 показав на місце вчинення злочину, зокрема, лісової галявини поблизу с. Гурівщина і вже на місці за допомогою манекена, який імітує людину, вказував на механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілій. ОСОБА_6 продемонстрував чим та куди наносив тілесні ушкодження потерпілій, як саме він удавкою здавлював шию потерпілої, яким чином тримав удавку у руках в момент здавлювання, показав, що перед вчиненням умисного вбивства наніс їй удар головою об задню частину автомобіля. Також показав, як саме та куди тягнув тіло потерпілої після вчинення вбивства. ОСОБА_6 пояснював, що після вчинення вбивства він своєму товаришеві на прізвисько «ОСОБА_34» розповів, що вчинив вбивство своєї знайомої і вони вже разом повернулися на місце, де підпалили труп жінки.

Під час проведення слідчої дії ОСОБА_6 показав на пластмасову пляшку з-під соку з етикеткою «Живчик Вишневий», яка на половину заповнена рідиною червоного кольору та пояснив, що саме цей сік вони купували раніше в магазині. Вказана пляшка соку слідчим була вилучена.

Перед закінченням слідчої дії ОСОБА_6 пояснив, що в момент нанесення тілесних ушкоджень своїй знайомій в неї на шиї знаходився кулончик на мотузці, яка порвалася, при цьому самостійно на землі знайшов цей мотузок, який слідчим був вилучений. Оскільки ОСОБА_6 розповідав про вчинення вбивства в найменших подробицях, надавав послідовні покази, добре орієнтувався на місці, тому він повністю впевнився, що ОСОБА_6 дійсно вчинив вбивство своєї знайомої.

В судовому засіданні були оголошені покази свідка ОСОБА_26, яку не представилось можливим доставити приводом в судове засідання з поважних причин, що 09.09.2011 року у вечірній час вона разом зі чоловіком пішли до магазину, що по вулиці Чорнобильській в м. Києві. Перебуваючи в магазині, вона помітила молоду дівчину, схожу на фотокартці, яку їй показали працівники міліції. Дана дівчина розмовляла по мобільному телефону та не могла вибрати товар, чим створила чергу. Дана дівчина була разом із чоловіком на вигляд до 40 років, зріст 180 см., повної тілобудови, волосся чорне, коротке. Придбавши продукти харчування, вона з чоловіком пішла додому.

Крім того, судом були досліджені, наявні в матеріалах справи письмові докази, а саме:

В томі № 1:

- протокол огляду місця події від 11.09.2011 року, в ході якого було оглянуто земельну ділянку з західної сторони від автошляху між с. Гурівщина та Хутір Жуків Києво-Святошинського району Київської області. В ході огляду місця події було виявлено труп жінки (а.с. 36-49);

- протокол впізнання невідомої жінки від 12.09.2011 року, в ході якого ОСОБА_13 впізнала труп своєї доньки - ОСОБА_7 (а.с. 53);

- протокол огляду місця події від 12.09.2011 року, об'єктом якого являється квартира АДРЕСА_6 (а.с. 55-64);

- протокол огляду місця події від 12.09.2011 року, об'єктом якого являється приміщення гаражу № НОМЕР_11 в автокооперативі „Наука" в м. Києві по вул. Доброхотова, 3-а (а.с. 65-66);

- протокол огляду місця події від 12.09.2011 року, об'єктом якого являється ОСОБА_5, в ході особистого огляду якого було виявлено та вилучено документи на ім'я ОСОБА_7 (а.с. 67-68);

- протокол огляду місця події від 12.09.2011 року, об'єктом якого являється труп невідомої жінки (а.с. 69-72);

- протокол огляду місця події від 13.09.2011 року, об'єктом якого являється автомобіль марки „Mitsubishi Virage V9", державний реєстраційний знак НОМЕР_10 (а.с. 73-79);

- протокол огляду місця події від 14.09.2011 року, об'єктом якого являється квартира АДРЕСА_3 (а.с. 81);

- протокол про з'явлення із зізнанням ОСОБА_4 від 12.09.2011 року, в якому ОСОБА_4 зізнається у скоєнні вбивства ОСОБА_7 (а.с. 157-158);

В томі № 2:

- протокол очної ставки, проведеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_16, в ході якої ОСОБА_16 підтримав покази ОСОБА_4 (а.с. 9-12);

- протокол очної ставки, проведеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в ході якої ОСОБА_5 покази ОСОБА_4 не підтримав (а.с. 13-21);

- протокол відтворення обстановки та обставин події від 16.09.2011 року, в ході якого ОСОБА_4 відтворив обставини подій, що мали місце в період з 09. по 10.09.2011 року (а.с. 46-66);

- звіт з визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу від 17.09.2011 року, згідно якого ринкова вартість автомобіля марки „Mitsubishi Virage V9". 2004 року випуску становить 89315,52 грн. (а.с. 87-96);

- звіт про проведення товарознавчої експертизи рухомого майна: мобільних телефонів марки „Нокіа-Х2", Самсунг-S 5230", трьох золотих каблучок, золотого ланцюжка, згідно якого загальна вартість об'єктів оцінки становить 9525,90 грн. (а.с. 106-112);

- висновок експерта № 273/Д/382 тр від 22.11.2011 року, згідно якого при судово-медичному дослідження трупа виявлено: фрагмент горизонтальної странгуляційної борозни на шиї, в вогнищеві крововиливи в м'язах шиї, пошкодження суглобу під'язикової кістки; рідкий стан крові, точкові крововиливи на поверхні серця та легень, повнокров'я внутрішніх органів; крововилив на слизовій оболонці нижньої губи, 2 синці лівого передпліччя, крововиливи в м'яких покривах правої тім'яно-скроневої ділянки та в потиличній ділянці зліва, крововилив під м'якою мозковою оболонкою; часткове обвуглення та згоряння тіла. Смерть ОСОБА_7 наступила внаслідок закритої травми шиї, що супроводжувалася переломом під'язикової кістки і механічною асфіксією. Часткове обвуглення та згоряння тіла утворилась від дії полум'я, враховуючи дані гістологічного дослідження, посмертно. Інші виявлені тілесні ушкодження утворились за життя. Комплекс пошкоджень в ділянці шиї, який викликав розвиток механічної асфіксії, відноситься до тяжких тілесних пошкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Крововилив нижньої губи, синці передпліччя, крововилив в м'яких покривах тім'яно-скроневої ділянки відносяться до легких тілесних ушкоджень. Крововилив в м'яких покривах потиличної ділянки з крововиливом під м'якою мозковою оболонкою мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів. Пошкодження в ділянці шиї могли утворитись від стиснення шиї м'яким гнучким тупим предметом, яким могла бути мотузка. Не виключається можливість спричинення пошкоджень під'язикової кістки та вогнищевих крововиливів в м'язах шиї від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею контакту - пальців рук. В середньому тривалість механічної асфіксії складає 5-8 хвилин, протягом яких здатність до виконання активних дій потерпілою не виключається. Виходячи із ступеню розвитку трупних змін, що визначились при дослідження трупа на місці виявлення та подальшої дії полум'я на тіло, смерть ОСОБА_7 могла настати в термін, зазначений в постанові. Ознак активного або пасивного переміщення потерпілої після заподіяння їй тілесних ушкоджень та зміни розташування тіла після настання смерті при дослідженні трупа не виявлено. Промежина, зовнішні статеві органи, нижня третина піхви та прямої кишки знаходились в стані згоряння. Інших пошкоджень в цій ділянці та внутрішній поверхні стегон не виявлено. При судово-імунологічному дослідженні у вмісті піхви та ротової порожнини сперматозоїди не виявлені. Статевої зрілості ОСОБА_7 досягла. Всі виявлені тілесні ушкодження могли утворитись за механізмом, вказаним ОСОБА_4 під час відтворення обстановки та обставин події 16.09.2011 року. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа виявлено 0,49%0 етилового спирту, що за життя могло відповідати незначному впливу алкоголю (а.с. 119-120);

- акт судово-медичного дослідження трупа № 382 від 14.11.2011 року, згідно якого при судово-медичному дослідження трупа виявлено: фрагмент горизонтальної странгуляційної борозни на шиї, в вогнищеві крововиливи в м'язах шиї, пошкодження суглобу під'язикової кістки; рідкий стан крові, точкові крововиливи на поверхні серця та легень, повнокров'я внутрішніх органів; крововилив на слизовій оболонці нижньої губи, 2 синці лівого передпліччя, крововиливи в м'яких покривах правої тім'яно-скроневої ділянки та в потиличній ділянці зліва, крововилив під м'якою мозковою оболонкою; часткове обвуглення та згоряння тіла. Смерть невідомої жінки, впізнаної як ОСОБА_7 наступила внаслідок закритої травми шиї, що супроводжувалась переломом під'язикової кістки і механічною асфіксією. Пошкодження в ділянці шиї відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа виявлено 0,49%0 етилового спирту, що за життя могло відповідати незначному впливу алкоголю (а.с. 121-123);

- акт судово-медичного дослідження № 209-мк від 08.11.2011 року, згідно якого при судово-медичному дослідженні шийного органокомплекса трупа невідомої жінки встановлено наявність капсулярного розрива суглоба, що з'єднував тіло кістки з правим великим ріжком з зоною розриву на зовнішній поверхні, тобто по типу непрямого „згинаючогося" перелома, який міг виникнути односторонньою дією на кістку тупим предметом з місцем прикладання травмуючої сили ближче до кінця правого великого ріжка. Цілісність хрящів гортані не порушена (а.с. 124-126);

- акт судово-медичного дослідження №№ 96, 97 від 30.09.2011 року, згідно якого на марлевих тампонах з вмістом піхви та ротової порожнини невідомої жінки 25 років сперматозоїди не виявлено (а.с. 127);

- акт судово-медичного дослідження № 905 від 19.10.2011 року (а.с. 128-129);

- акт судово-медичного дослідження № 1566 від 21.09.2011 року, згідно якого при судово-токсикологічному дослідженні крові трупа невідомої жінки 25 років карбоксигемоглобіну не виявлено (а.с. 130);

- акт судово-токсикологічного дослідження № 1566 від 20.09.2011 року, згідно якого при судово-токсикологічному дослідженні крові трупа невідомої жінки 25 років, виявлено етиловий спирт - 0,49%0. Метиловий спирт, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери не виявлені (а.с. 131);

- висновок експерта № 1412/х від 06.10.2011 року, згідно якого представлена на експертне дослідження рідина коричневого кольору із запахом нафтопродуктів об'ємом 2,5 мл, яка знаходиться в медичному шприці одноразового використання номінальною ємністю 22 м, вилученого 13.09.2011 року в кишені лівої передньої дверки автомобіля марки „Мітсубісі", д/н НОМЕР_2 не містить у своєму складі наркотичні засоби (а.с. 140-142);

- висновок експерта № 345 від 10.10.2011 року (а.с. 150-154);

- висновок експерта № 1411/х від 03.11.2011 року (а.с. 163-165);

- висновок експерта № 236 від 20.10.2011 року (а.с. 175-179);

- акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 970 від 12.10.2011 року, згідно якого ОСОБА_4 в період інкримінованих йому дій і в даний час на психічне захворювання, передбачене ст.ст. 19-20 КК України, в тому числі на тимчасовий розлад психічної діяльності, не страждав і не страждає, тому він міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними, рекомендується визнати його осудним. Застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 94 КК України, ОСОБА_4 не потребує. У стані патологічного сп'яніння в період інкримінованих йому дій ОСОБА_4 не перебував. Клінічних ознак хронічного алкоголізму у ОСОБА_4 не виявлено. Відносно наркоманії однозначний висновок зробити не виявляється можливим за недостатністю інформації (а.с. 186-187);

- акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 971 від 12.10.2011 року, згідно якого ОСОБА_5 в період інкримінованих йому дій і в даний час на психічне захворювання, передбачене ст.ст. 19-20 КК України, в тому числі на тимчасовий розлад психічної діяльності, не страждав і не страждає, тому він міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними, рекомендується визнати його осудним. Застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 94 КК України, ОСОБА_5 не потребує. У стані патологічного сп'яніння в період інкримінованих йому дій ОСОБА_5 не перебував. ОСОБА_5 страждає на опійну наркоманію - психічні та поведінкові розлади, викликані вживання опіоїдів, з його боку відзначається також епізодичне вживання канабіоїдів. ОСОБА_5 потребує медичних заходів, що мають відношення до лікування опійної наркоманії, протипоказань для цього у нього не виявлено. Клінічних ознак хронічного алкоголізму у ОСОБА_5 не виявлено (а.с. 194-195);

- заключення експерта № 244 від 08.11.2011 року, згідно якого отримані результати дослідження не виключають можливість походження пота на електропроводі і крові на марлевих тампонах від потерпілої ОСОБА_7 (а.с. 202-205);

- висновок експерта № 411 від 02.11.2011 року (а.с. 214-221);

- висновок експерта № 248 від 10.11.2011 року, згідно якого при дослідження піднігтьового вмісту правої руки потерпілої ОСОБА_7 знайдені клітини багатошарового плоского епітелію, який міг походити від ОСОБА_4 (а.с. 229-231);

- висновок експерта № 249 від 15.11.2011 року, згідно якого сигарети, недопалки яких було виявлено та вилучено при огляді місця події 11.09.2011 року, могли курити потерпіла ОСОБА_7 та підсудний ОСОБА_4 (а.с. 237-239);

- висновок експерта № 447 від 23.11.2011 року, згідно якого враховуючи розмірні характеристики, довжину, діаметр та колір дротів, вилучених при ОМП 11.09.2011 року в Києво-Святошинському районі с. Гурівщина 32 квадрат Ірпінського лісництва, та довжину, діаметр і колір дротів, вилучених при огляді місця події 14.09.2011 року в АДРЕСА_3, які співпадають, можливо припустити, що дроти могли бути одним цілим (а.с. 248-249);

В томі № 3:

- протокол відтворення обстановки та обставин події від 06.10.2011 року, в ході якого ОСОБА_5 відтворив обставини, що мали місце 10.09.2011 року (а.с. 8-26);

- протокол пред'явлення для впізнання від 17.11.2011 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_13 впізнала ювелірні прикраси своєї дочки - ОСОБА_7 (а.с. 117-124);

- протокол пред'явлення для впізнання від 17.11.2011 року, в ході якого ОСОБА_13 впізнала мобільний телефон своєї дочки - ОСОБА_7 (а.с. 125-129);

- договір № 165-11056534 від 09.09.2011 року, складеного о 22 годині 22 хвилин, згідно якого ОСОБА_4 в ломбарді „Скарбниця" отримав кредит в сумі 446,48 грн. під заставу обручки (а.с. 150);

- договір № 165-11056535 від 09.09.2011 року, складеного о 22 годині 22 хвилин, згідно якого ОСОБА_4 в ломбарді „Скарбниця" отримав кредит в сумі 788,14 грн. під заставу каблучки з діамантом (а.с. 151);

- договір № 165-11056533 від 09.09.2011 року, складеного о 22 годині 22 хвилин, згідно якого ОСОБА_4 в ломбарді „Скарбниця" отримав кредит в сумі 894,37 грн. під заставу каблучки (а.с. 152);

- договір № 165-11056532 від 09.09.2011 року, складеного о 22 годині 22 хвилин, згідно якого ОСОБА_4 в ломбарді „Скарбниця" отримав кредит в сумі 2553,65 грн. під заставу ланцюжка (а.с. 153);

- договір № 165-11056536 від 09.09.2011 року, складеного о 22 годині 24 хвилин, згідно якого ОСОБА_4 в ломбарді „Скарбниця" отримав кредит в сумі 270 грн. під заставу мобільного телефону марки „Нокіа х2-01"(а.с. 154);

В томі № 4:

- протокол відтворення обстановки та обставин події, в ході якого ОСОБА_12 відтворив обставини, що мали місце 10.09.2011 року біля 01 години (а.с. 8-14);

- протокол відтворення обстановки та обставин події від 01.12.2011 року, в ході якого ОСОБА_16 відтворив обставини, що мали місце 09.09.2011 року (а.с. 15-16).

Суд визнає, що потерпіла ОСОБА_13, свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 давали правдиві покази суду, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в ході судового слідства.

Суд визнає, що свідки ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_26 давали правдиві покази в ході досудового слідства, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в ході судового слідства.

Суд визнає, що свідок ОСОБА_11 давала правдиві покази суду, однак, її покази суд не може приймати до уваги, як підтвердження місця перебування ОСОБА_4 на час скоєння вбивства ОСОБА_7, оскільки точної дати та часу, коли ОСОБА_4 перебував у неї вдома, ОСОБА_11 не вказує.

Суд визнає, що підсудний ОСОБА_4 давав неправдиві покази суду, які повністю спростовуються дослідженими в ході судового слідства доказами та показами свідків, а саме: покази підсудного ОСОБА_4 в частині, що на момент скоєння вбивства він перебував в м. Києві повністю спростовуються показами свідка ОСОБА_16, який чітко вказує, що 09.09.2011 року біля 21 години на прохання ОСОБА_4 забирав його з с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області. Покази підсудного ОСОБА_4 в частині, що вбивство ОСОБА_7 скоїли ОСОБА_10, чоловік на ім'я ОСОБА_27 та інші невідомі особи не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Також суд критично ставиться до показів ОСОБА_4 в частині, що вказані особи надали йому ювелірні прикраси та мобільний телефон ОСОБА_7, щоб він здав їх до ломбарду, так як ці покази також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Також факт перебування ОСОБА_4 на місці скоєння вбивства повністю підтверджують виявлені на місці події недопалки цигарок, які згідно висновку експерта № 249 від 15.11.2011 року могли курити потерпіла ОСОБА_7 та підсудний ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 237-239), а також наявність в піднігтьовому вмісті правої руки потерпілої ОСОБА_7 клітин багатошарового плоского епітелію, який міг походити від ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 229-231).

Суд визнає, що підсудний ОСОБА_5 давав неправдиві покази суду. ОСОБА_5 не спростовує в своїх показах фактів, що він знав про вбивство ОСОБА_7, що він забирав автомобіль ОСОБА_7 з с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області, а також факту, що документи ОСОБА_7 йому передавав ОСОБА_4 При цьому суд визнає неправдивими покази ОСОБА_5 в частині, що він не усвідомлював, що він заволодів автомобілем ОСОБА_7 та її документами та вважав, що зробив це на прохання самої ОСОБА_7, оскільки ці покази не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Тому, оцінивши зібрані по справі та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина підсудного ОСОБА_4 доведена і знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, його дії суд кваліфікує:

- по епізоду умисного вбивства ОСОБА_7 - за ч 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині;

- по епізоду заволодіння майном ОСОБА_7 - за ч 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та вчинений особою, яка раніше вчинила розбій;

- по епізоду заволодіння автомобілем ОСОБА_7 - за ч 3 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Оцінивши зібрані по справі та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина підсудного ОСОБА_5 доведена і знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, його дії суд кваліфікує:

- по епізоду приховування особливо тяжкого злочину - за ч 1 ст. 396 КК України, як заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину;

- по епізоду заволодіння автомобілем ОСОБА_7 - за ч 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- по епізоду заволодіння документами ОСОБА_7 - за ч 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом важливими особистими документами.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного спяніння, а також рецидив злочинів.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання підсудного ОСОБА_5, відповідно до ст.ст. 66-67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд, крім обставин, що обтяжують його покарання, враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину, а також особу підсудного ОСОБА_4, який вчинив три умисні особливо тяжкі злочини, передбачені ч 1 ст. 115; ч 4 ст. 187; ч 3 ст. 289 КК України, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, в тому числі за злочин проти життя особи, вчинив новий злочин в період умовно-дострокового звільнення, у вчиненому не розкаявся та не усвідомив суспільно-небезпечний характер своїх дій, страждає на цироз печінки та гіпертонічну хворобу, тому з урахуванням обставин справи і даних про особу винного, суд приходить до переконання про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій ст.ст. 115 ч. 1; 187 ч 4; 289 ч 3 КК України з конфіскацією майна, що передбачена санкціями ч 4 ст. 187; ч 3 ст. 289 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше судимий вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26.07.2004 року та вчинив нові злочини в період умовно-дострокового звільнення, суд частково приєднує до призначеного невідбуте покарання за вказаним вироком.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_5, суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчинених злочинів, а також особу підсудного ОСОБА_5, який вчинив тяжкий злочин, передбачений ч 2 ст. 289 КК України, злочин невеликої тяжкості, передбачений ч 3 ст. 357 КК України, та злочин середньої тяжкості, передбачений ч 1 ст. 396 КК України, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, страждає на опійну наркоманію, раніше судимий та вчинив злочини в період іспитового строку, у вчиненому не розкаявся та не усвідомив суспільно-небезпечний характер своїх дій, тому з урахуванням обставин справи і даних про особу винного, суд приходить до переконання про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій ст.ст. 289 ч. 2; 396 ч 1 КК України, а також у вигляді обмеження волі в межах санкції ч 3 ст. 357 КК України. При цьому суд не знаходить підстав для призначення інших видів покарань, передбачених санкціями ч 1 ст. 396; ч 3 ст. 357 КК України.

Враховуючи відсутність пом'якшуючих обставин по справі, суд застосовує до ОСОБА_5 додаткову міру покарання у вигляді конфіскації майна, що передбачена ч 2 ст. 289 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_5 раніше судимий вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.09.2010 року та вчинив нові злочини в період іспитового строку, суд частково приєднує до призначеного невідбуте покарання за вказаним вироком.

Суд визнає, що злочинними діями підсудного ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_13 заподіяно матеріальну шкоду, яка складається з витрат на поховання її дочки, і ця шкода відповідно до ст. 1166 ЦК України повинна бути відшкодована особою, що її заподіяла, тому суд задовольняє цивільний позов потерпілої про стягнення матеріальної шкоди в повному обсязі.

Суд визнає, що злочинними діями підсудного ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_13 заподіяно також і моральну шкоду, яка складається з душевного болю та страждань, пов'язаних з втратою єдиної дочки, і ця шкода відповідно до ст. 1167 ЦК України повинна бути відшкодована особою, що її заподіяла, тобто підсудним ОСОБА_4 Суд при визначенні розміру моральної шкоди виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, тому суд частково задовольняє цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 про стягнення моральної шкоди.

Судові витрати суд відповідно до ст. 93 КПК України стягує з підсудних в рівних частинах.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 323 - 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч 1 ст. 115; ч 4 ст. 187; ч 3 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання: за ч 1 ст. 115 КК України - у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі; за ч 4 ст. 187 КК України - у вигляді 10-ти (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю; за ч 3 ст. 289 КК України - у вигляді 9-ти (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ч 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 12-ти (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю

На підставі ст. 71 КК України, частково, у вигляді 1-го (одного) року приєднати до призначеного невідбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26.07.2004 року та остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 13-ти (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання, тобто з 13 вересня 2011 року.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - залишити взяття під варту та тримання в СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч 1 ст. 396; ч 2 ст. 289; ч 3 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання: за ч 1 ст. 396 КК України - у вигляді 3-х (трьох) років позбавлення волі; за ч 2 ст. 289 КК України - у вигляді 7-ми (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю; за ч 3 ст. 357 КК України - у вигляді 3-х (трьох) років обмеження волі.

