Справа № Провадження №22-ц-6440/12 22-ц/1090/9140/12 Головуючий у І інстанції Величко В.П.

Категорія18Доповідач у 2 інстанціїПоліщук М.А.

18.12.2012

____________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 грудня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Поліщука М.А.

суддів: Березовенко Р.В., Малорода О.І.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на проведення робіт.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб які беруть участь у справі, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2012 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулись в суд із вказаним позовом, уточнивши який, просили стягнути з відповідача витрати на проведення ремонтних робіт у розмірі 101 123 грн. та 6000 грн. витрат на проведення судової будівельної-технічної експертизи.

Позовні вимоги обґрунтовували тим, що 14.07.2007 року між ними ОСОБА_5 і ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, того ж дня відповідач - мати ОСОБА_4 передала позивачам ключі від квартири АДРЕСА_1. Відповідач повідомила позивачам, що за проживання в даній квартирі вони зобов'язані щомісяця сплачувати комунальні послуги. Позивачі стверджували, що відповідач як власник житла, передала їм житло для проживання в ньому на певний строк за плату, тобто, фактично між сторонами відбувся усний договір найму. Позивачі за згодою відповідача провели ремонтні роботи в квартирі, які мали капітальний характер, проте відповідач відмовляється відшкодовувати вартість вказаних ремонтних робіт.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вартість витрат понесених на капітальний ремонт в розмірі 101 123грн. 00коп, 6000 грн. витрат на проведення судової експертизи, 339грн. 70коп сплачених судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильну оцінку доказів у справі, порушення норм процесуального права.

Зокрема в доводах апеляційної скарги зазначається про те, що позивачами не було доведено необхідність проведення капітального ремонту квартири та надання відповідачем згоди на проведення капітального ремонту.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із того, що в судовому засіданні підтверджено, що капітальний ремонт квартири позивачі здійснили за згодою власника ОСОБА_3, а тому вона повинна відшкодувати їм вартість проведених ремонтних робіт.

Проте погодитись із вказаними висновками не можна, так як вони не ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону.

Статтею 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено обставини, які не оспорюються.

14.07.2007 року між позивачами було зареєстровано шлюб, після укладення якого вони із згоди власника ОСОБА_3 вселились і стали проживати у квартирі АДРЕСА_1.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 912 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

Згідно висновку № 370/08.12 судової будівельно-технічної експертизи від 01.08.2012 року встановлено, що вартість робіт та використаних будівельних матеріалів при ремонті вказаної квартири, склала 86834 грн.; вартість всіх витрат, понесених на капітальний ремонт квартири, склала 101123 грн.

При апеляційному розгляді встановлено, що суд неповно з'ясував обставини справи і неправильно застосував норми матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в 2007 році вселились і користувалися квартирою, яка належить ОСОБА_3, з її згоди як власника житла.

Суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами відповідно до ст.810 ЦК України було укладено договір найму житла.

Проте із вказаним висновком повністю погодитись не можна, оскільки відповідно до ч.1 ст.811 ЦК України договір найму житла укладається у письмовій формі.

Позивачем не доведено і судом не встановлено, що між сторонами була дотримана письмова форма договору найму житла.

Відповідно до п.7 Порядку обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженого Постановою ради Міністрів УРСР від 26.04.1984 року №189 відповідність приміщення санітарним та технічним вимогам встановлюється комісійно та лише у випадках, коли за висновком комісії виявлені під час обстеження стану жилого будинку (жилого приміщення) негативні фактори можуть бути усунені шляхом проведення капітального ремонту будинку (приміщення).

З врахуванням вказаних вимог позивачами у встановленому законом порядку не доведено необхідність проведення капітального ремонту квартири АДРЕСА_1 Відповідного акту комісії про необхідність проведення капітального ремонту позивачі не надали.

Висновок суду про задоволення позову з підстав, передбачених ч.3 ст.390 ЦК України також є необґрунтованим.

Відповідно до ч.3 ст.390 ЦК України добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Позивачами не доведено, що проведені ними витрати на ремонт квартири були необхідними витратами на утримання та збереження майна.

Обґрунтованими також є доводи апелянта на те, що відповідач як власник квартири не надавала позивачам своєї згоди на проведення капітального ремонту.

Позивачі вказаної обставини не довели.

Посилання позивачів як на доказ підтвердження зазначеної обставини - довіреність, видану ОСОБА_3 на ім.'я ОСОБА_4 від 14.03.2011 року (а.с.36) не заслуговують на увагу, оскільки зміст довіреності свідчить про те, що позивача уповноважено здійснювати ремонт квартири, якщо в цьому буде потреба, а позивачами не доведено необхідність проведення капітального ремонту квартири.

Крім того, встановлено, що ремонт у квартирі проведено до видачі вказаної довіреності.

Відповідно до ч.5 ст.778 ЦК України якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Суд першої інстанції вказаних обставин не врахував, що призвело до неправильних висновків про обґрунтованість позовних вимог та застосування положень ст.ст.810, 390, 819 ЦК України.

Відповідно до ст.309 ЦПК України, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким в позові відмовити за необґрунтованістю і недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення:

В задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на проведення робіт -відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: