Справа № 22-971/2006 рік                                Головуючий суддя 1 інстанції: Гуц Ф.Л.

Суддя-доповідач : Гордійчук CO.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇ НИ

31 жовтня 2006 року                                                                                         м. Рівне

Колегія  судців  судової палати у  цивільних  справах  апеляційного  суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді : Василевича B.C. суддів : Гордійчук CO., Ковалевич СП. при секретарі :Чалій И.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною  скаргою  Острозької районної державної адміністрації на рішення Острозького  районного   суду   від  02   червня   2006   року   в   справі  за   позовом ОСОБА_1 до Острозької районної державної адміністрації, Плосківської сільської Ради Острозького району, СФГ „Плосківське" третьої особи на стороні відповідача управління державного казначейства в Острозькому районі про відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

встановила:

Рішенням Острозького районного суду від 02 червня 2006 року позов ОСОБА_1 до Острозької районної державної адміністрації, Плосківської сільської Ради Острозького району, СФГ „Плосківське" третьої особи на стороні відповідача управління державного казначейства в Острозькому районі про відшкодування шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Острозької районної державної адміністрації, Плосківської сільської Ради Острозького району, СФГ „Плосківське" на користь ОСОБА_ 1 36507 гривень вартості земельної ділянки та державне мито в розмірі 365 грн. в солідарному порядку.

В задоволені позову до Управління державного казначейства в Острозькому районі відмовлено.

В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Суд не врахував, що земельні ділянки були передані в колективну власність КСП „Плосківське" згідно Державного акта на право колективної власності на землю. Виключення померлої матері позивачки з списків громадян - членів КСП „Плосківське", Острозька районна державна адміністрація, не має відношення, оскільки дані дії проводилися комісією даного сільськогосподарського підприємства. Суд не врахував, що на час винесення рішення суду від 24.04.2001 року вже був завершений процес паювання земельних ділянок КСП „Плосківське" і видавались державні акти на право приватної власності на землю згідно рішення Плосківської сільської ради від 30.11.1999 НОМЕР_2. Сертифікат на право на земельну частку серії НОМЕР_1 був переоформлений на ім'я ОСОБА_2  17.12.1999 року і, відповідно, з цього часу вона мала право вимоги на виділення земельної частки в натурі. Крім того, судом порушено правила підсудності, оскільки справа повинна розглядатись в адміністративному проваджені. Не врахував суд і те, що позивачем пропущений строк позовної давності, так як до 2004 року вона не зверталась про виділення земельної частки в натурі. При винесенні рішення суд вийшов за межі предмету позову, вказавши „стягнути вартість земельної ділянки", оскільки позивачка має право лише на земельну частку (пай), право власності на землю вона не набула.

Просить рішення скасувати.

В запереченні на апеляційну скаргу позивачка вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції в результаті спору, щодо права спадкодавці ОСОБА_3 на отримання земельного паю, що виник між Острозькою райдержадміністрацією та позивачкою, їй заподіяна матеріальна шкода, так як вона не змогла реалізувати своє право на отримання земельного паю в натурі. Права позивачки були поновлені рішенням суду від 24 квітня 2001 року, яким дії голови Острозької РДА визнані неправомірними, проте із позовом до Острозької райдержадміністрації про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної неправомірними діями вона звернулась до суду лише в лютому 2006 року, тобто з пропуском строку передбаченого ст. 71 ЦК України(в ред. 1963 року), який діяв на час виникнення даних правовідносин.

Відповідно до вимог ст.71,76 ЦК України (1963 р.) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється в три роки. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Із матеріалів справи вбачається, що про своє порушене право вона дізналась з квітня 2001 року, оскільки рішенням суду від 24.04.2001 року її права, щодо видачі сертифіката на право на земельну частку були поновлені.

Доказів поважності пропуску строку позивачка суду не подала і судом їх не здобуто.

За таких обставин, в задоволенні позову до Острозької РДА про відшкодування шкоди слід відмовити, а рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди з Острозької РДА підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.307,309,316 ЦПК України ст.ст.71,76 ЦК України (1963 p.), колегія судців, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Острозької районної державної адміністрації задовольнити.

Рішення Острозького районного суду від 02 червня 2006 року в частині стягнення матеріальної шкоди солідарно з Острозької районної державної адміністрації скасувати.

В позові до Острозької районної державної адміністрації про стягнення заподіяної шкоди відмовити за пропуском строку позовної давності.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.