На підставі ч 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_5 призначити покарання у вигляді 7-ми (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю

На підставі ст. 71 КК України, частково, у вигляді 6-ти (шести) місяців приєднати до призначеного невідбуте покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.09.2010 року та остаточно ОСОБА_5 призначити покарання у вигляді 7-ми (семи) років 6-ти (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання, тобто з 13 вересня 2011 року.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - залишити взяття під варту та тримання в СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_13 9467 (дев'ять тисяч чотириста шістдесят сім) гривень 80 (вісімдесят) копійок завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_13 900 000 (дев'ятсот тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (м. Київ, вул. Воздвиженська, 2, одержувач: НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок: 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, призначення платежу: за проведення судово-хімічної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та за проведення судово-хімічної експертизи продуктів пострілу) по 1416 (одній тисячі чотириста шістнадцять) гривень 95 (дев'яносто п'ять) копійок судових витрат з кожного.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (м. Київ, вул. Воздвиженська, 2, отримувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в київській області, код ЄДРПОУ: 25574713, реєстраційний рахунок: 35220100105021, банк одержувача: ГУ ДКУ у Київській області, МФО: 821018, р/р: 31250272210700, ІПН: 25574711036) по 2096 (дві тисячі дев'яносто шість) гривень 58 (п'ятдесят вісім) копійок судових витрат з кожного.

Речові докази:

1.) мобільний телефон марки „Нокіа-Х2-01" з флеш-карткою, коробку до мобільного телефону марки „Нокіа-Х2-01", золоті вироби, речі ОСОБА_7 (пару жіночих туфель, годинник, окуляри, кільце з металу жовтого кольору, сережку ромбовидної форми, пошкоджене кільце з металу жовтого кольору, шкіряний гаманець чорного кольору, доларову купюру, картку „Приватбанку" № НОМЕР_12, картку постійного покупця магазину „Фора" № 0294112690307, картку постійного покупця магазину „Космо", картку постійного покупця магазину „Сільпо", аркуш паперу з рукописним написом, візитки, підвіску у вигляді значка „долар", що зберігаються в камері схову речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області - повернути ОСОБА_13 (прож.: АДРЕСА_7);

2.) п'ять договорів застав між ОСОБА_4 та ПТ ЗТ „Скарбниця" (т. 3 а.с. 150-154), сервісну книжку до мобільного телефону марки „Нокіа" (т. 3 а.с. 164), два компакт-диски (т. 3 а.с. 232, т. 3 а.с. 235), що зберігаються при матеріалах справи - залишити в справі;

3.) документи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (свідоцтво всеукраїнської спілки автомобілістів ОСОБА_7, медичну довідку ОСОБА_7, посвідчення водія ОСОБА_7, талон до посвідчення водія ОСОБА_7, паспорт ОСОБА_7, закордонний паспорт ОСОБА_7, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу), що зберігаються при матеріалах справи (т. 3 а.с. 187) - повернути ОСОБА_13 (прож.: АДРЕСА_7);

4.) пляшку з-під соку „Живчик вишневий", мотузку, частину дроту, кришку з-під коньяку „Шабо", пачку з-під цигарок „Давидоф", презерватив, волосся, гіпсові зліпки, сім недопалків цигарок, зрізи нігтів, фрагменти обгорілої тканини, одягу та три ґудзики, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області - знищити;

5.) автомобіль марки „Мітсубісі", д/н НОМЕР_2 та ключ з брилком до нього, передані на зберігання ОСОБА_8 - залишити ОСОБА_8 (прож.: АДРЕСА_7).

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області прокурором, потерпілими, представником потерпілих, захисниками, а засудженими - в той же термін з моменту вручення їм копії вироку.

СУДДЯ: В.В. Лисенко