УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-802 2006 р. Головуючий в суді 1 інстанції
Категорія ст. 15,187 ч. З ШЕВЧЕНКО В.О.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
ІЛЬЧЕНКО A.M.
УХВАЛА ІМЕНЕМУКРАЇНИ
17 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ІЛЬЧЕНКА A.M.
суддів ШКРЕБИ Р.Д., КОЛОДНИЦЬКОГО Е.Й.
з участю прокурора ГРИШАНОВОЇ Н.Д.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2. на вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 7 серпня 2006 p., яким
ОСОБА_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, не працюючий, не одружений, освіта незакінчена середня, раніше судимий: 15 серпня 1995 року Московським районним судом м. Києва за ст. 117 ч. З КК України на 6 років позбавлення волі; 9 листопада 2000 року Золотоніським міським судом за ст. 81 ч. З КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений 3 лютого 2005 року з місць позбавлення волі умовно-достроково на не відбутий строк 2 місяці 16 днів, -
засуджений за ст. ст. 15, 187 ч. З КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого;
ОСОБА_2, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, українець, громадянин України, не одружений, не військовозобов'язаний, освіта незакінчена середня, працюючийІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий: 10 березня 1994 року Золотоніським районним судом за ст. 140 ч. 2 КК України на З роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 3 березня 1995 року Золотоніським міським судом за ст. 223 ч. 2, 140 ч. З КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі; 27 вересня 2000 року Золотоніським міським судом за ст. ст. 140 ч. 2, 140 ч. З КК України на 7 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково 9 липня 2005 року на 2 роки 14 днів, - засуджений за ст. 15,187 ч. З КК України на 7 років позбавлення волі.
У відповідності до ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком у розмірі один рік позбавлення волі і остаточно призначено до відбуття покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.
Постановлено рішення, яким із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2. в солідарному порядку на користь потерпілої ОСОБА_3 стягнуто 2106 гривень за заподіяну матеріальну шкоду та 7894 гривні за заподіяну -моральну шкоду та на користь держави в солідарному порядку стягнуто 1567 гривень 62 коп. за лікування потерпілої ОСОБА_3. Згідно вироку ОСОБА_1 та ОСОБА_2. засуджені за те, що за попередньою змовою між собою 27 березня 2006 року близько 20 години в смт. Шрамківка Драбівського району Черкаської області, умисно, із корисливих спонукань з метою заволодіння грошима незаконно проникли в будинок по АДРЕСА_3, де вчинили напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я на престарілу ОСОБА_3., наносячи їй удари металевим стержнем в область голови, рук та спричинили потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ліктьової кістки в нижній третині зі зміщенням уламків, численні рани волосяної частини голови, струс головного мозку, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, але не змогли заволодіти майном потерпілої з причин, що не залежали від їх волі, оскільки їх злочинні дії були припинені громадянами ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6., сусідів потерпілої.
В апеляційних скаргах:
засуджений ОСОБА_1, посилаючись на те, що він не мав наміру скоювати розбійний напад на потерпілу, а просто хотів її полякати, але коли потерпіла почала кричати, то злякався та побив її і згідний відповідати за ті тілесні пошкодження, що наніс потерпілій, тому просить перекваліфікувати його дії на більш м'який закон, при цьому врахувати, що він оговорив себе на попередньому слідстві у зв'язку з незаконними діями слідчих органів;
засуджений ОСОБА_2. просить вирок змінити, посилаючись на те, одо суд не вірно врахував обтяжуючі обставини, але безпідставно не врахував пом'якшуючі його винність обставини, просить пом'якшити міру покарання, посилаючись на те, що працівники органів внутрішніх справ застосували до нього жорстокі міри з спричиненням значного розладу здоров'я, що він хворіє тяжкими хворобами, справа розглядалася судом з суттєвими порушеннями права на захист з боку суду 1 інстанції. Крім того посилається на те, що не дав засудженому ОСОБА_1 вбити потерпілу, просить пом'якшити покарання, застосувавши до нього ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідача, засуджених, прокурора, перевіривши посилання апелянтів, матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляції не підлягають до задовільнення з таких підстав.
Винність засудженого ОСОБА_1 та ОСОБА_2. у скоєнні злочину при обставинах, які вказані у вироку підтверджені зібраними по справі і перевіреними в судовому засіданні доказами.
Заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що їх попросила ОСОБА_7 полякати престарілу ОСОБА_3., тому вони зробили маски з в'язаних шапок, біля 20 години 27 березня 2006 року стукали в вікна, в двері домоволодіння, а потім коли проникли в дім. то потерпіла почала сильно кричати, чого вони не очікували, дуже злякалися і декілька разів вдарили її по голові металевим стержнем, але при цьому користі не мали, судом перевірялися і вірно визнані не обгрунтованими.
Так, свідок ОСОБА_7 показала, що ОСОБА_1 декілька разів заходив до неї, якось з якимось чоловіком, бачила в нього маски, які зроблені з в'язаних шапочок, в яких були зроблені отвори для очей, вів себе нахабно, розпитував про старих людей, що жили самітні, в тому числі про ОСОБА_3., говорив, що хоче придбати хату. Перед скоєнням злочину проти ОСОБА_3. ОСОБА_1 прийшов до неї, свідка, і сказав, що потрібно забрати маски. Він пішов у літню кухню і звідти виніс пакет, в якому були маски для обличчя, вона, свідок, не знала, що ОСОБА_1 там заховав маски. Наступного дня вона почула, що на ОСОБА_3. скоєно напад, зрозуміла, що це зроби ОСОБА_1 зі своїм товаришем і зразу пішла до дільничного інспектора міліції і все йому розповіла. У неї, ОСОБА_7., з ОСОБА_3. завжди були добрі стосунки і лякати її їй не було потреби і про це вона нікого не просила.
Показами свідка ОСОБА_8, які перевірені в судовому засіданні(а. с 106) підтверджено факт наміру ОСОБА_1 на пограбування ОСОБА_3. Так ОСОБА_8. підтвердив, що 18 березня 2006 року ОСОБА_1 запропонував скоїти крадіжку неподалік будинку, де проживає ОСОБА_7 Він, свідок, спочатку погодився. Підійшли до будинку, ОСОБА_1 відірвав телефонний кабель, який входив до будинку. Не бажаючи вчиняти злочин, вирішив налякати ОСОБА_1 і крикнув йому, що хтось іде. А пізніше відмовився викрадати гроші там, де живуть люди.
Показами засудженого ОСОБА_1 на попередньому слідстві (а. с. 183-187) про те, що під час відвідин ОСОБА_7, розпитував її хто де проживає, та в кого маються гроші. Після знайомства з ОСОБА_8. запропонував йому поїхати з ним у смт. Шрамківку та викрасти гроші у людей похилого віку. Після того, як крадіжку не вчинили з ОСОБА_8, то запропонував вчинити такий злочин ОСОБА_2., який погодився. 27 березня 2006 року, під час нападу на ОСОБА_3., він, ОСОБА_1, наніс кілька ударів металевим прутом по голові потерпілій, а потім разом з ОСОБА_2. в будинку шукали гроші під матрацом на ліжку та під диваном.
Показами засудженого ОСОБА_2., даними на попередньому слідстві і які перевірені в судовому засіданні(а. с 208-210), також підтверджено, що ОСОБА_1 і він, ОСОБА_2., скоювали злочин з метою заволодіння грошима потерпілої, поскільки ОСОБА_2. пояснив, що ОСОБА_1 розповів йому, що разом з ОСОБА_8 намагався викрасти гроші у стариків в смт. Шрамківка, але не вдалося це зробити. Запропонував скоїти таку крадіжку разом з ним, він, ОСОБА_2., погодився. 27 березня 2006 року під час нападу на потерпілу, ОСОБА_1 наніс кілька ударів по голові ОСОБА_3. металевим прутом, а коли вона затихла, то вони разом почали шукати гроші, за якими прийшли, але прибігли сусіди і йому, ОСОБА_2. і ОСОБА_1 прийшлось тікати.
Згідно показів свідків ОСОБА_9., ОСОБА_3., ОСОБА_6. про ге. що коли вони, як сусіди ОСОБА_3., почули крики про допомогу і прибігли в її господарство, то побачили, що молодий чоловік, пізніше взнавши його прізвище ОСОБА_1, бив бабу ОСОБА_10, яка лежала на підлозі, металевим прутом, коли вони вирішили проникнути в дім та затримати злочинців, яких було двоє, то ОСОБА_1 кинуся на них з металевим прутом, а інший чоловік бризкав їм в обличчя якоюсь рідиною і вони перестали бачити. Обоє нападників втекли, коли зайшли в дім, то побачили, що всі речі перекинуті, видно було, що хтось щось шукав, навіть матраци на ліжках були завернуті.
