А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
13.12.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів
головуючого - Машкаринця І.М.
суддів - Дацківа В.В., Дідика В.М.
з участю прокурора - Міцовди К.Д.
захисника - ОСОБА_1
засудженого - ОСОБА_2
розглянув у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 1 жовтня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Миколаївка Васильківського району Дніпропетровської області, з вищою освітою, одруженого, колишнього начальника ВП «Хустська дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця», мешканця АДРЕСА_1, не судимого, гр-на України,
засуджено за ч.2 ст. 367 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов»язані з організаційно-розпорядчими функціями на один рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов»язків, передбачених п.п.3-4 ст.76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.
Вирішено питання про речові докази.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що працюючи на посаді начальника відокремленого підрозділу «Хустська дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця», неналежно виконуючи свої службові обовязки, з порушенням вимог Земельного кодексу України, відомчих підзаконних нормативно-правових актів щодо порядку узгодження вилучення земель смуги відводу залізниць України та посадової інструкції, 22 червня 2007 року підписав і направив на адресу Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області лист за №251-а про розгляд питання про вилучення земельної ділянки площею 5,45 га під колією перегону Іршава-Ільниця у зв»язку з демонтажем колії, хоча такими повноваженнями наділені вищестоящі органи підприємства.
На підставі цього листа рішенням 8-ї сесії 5-го скликання Ільницької сільської ради Іршавського району від 27 червня 2007 року №122 вищевказана земельна ділянка смуги відведення площею 5,45 га, нормативно-грошова оцінка якої згідно з висновком експертів склала 987252 грн., була вилучена з постійного користування ДП «Хустська дистанція колії» та послідуючими рішеннями Ільницької сільської ради в період з грудня 2007 року по червень 2010 року частина цієї ділянки передана на умовах оренди з правом її викупу фізичним особам.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 порушує питання про скасування вироку з закриттям справи за відсутністю в його діях складу злочину.
Апелянт стверджує, що листом за №251-а від 22.06.2007 року не відмовлявся від користування вказаною земельною ділянкою, а тільки проінформував Ільницьку сільську раду про майбутній демонтаж вузькоколійки, розташованої на цій земельній ділянці.
Засуджений вважає, що рішення про вилучення вказаної земельної ділянки Ільницькою сільською радою прийнято з перевищенням своїх повноважень і не знаходиться в причинному зв»язку з його діями, а тому він не може нести передбачену законом кримінальну відповідальність за ч.2 ст.367 КК України як службову недбалість.
На думку апелянта його діями не спричинені тяжкі наслідки, що є кваліфікуючою ознакою вказаного злочину, так як нормативно-грошова оцінка вилученої земельної ділянки, яка у вироку суду безпідставно зазначена як висновок експертів, не може вважатись матеріальними збитками в розумінні диспозиції ч.2 ст.367 КК України.
Окрім того, згідно земельно-кадастрової документації користувачем вказаної земельної ділянки і надалі залишається ДП «Хустська дистанція колії», змін до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою не вносилось, очолюване ним підприємство продовжувало сплачувати земельний податок за користування цією ділянкою, а тому жодних матеріальних збитків від підписання та направлення ним згаданого листа на адресу Ільницької сільської ради ДПГО «Львівська залізниця» не було заподіяно, про що підприємство письмово повідомило орган досудового слідства.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали апеляцію, промову прокурора про залишення апеляції без задоволенню, провівши по справі судові дебати та надавши останнє слово підсудному, апеляційний суд частково задовольняє його апеляцію з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Постановлений у справі вирок щодо ОСОБА_2 цим вимогам закону не відповідає.
За змістом вироку ОСОБА_2 визнаний винуватим у неналежному виконанні своїх посадових обов»язків, внаслідок чого, не маючи відповідних повноважень, підписав та направив на адресу Ільницької сільської ради листа про розгляд питання про вилучення земельної ділянки площею 5,45 га під колією перегону Іршава-Ільниця у зв»язку з демонтажем колії, на підставі якого органом місцевого самоврядування прийнято рішення про вилучення цієї земельної ділянки та послідуючу передачу частини цієї ділянки в оренду, з правом викупу, фізичним особам.
Ці дії ОСОБА_2 судом кваліфіковані за ч.2 ст.367 КК України як службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.
Між тим, зазначене в мотивувальній частині вироку формулювання визнаного судом доведеним обвинувачення ОСОБА_2 у службовій недбалості, не містить обов»язкових ознак об»єктивної сторони цього злочину, якими є неналежне виконання службовою особою своїх службових обов»язків саме через несумлінне ставлення до них та спричинення цими діями тяжких наслідків як кваліфікуючої ознаки цього злочину.
