Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-755 2006 р. Головуючий в суді 1 інстанції
Категорія ст. 263 ч. 1,297 " ПА Л БОНН ИЙ B.C.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
ІЛЬЧЕНКО A.M.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ІЛЬЧЕНКА A.M.
суддів ШКРЕБИ Р.Д., КОЛОДНИЦЬКОГО Е.Й.
з участю прокурора ГРИШАНОВОЇ Н.Д.
розглянувши кримінальну справу за апеляційним поданням старшого помічника прокурора Черкаського району на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 2 серпня 2006 p., якою кримінальна справа про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з середкьо технічною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого, від покарання звільненого, у скоєнні злочинів, передбачених ст. 297, ст. 263 ч. І КК України, повернута на додаткове розслідування, - :
встановила:
Вказаною постановою Черкаський районний суд із стадії попереднього розгляду справи повернув її на додаткове розслідування у зв'язку з тим, що досудовим слідством були допущені такі порушення вимог кримінально-процесуального Кодексу України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
Старший помічник прокурора Черкаського району в апеляційному поданні просить скасувати постанову суду, посилаючись на те, що недоліки, які є по справі, суд мав можливість усунути сам. Крім того суд вдався до оцінки доказів, чого не повинен був робити згідно ст. 237 КПК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, потерпілого, обвинуваченого, матеріали справи, судова палата вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ст. 22 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного, об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправд\тоть обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 22 КПК України прокурор, слідчий не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого чи інших осіб.
Як вбачається з обвинувального висновку(а. с 107) слідчий вказав, що ОСОБА_1 раніше судимий 7.03.2000 року за ст. ст. 140 ч. 2, 81 ч. 2, 17, 81 ч. З, 42 КК України до 3 років з відстрочкою виконання вироку на 2 роки штраф 680 гри. При цьому слідчий не вказав, яким судом був судимий ОСОБА_1., на яке саме покарання він засуджений: чи позбавлення волі на 3 роки, чи до іншого якогось покарання. Також слідчий вказав, що ОСОБА_1 звільнений 25.03.2002 року, але не вказав яким судом від якого покарання та які підстави звільнення.
Таким чином по справі не встановлено чи ОСОБА_1 як особа судима, чи не судима. Суд позбавлений можливості вирішити це питання поскільки слідчий не вказав, який суд засуджував ОСОБА_1 і який його звільняв.
Згідно постанови про визнання особи потерпілою від 17.05.2006 року(аркуш справи 31) по справі визнана ОСОБА_2 потерпілою. Як вбачається з протоколу роз'яснення потерпілому прав на пред'явлення цивільного позову від 17.05.2006 року(а. с 33) ОСОБА_2 бажала заявити цивільний позов в сумі 1500 гривень.
Згідно постанови про визнання особи потерпілою від 23.05.2006 року(а. с 40) по справі ОСОБА_3 визнаний потерпілим.
Як вбачається з протоколу роз'яснення потерпілому прав на пред'явлення цивільного позову від 23.05.2006 року (а. с. 42) ОСОБА_3 бажав заявити цивільний позов на суму 600 гривень.
Слідчий у потерпілих позовних заяв не прийняв. Слідчий та прокурор в порушення ст. 29 КПК України не прийняли мір до забезпечення відшкодування збитків. Цим грубо порушені права потерпілих.
Крім того згідно заяви ОСОБА_3 збитки ОСОБА_1 завдав йому на 600 гривень, слідчий в обвинувальному висновку(а. с 107) вказав, що збитки завдані ОСОБА_3 на суму 650 гривень, з чого складається саме така сума збитків не вказав.
Згідно постанови про виділення матеріалів кримінальної справи для додаткової перевірки від 26.06.2006 року( а. с. 97) слідчий виділив матеріали кримінальної справи саме тої і по тих епізодах злочинів, за які він згідно постанови про притягнення в якості обвинуваченого притягнув до кримінальної відповідальності ОСОБА_1(а. с 91-92).
Провадження по виділених матеріалах не закінчене, яке по них прийнято рішення не відомо. Тому суд вірно вказав, що при таких обставинах не можливо зробити висновок про винність чи не винність ОСОБА_1. у скоєнні злочинів.
В матеріалах справи(а. с 86) є повідомлення, що 22.07.2004 року проти ОСОБА_1. порушувалася кримінальна справа за ст. 263 ч. 1 КК України, але чому за той злочин ОСОБА_1 не притягається до кримінальної відповідальності в справі даних не має. Що свідчить про неправильність та неповноту розслідування.
Згідно матеріалів справи(а. с 87) слідчий об'єднав в одне провадження дві справи, одна справа по факту викрадення 2 квітня 2002 року ОСОБА_4. та ОСОБА_1. 2 труби поливної системи по 6 м довжини кожна, на суму 337 гривень, що належали товариству закритого типу «Вільшанка», а друга справа по факту знайдення ОСОБА_1. 27 червня 2004 року на березі річки Вільшанка біля с Лозівок 1,5 літра сипучої речовини;' що являється вибуховою речовиною, яку приніс до себе до дому та зберігав, без передбаченого законом дозволу, і яка була вилучена в нього 29.06.2004 року.
Згідно постанови про закриття вказаної об'єднаної справи № 200200175(а. с. 88) слідчий закрив цю кримінальну справу за відсутністю складу злочину, хоча мотиви закриття справи вказав тільки по факту викрадення 2-х алюмінієвих труб, а по факту придбання та зберігання ОСОБА_1. вибухової речовини зовсім не вказав ніяких мотивів.
При таких обставинах висновки суду, що вказана постанова слідчого є надуманою, суперечить кримінально-процесуальному закону, є вірними. Тим більше слідчий, прийнявши таку постанову, не повідомив товариство закритого типу «Вільшанка».
Згідно постанови про притягнення в якості обвинуваченого від 29.06.2006 року(а. с 91-9ІЗВ.) та обвинувального висновку від 06.07.2006 року(а. с. 103-109) ОСОБА_1 звинувачується у скоєнні злочину передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України за те, що він 18 травня 2006 року знайшов 7 патронів калібру 7,62 мм, які є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, які переніс у своє домоволодіння, зберігав їх при собі і з якими 19 травня 2006 року в с. Лозівок був затриманий працівниками міліції.
Разом з тим, згідно судової практики, зберігання такої малої кількості патронів на протязі невеликого відрізку часу підпадає під дію ч. 2 ст. 11 КК України.
Питання про закриття провадження по вказаному епізоду обвинувачення слідчий не вирішив.
Таким чином по справі слідчим допущені такі порушення кримінально-процесуального законодавства, які позбавили можливість справу призначити до судового розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 362,366 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційне подання старшого помічника прокурора Черкаського району залишити без задоволення, а постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 2 серпня 2006 року про повернення справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. ст.. 263 ч. 1, 297 КК України на додаткове розслідування - без змін.