АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22ц-1950 2006 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: з правовідносин Пальоний B.C.
про відшкодування шкоди, Доповідач в апеляційній
завданої злочином Інстанції Магди Л.Ф.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2006 р колегія суддів' Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.
Суддів Магди Л.Ф. Сіренка Ю.В.
при секретарі Авласовій М.Л.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Черкаського районного суду від 31 серпня 200 р. по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,
встановила:
ОСОБА_4 3 квітня 2006 р. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди. В позовній заяві вказувала, що неповнолітній син відповідачів ОСОБА_5, 18 жовтня 2005 р. вчинив злочин - крадіжку її особистого майна з належного їй будинку. Вироком Черкаського районного суду від 3 березня 2006 р. ОСОБА_5 засуджений за ч. З ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком в 1 рік.
Під час розгляду кримінальної справи цивільний позов не заявлявся, завдана шкода відповідачами їй не відшкодована. Тому позивачка просила суд стягнути з відповідачів на її користь 425 грн. 30 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, що полягає у вартості не повернутих їй викрадених речей, та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що внаслідок вчиненого стосовно неї злочину вона зазнала моральних страждань, нервового стресу, погіршився стан її здоров'я, у неї з'явився страх перебування у власному помешканні.
Рішенням Черкаського районного суду від 31 серпня 2006 р. позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені" частково, стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивачки 15 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди солідарно та на користь держави 51 грн. судового збору, по 25 грн. 50 коп. з кожного, і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, по 15 грн. з кожного.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просять про скасування рішення суду в частині стягнення з них моральної шкоди і ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вимог позивачки, посилаючись на те, що нею не доведено в суді доказів, які підтверджують заподіяння їй такої шкоди, а суд, ухвалюючи рішення, не врахував матеріальний стан їх сім'ї.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляційну скаргу і пояснили, що ОСОБА_2. ніде працює, а ОСОБА_3 перебуває у декретній відпустці, що матеріальний стан сім'ї тяжкий, тому троє старших дітей, зокрема і ОСОБА_5, який вчинив злочин, знаходяться в інтернаті, апелянтів, як батьків, незаконно притягнули до відповідальності за неналежне виховання дітей; заперечення проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_4., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що неповнолітній син відповідачів ОСОБА_5 в чотирнадцятирічному віці вчинив злочин, а саме крадіжку майна ОСОБА_4., чим заподіяв останній матеріальну та моральну шкоду.
Оскільки у неповнолітнього відсутнє майно, достатнє для відшкодування завданої ним шкоди, чого не заперечували відповідачі, суд обгрунтовано, відповідно до вимог ст. 1179 ЦК України, поклав обов'язок по відшкодування шкоди, зокрема і моральної, на його батьків.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував матеріальний стан сім'ї відповідачів, не можуть бути прийняті до уваги з тих підстав, що згідно зі ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину. До того ж відповідачами не надано суду жодних доказів про те, що їх сім'я перебуває в тяжкому матеріальному становищі.
Доводи апелянтів про те, що позивачка не довела в суді заподіяння їй моральної шкоди, спростовуються зібраними по справі доказами, а саме: доказами про вчинення стосовно неї злочину, що потягло за собою моральні страждання, погіршення стану здоров'я, що підтверджується довідкою Білогірської дільничної лікарні від 21 жовтня 2005 р. (а.с. 4).
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, яке постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х вали л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, рішення Черкаського районного суду від 31 серпня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.