Зокрема, визнавши ОСОБА_2 винним у службовій недбалості, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочину з матеріальним складом, суд у мотивувальній частині вироку не зазначив про настання передбачених у диспозиції ч.2 ст.367 КК України наслідків, а також у чому вони полягали та кому вони були спричинені, обмежившись констатацією про те, що експертна грошова оцінка вилученої в ДП «Хустська дистанція колії» земельної ділянки площею 5,45 га становить 987252 грн.
Водночас, вказаним експертним висновком на запит органу досудового слідства визначена тільки грошова оцінка земельної ділянки ( т.1, а.с.215-216), а не заподіяні землекористувачу матеріальні збитки, пов»язані з порушенням та відновленням його землекористування (т.1, а.с.-216), які згідно п.4 примітки до ст.364 КК України визнаються тяжкими наслідками, передбаченими ч.2 ст.367 КК України, в разі, якщо в двісті п»ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
При цьому, поза увагою суду залишилась та обставина, що вказаний висновок експертів про грошову ( нормативну) оцінку земельної ділянки в сумі 987252 грн. стосується земельної ділянки площею 0,92 га, а не площею 5,45 га, без будь-якої прив»язки до її конкретного землекористувача ( т.2, а.с.-216).
Окрім того, суд визнав ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину у сфері службової діяльності без дослідження в судовому засіданні даних щодо посадового статусу цієї особи ( т.2. а.с.-216), безпідставно зазначивши у вироку про порушення ОСОБА_2 посадової інструкції по займаній посаді начальника ДП «Хустської дистанції колії», яка була затверджена тільки 13.07.2009 року, тобто після вчинення ним інкримінованого діяння (т.2, а.с.199-203).
Не проаналізувавши зміст підписаного і направленого ОСОБА_3 на адресу органу місцевого самоврядування листа за №251-а від 22.06.2006 року, суд всупереч вимогам ч.4 ст.334 КК, не навів у вироку жодних мотивів, з яких відкинув покази підсудного про те, що цей лист не породжував жодних негативних наслідків, так як по своїй суті носив інформативний характер і не давав Ільницькій сільській раді законні підстави для прийняття рішення про вилучення земельної ділянки площею 5,45 га.
Заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що більша частина вилученої Ільницькою сільською радою земельної ділянки площею 5,45 га під залізничною колією перегону Іршава-Ільниця знаходиться за межами вказаного населеного пункту і є землями державної, а не комунальної власності, а тому рішення про вилучення земельної ділянки площею 5,45 га місцевою радою прийнято з перевищенням своїх повноважень.
З»ясування цих обставин має істотне значення для правильного вирішення справи, позаяк для інкримінування особі спричинення , внаслідок службової недбалості, тяжких наслідків, необхідна наявність прямого, безпосереднього, а не опосередкованого, причинного зв»язку між його діями і цими наслідками.
В цьому сенсі дослідженню та оцінці підлягали наявні в матеріалах справи лист ДТГО «Львівська залізниця» за №71311-10/2662 від 27.08.2010 року про відсутність у залізниці майнових претензій з приводу вилучення земельної ділянки площею смуги відведення перегону Іршава-Ільниця площею 5,45 га ( т.1, а.с.-84) та рішення Ільницької сільської ради від 24.06.2010 року за №145 про відміну свого попереднього рішення від 27.06.2007 року №122 про вилучення земельної ділянки площею 5,45 га під залізничною колією перегону Іршава-Ільниця ( т.1, а.с.-147).
З урахуванням факту відміни місцевою радою попереднього рішення про вилучення земельної ділянки площею 5,45 га, судом залишились не з»ясованими обставини щодо фактичного припинення права на користування цією земельною ділянкою ДТГО «Львівська залізниця», позаяк згідно з земельно-кадастровою документацією це підприємство і надалі залишалось користувачем цієї ділянки та продовжувало сплачувати за її користування земельний податок (т.2, а.с.-20).
Враховуючи, що зміст мотивувальної частини вироку не відповідає вимогам ч.1 ст.334 КК України щодо формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а обставини, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, судом з»ясовані неповно, постановлений щодо ОСОБА_2 вирок з цих підстав підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
З цих мотивів апеляційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню.
Під час нового судового розгляду необхідно всебічно, повно та об»єктивно дослідити наявні докази, дати їм належну оцінку та постановити по справі законний і обґрунтований вирок.
Керуючись ст.ст.365, 366 та 374 КПК України ( в редакції Закону 1960 року), п.11 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 1 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд до цього ж суду в іншому складі.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.
Судді:
Судді: