ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/69375/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого судді Стрелець Т.Г.,
суддів: Гашицького О.В.
Голяшкіна О.В.
секретаря судового засідання Романишин О.Р.
з участю представників:
позивача Мерзлякова В.П., Ткаченко С.В.
відповідача-1 ОСОБА_7., ОСОБА_8
відповідача-2 не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луганської митниці
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року
у справі № 2а/1270/5637/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод»
до 1. Луганської митниці
2. ОСОБА_6
про визнання дій другого відповідача протиправними, скасування рішення про визнання митної вартості товарів №702020001/2012/000178/1 від 21 лютого 2012 року, картки відмови у прийнятті митної декларації №702020001/2/00030 від 21 лютого 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Луганської митниці №702020001/2012/000178/1 від 21.02.2012, скасування картки-відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702020001/2/00030 від 21.02.2012, та просило визнати протиправними дії відповідача 2, щодо вимоги від 15.02.2012 про надання позивачем додаткових документів.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року у задоволення позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано. Постановлено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Луганської митниці про визначення митної вартості товарів №702020001/2012/000178/1 від 21.02.2012, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702020001/2/00030 від 21.02.2012. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Луганська митниця подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №U-2012.60.028.01 (між ПАТ «Алчевський коксохімічний завод»та фірмою coal AG»), позивачем на митну територію України 06.01.2012 та 02.02.2012, на умовах DAP RU станція Соловей (ІНКОТЕРМС 2010), ввезено вантаж - вугільний концентрат марки «КС».
Для здійснення митного оформлення декларантом подано: періодичну митну декларацію №702020001/2012/000037 від 06.01.2012 та №702020001/2012/000616 від 02.02.2012, декларацію митної вартості товару №702020001/2012/0001070 від 15.02.2012, у яких заявлено до митного оформлення, в режимі імпорту, товар за ціною контракту - 182 долара США за одну тону.
У декларації митної вартості № 702020001/2012/0001070 від 15.02.2012 митним органом, для підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару, зобов'язано позивача надати підтвердження оплати продукції згідно умов договору, договори на закупівлю товару з третіми особами та від виробника, витяги з періодичних видань «Металл Курьер», «Металл. Эксперт. Уголь», «Информация на рынке коксующегося угля».
На вимогу відповідача, позивачем надано витяги з журналу «Новости рынков угля»від 23.01.2012, 30.01.2012 та 06.02.2012, докази 100% оплати партії товару та інформацію щодо неможливості надання договору з третіми особами.
Крім того, ПАТ «Алчевський коксохімічний завод»надано комерційні інвойси, платіжні доручення та виписки з особового рахунку підприємства на підтвердження оплати вартості вугільного концентрату, висновок Укрпромзовнішекспертизи від 31.12.2012 № 354 (згідно з яким, середній рівень цін може становити 180 - 265 дол. США за т), контракт на закупівлю товару між позивачем та фірмою AG»(Швейцарія) від 26.12.2011 №U-2012.60.028.01, а також висновок Держзовнішінформу від 01.02.2012 № 10/42, та посвідчення якості марки вугілля.
21.02.2012 Луганською митницею складено картку-відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702020001/2/00030, у якій зазначено, що митна декларація не може бути прийнята у зв'язку із проведенням митної оцінки (рішення про визначення митної вартості № 702020001/2012/000178/1 від 21.02.2012) згідно Митного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766, а також прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №702020001/2012/000178/1 від 21.02.2012, у якому митним органом визначено вартість ввезеного вугілля за 2 методом, у розмірі 205 доларів США за одну тону.
Приймаючи рішення про вартість оцінюваного товару за 2 методом, митний орган зазначив, що ідентичний товар, згідно з додатком № U-2011.60.028.01.09 від 22.11.2011 до контракту від 31.05.2011 № U-2011.60.028.01 визначено позивачем за ціною 205 дол. США за тону.
Рішення суду першої інстанції, про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивовано тим, що відповідач має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщуються через митний кордон України, в тому числі договір на закупівлю товару з третіми особами та від виробника, а тому позовні вимоги щодо визнання дій відповідача протиправними, скасування рішення про визнання митної вартості товарів №702020001/2012/000178/1 від 21.02.2012, картки відмови у прийнятті митної декларації № 702020001/2/00030 від 21.02.2012 є не обґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції, не погодившись з висновком суду першої інстанції, частково задовольнив позовні вимоги, посилаючись на ст.259 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу, а позивачем, в свою чергу, надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 266 Митного Кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1. за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2. за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3. за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4. на основі віднімання вартості; 5. на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6. резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
В разі, якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору, підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Оскільки ПАТ «Алчевський коксохімічний завод»митному органу надав достатньо документів (виписку з журналу «Новости рынков угля», докази 100% оплати партії товару, платіжні доручення та виписки з особового рахунку підприємства на підтвердження оплати вартості вугільного концентрату, висновок Укрпромзовнішекспертизи, контракт на закупівлю товару між позивачем та фірмою l AG», висновок Держзовнішінформу та посвідчення якості марки вугілля), у відповідача не було підстав для визначення ціни товару за 2 методом.
Доводи митниці, що оформлення ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» ВМД №702020001/2012/000623 від 02.02.2012 партії вугільного концентрату марки «КС»російського виробника за контрактом з фірмою AG»(Швейцарія) від 31.05.2011 № U-2011.60.028.01 та додатком до нього від 22.11.2011 № U-2011.60.028.01.09 за ціною 205 дол. США за метричну тону, спростовується наступним. Різні показники якості вугільного концентрату між тими, які ввозилось ним на митну територію України за відповідним контрактом від 26.12.2011 та між даними, що містяться в інформаційній базі митного органу виробника ВАТ «Вугільна компанія «Кузбассразрезуголь»(Росія).
Судова колегія вважає правомірною відмову в задоволенні позовних вимог до другого відповідача в частині скасування вимоги від 15.02.2012 про надання позивачем додаткових документів, судів попередніх інстанцій, оскільки в разі виникнення сумніву у митного органу при визначені митної вартості товару, зазначеного у декларації, відповідач має право заявити вимогу про витребовування додаткових документів.
Зважаючи на викладене, колегія суддів робить висновок, про протиправність дій митниці у відмові пропуску ввезеного позивачем товару на митну територію України.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалені судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Луганської митниці залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді Т.Г. Стрелець
О.В. Гашицький
О.В. Голяшкін