Сам засуджений ОСОБА_2., як на попередньому слідстві, так і на судовому слідстві, та при розгляді справи в апеляційному засіданні повідомив, що дійсно, у чоловіка потерпілої, який не міг рухатися і лежав в окремій кімнаті, він, під час грабування заскочив до нього і дійсно питав його, де гроші і шукав їх під матрацом.
При цих та інших доказах, які вказані у вироку і яким суд давав ншіежну оцінку, суд вірно прийшов до висновку, що засуджені змінили покази і почали говорити, що не мали користі при нападі на потерпілу і оговорили себе для того, щоб уникнути відповідальності за свій злочин.
Заяви засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2. про те, що вони хотіли лише полякати потерпілу, не заслуговують уваги, поскільки згідно приведених вище доказів встановлено, що ОСОБА_1 заздалегідь готувався до скоєння злочину, встановлював, де живуть одинокі, престарілі особи, чи мають вони гроші, підібрав одного співвиконавця злочину, а коли він відмовився вговорив іншого, бив потерпілу металевим прутом по голові. сам ОСОБА_2., в апеляційній скарзі вказав, що удари були такі сильні, що він просив ОСОБА_1 не вбивати потерпілу, свідки підтвердили, що вони прибігли в дім потерпілої, то потерпіла була побита та без свідомості, а речі в її будинку були перевернуті, видно, що хтось щось шукав в її домі.
Заяви засуджених про те, що нах попередньому слідстві вони дали визнавальні покази, які об'єктивно підтверджуються іншими доказами, які зібрані на попередньому слідстві і перевірені в судовому засіданні, не потрібно приймати до уваги, поскільки вони оговорили себе під тортурами працівників міліції, судом перевірялися і вірно прийнято рішення, що їх не можна приймати до уваги, поскільки перевіркою органів прокуратури підтверджено, шо дійсно до засуджених ні фізичного, ні психологічного насильства не застосовувалося у зв'язку з чим постановою від 19 травня 2006 року в порушені кримінальної справи проти працівників Драбівського РВ УМВС відмовлено за відсутністю складу злочину.
Судова палата не може прийняти і заяви ОСОБА_2., що при розгляді справи, суд допустив суттєві порушення його права на захист, поскільки таких порушень по матеріалах справи не встановлено, а сам ОСОБА_2. на них не вказав.
Дії засуджених кваліфіковані не вірно. Згідно діючого законодавства розбій, як злочин, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, є закінчений злочин з моменту нападу, тому висновки слідства, прокурора та суду, що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2. потрібно кваліфікувати як замах на напад, є помилковими.
У зв'язку з такою помилкою, суд обрав і м'яку міру покарання засудженим.
Але враховуючи, що по справі не має подання прокурора, чи апеляційної скарги потерпілої, судова колегія позбавлена можливості скасувати вирок в частині невірної кваліфікації дій засуджених та обрання їм м'якої міри покарання.
Заяви ОСОБА_2. про необхідність пом'якшення йому призначеного покарання не підлягають до задоволення, поскільки суд, як вказано вище допустив помилку і безпідставно призначив йому покарання, яке є мінімальним згідно ст. 187 ч. З КК України.
Цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної та моральної шкоди судом вирішено вірно і ніким не оспорюється.
Що стосується цивільного позову на користь держави, то суд вірно встановив розмір відшкодування, але не вірно вказав, що такий позов стягується солідарно, тка шкода відшкодовується в дольовому розмірі, тому судова колегія вважає, що в цій частині рішення потрібно змінити та стягнути з кожного засудженого по 783 грн. 81 коп.
Керуючись наведеним та ст. ст. 362, 366 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2. залишити без задовільнення, а вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 7 серпня 2006 року відносно засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без змін.
В порядку ч. 2 ст. 365 КПК України змінити порядок стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. на користь держави затрачені кошти на лікування ОСОБА_3. 1567 грн. 62 коп. з солідарного на дольове і вважати, що з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. на користь держави з кожного стягнути в дольовому порядку - по 783 грн. 31 коп.
В решті вирок залишити без змін.