Справа №2-3793/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Катрич

Номер провадження 22-ц/1890/1927/12 Суддя-доповідач - Лузан

Категорія - 30

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Дубровної В. В., Гагіна М. В.,

за участю секретаря - Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, подану через представника - ОСОБА_2,

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 серпня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и л а :

Рішенням суду від 01 серпня 2012 року позов ОСОБА_3 задовольний частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 8 500 грн. та моральної шкоди - 5000 грн., а також 500 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 354 грн. 17 коп. та 2550 грн. моральної шкоди, а також 100 грн. витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти позову ОСОБА_3 відмовлено за необґрунтованістю.

Додатковим рішенням суду від 01 серпня 2012 року вирішене питання про розподіл судових витрат, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 судового збору на користь держави 212 грн. 48 коп. за матеріальну шкоду та 66 грн. 80 коп. за моральну шкоду; стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь держави 2 грн. 12 коп. за матеріальну шкоду та 40 грн. 50 коп. за моральну шкоду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про часткове скасування рішення суду і постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 вересня 2010 року близько 07 год. 50 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Руднєва м. Суми в напрямку вул. Слобідська, перед початком зміни напрямку руху та під час виконання повороту праворуч на перехресті вул. Руднєва та вул. Слобідська, зневажила безпекою дорожнього руху, не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та вчинила наїзд на пішохода ОСОБА_3 в той момент, коли вона переходила проїзну частину вул. Руднєва з права наліво відносно руху автомобіля, внаслідок чого ОСОБА_3 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження (а.с.96.).

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 вересня 2011 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, була закрита, а ОСОБА_1 - звільнена від кримінальної відповідальності у зв'язку з актом амністії ( ас. 131).

У зв'яку з отриманими під час ДТП тілесними ушкодженнями з 24 вересня 2010 року по 11 жовтня 2010 року року ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в КУ СМКЛ №1 з діагнозом забій м'яких тканин лівого стегна, пошкодження 2-голового м'язу стегна, підшкірна гематома. ПФК ІІІ ст. Виписана з рекомендацією продовження лікування в КУ СМКЛ №1 амбулаторно та ЛФК ( ас. 33).

Також судом встановлено, що між ПАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_4 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строком на один рік - з 21 серпня 2010 року по 20 серпня 2011 року, яким застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (поліс №ВЕ/4611541). Згідно договору ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) дорівнює 51000 грн., за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 25500 грн., франшиза - 0% (а.с.19).

Відразу після скоєння ДТП ОСОБА_1 повідомила страховика про настання страхового випадку.

08 вересня 2011 року потерпіла ОСОБА_3 звернулась до ПАТ «Страхова компанія «Уніка» із заявою про виплату їй відшкодування витрат на лікування. ПАТ «Страхова компанія «Уніка» витрати на лікування ОСОБА_3 не відшкодовувала (лист від 23.09.2011 р., ас. 76).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП та її наслідках, а також з доведеності позивачкою факту заподіяння їй майнової та моральної шкоди.

Колегія суддів вважає, що рішення суду у даній справі постановлене з дотриманням вимог діючого законодавства. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП підтверджується наявними у справі доказами. Зокрема. Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 60 від 22 квітня 2011 року причиною ДТП зазначено наступне: в умовах даної дорожньої ситуації водій автомобіля «НYUNDАІ-Тuсson» мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом виконання вимог п.10.1,16.2 Правил дорожнього руху. З технічної точки зору в діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимог п.п. 2.10, 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху, з яких невідповідності вимогам п.10.1 та 16.2 знаходяться у причинному зв'язку з ДТП. За висновком вищезазначеної експертизи в діях пішохода ОСОБА_3 порушення ПДР не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка надала беззаперечні докази на підтвердження розміру заподіяної їй шкоди у зв'язку з придбанням «турманієвого коврику NM-2500» за 7600 грн. та проходженням лікування - герудотерапії, за яке заплатила 900 грн. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність покладення на ОСОБА_1 обов'язку відшкодування названої шкоди, заподіяної позивачці, а доводи апеляційної скарги з цього приводу не заслуговують на увагу. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» :

Стаття 22 : 22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. 22.2. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну. 22.3. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

За статтею 23 вищеназваного Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.

Статтею 24 цього Закону визначені випадки відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого : 24.1. У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. 24.3. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.

Статтею 23 ЦК України передбачається : 1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 2. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

Таким чином вбачається, що статтею 24 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначений вичерпний перелік випадків відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого.

Колегія суддів вважає, що ні реабілітацію позивачки після отриманої травми з використанням «турманієвого коврику NM-2500», ні проходження нею лікування герудотерапією не можна віднести до жодного з випадків відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого, визначених статтею 24 названого Закону, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для покладення на ПАТ «Страхова компанія «Уніка» обов'язку по відшкодуванню позивачці цих витрат та обґрунтовано, на підставі ст. 1187 ЦК України, поклав обов'язок по відшкодуванню названих витрат на ОСОБА_1

В той же час позивачка надала переконливі докази про те, що її витрати на придбання «турманієвого коврику NM-2500» та проходженням лікування герудотерапією були виправданими та пов'язані з лікуванням та реабілітацією після отриманих під час ДТП тілесних ушкоджень, але поза межами закладу охорони здоров'я, що виключає можливість їх відшкодування на підставі ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зокрема. З довідки головного лікаря КУ «Сумська міська клінічна лікарня № 1» вбачається, що лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_5 надавалась хворій ОСОБА_3 рекомендація за її медичними показниками застосовувати для подальшої реабілітації після отриманої травми турманієвий килим. З «виписки із медичної карти амбулаторного хворого» вбачається, що з 23.06.2011 р. по 08.07.2011 р. ОСОБА_3 знаходилась на амбулаторному лікуванні у лікаря-хирурга з діагнозом : «воспалительный посттравматический инфильтрат левого бедра» і їй було призначене лікування у вигляді 5 сеансів герудотерапії, які вона пройшла 23.06.2011 р., 24.06.2011 р., 25.06.2011 р., 27.06.2011 р., 28.06.2011 р.

Колегія суддів також вважає, що розмір суми, стягнутої на користь позивачки в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, визначений судом з урахуванням усіх обставин справи, характеру отриманих позивачкою тілесних ушкоджень, фізичному болю та стражданнях, яких зазнала позивачка у зв'язку з ушкодженням здоров'я; обсягу її моральних страждань, порушень нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя та часу, необхідного для лікування. В цій частині рішення суду відповідає вимогам ст.ст.23, 1187 ЦК України та роз'ясненням, які містяться в п.п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з послідуючими змінами.

За наведених обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 такими, що не заслуговують на увагу. Рішення суду у оскаржуваній частині є законним і обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування постановленого рішення.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану через представника - ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 серпня 2012 року у оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -