Справа № 1003/164/2012
2/1003/567/2012
Категорія 26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2012 року Білоцерківський міськрайоний суд у складі:
головуючого судді - Верещінська І. В. ,
при секретарі - Шовкопляс С. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про іпотечний кредит в розмірі 355 154,10 гривень, а також судові витрати по справі.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 12.02.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 13-2008/ф, згідно умов якого відповідач одержав у позивача кредит в розмірі 354 620,00 гривень на поліпшення житлових умов строком до 11.02.2028 р. зі сплатою відсоткової ставки 17% річних та зобов'язався погасити кредит, сплатити відсотки за його користування, в сумах, строках та умовах, передбачених вказаним договором. Починаючи з 01.01.2009 року відповідач припинила погашення кредиту, позивачем було письмово повідомлено відповідача про необхідність дострокової сплати суми заборгованості, проте, відповідач суму заборгованості не погасила у зв'язку із чим загальна заборгованість станом на 27.01.2011 року становить 355 154,10 гривень, з яких заборгованість по кредиту 304 368,00 гривень, заборгованість по відсотках 12 981,83 гривень, сума пені за простроченим кредитом 5 957,81 гривень, сума пені за простроченими відсотками 8198,46 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки отриманий відповідачем кредит повинен був бути спрямований на фінансування квартири у фонді фінансування будівництва, проте, квартира повинна була бути здана в четвертому кварталі 2008 року, однак здана вчасно не була. Крім того представник відповідача вважає, що грошові кошти відповідачу надані не були, на її рахунок не зараховувались, тому представник відповідача стверджує, що кредитні кошти перебували у власності банку, а тому кредит виданий не був, договір вважає неукладеним.
Суд, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.02.2008 року ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого, згідно статуту, є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», уклало договір про іпотечний кредит з ОСОБА_1 (позичальник), згідно умов якого позивач надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 354 620, 00 гривень з терміном погашення кредитних ресурсів до 11.02.2028 року зі сплатою 17% річних за користування грошовими коштами.
Згідно п. 3.1. договору, банк надає позичальнику іпотечний кредит одноразово в повному обсязі шляхом оплати розрахункового документу позичальника безпосередньо з його позичкового рахунку, відкритого банком, на поточний рахунок Фонду фінансування будівництва виду «А» , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до меморіального ордеру №1 від 13 лютого 2008 року платником ОСОБА_1 перераховано 354 620,00 гривень на рахунок БМПП «Ольга».
Суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача про те, що відповідач гроші не отримувала, оскільки перерахування грошей у фонд фінансування будівництва було передбачено договором, умови якого банком були виконані, та здійснювалось із рахунку відповідача.
Крім того, питання недійсності договору про іпотечний кредит з підстав неотримання відповідачем суми кредиту було предметом розгляду у справі №2-533/11 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», треті особи Багатопрофільне мале приватне підприємство «Ольга», Управління у справах захисту споживачів в Київській області про визнання недійсними договору про участь у Фонді фінансування будівництва, кредитного договору та застосування наслідків недійсності правочинів, яка була приєднана та оглянута при розгляді даної справи, і рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.04.2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20.09.2011 року, в позові ОСОБА_1 відмовлено. Даними рішеннями встановлено, що доводи щодо недійсності договору іпотечного кредиту №13-2008/ф від 12.02.2008 року є безпідставними, оскільки судом першої інстанції досліджене рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 7 жовтня 2009 року в цивільній справі №2-5964/2009, яким з ОСОБА_1 на користь АК ПІБ стягнуто поточну заборгованість за договором іпотечного кредиту №13-2008/ф від 12.02.2008 року та вказаним рішенням встановлена законність зазначеного договору. Зазначене рішення суду набрало законної сили 27.10.2009 року.
Щодо доводів представника відповідача щодо того, що квартира, на фінансування якої були спрямовані кошти, не була вчасно здана в експлуатацію, то згідно абз. 7 ст. 50 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» встановлено, що порушення строків спорудження об'єкта будівництва або неналежне виконання зобов'язань забудовником не може впливати на правовідносини, що виникли між банком та позичальником відповідно до укладеного ними договору про іпотечний кредит, і не є підставою для припинення виконання зобов'язань позичальником. Тому хід виконання договору про участь у фонді фінансування будівництва не впливає на зобов'язання по договору про іпотечний кредит.
Відповідно до п. 2.4. договору про іпотечний кредит, погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно у відповідності до графіку (додаток 1), який є невід'ємною частиною договору. Згідно вказаного графіку, погашення кредиту здійснюється рівними платежами в сумі 1478,00 гривень щомісячно.
Відповідно до п.3.3., 3.4. договору, відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісяця за період з дати першої оплати розрахункових документів по 29(30) число поточного місяця та сплачуються протягом одного банківського дня з дати їх нарахування. У випадку порушення позичальником строку погашення кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом виходячи із відсоткової ставки у розмірі 25,5 відсотків річних.
Згідно п. 6.2. договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту або процентів за користування кредитом чи процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється із суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.
За правилами ст. ст. 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно з ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно ч.2 цієї статті, у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Починаючи з 01.01.2009 року відповідач припинила погашення кредиту. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 7 жовтня 2009 року в цивільній справі №2-5964/2009 з відповідача стягнуто поточну заборгованість станом на 31.05.2009 року в розмірі 37180 гривень 12 коп.
Відповідно до п.2.5.8. та п.5.3.2. договору, позичальник зобов'язується достроково погасити заборгованість за цим договором, а банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати в повному обсязі заборгованості за кредитом або процентів за користування ним, або процентів за неправомірне користування кредитом, суму неустойки і збитків, передбачених цим договором, у випадку порушення позичальником графіку погашення заборгованості за кредитом, непогашення процентів за користування кредитом у строк, встановлений цим договором.
Станом на 27.01.2011 року заборгованість відповідача перед банком становить 355 154,10 гривень, у тому числі: строкова заборгованість за кредитом 304 368,00 гривень, заборгованість по відсотках 12 981,83 гривень, сума пені за простроченим кредитом 5 957,81 гривень, сума пені за простроченими відсотками 8198,46 гривень. Розмір заборгованості підтверджується відповідним розрахунком і відповідачем не заперечувався.
Згідно претензії №01-287 від 08.04.2011 року про сплату коштів в розмірі 355 154,10 гривень за договором іпотечного кредиту №13-2008/ф від 12.02.2008 року, відповідачу було запропоновано погасити суму боргу за договором в розмірі 355 154,10 гривень. Проте, заборгованість відповідачем погашена не була.
Оскільки відповідач не виконала взяті на себе зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700,00 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в розмірі 120 гривень.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 551, 553, 559, 610, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», місцезнаходження м. Київ, пров. Шевченка, 12, суму боргу за договором про іпотечний кредит №13-2008/ф від 12.02.2008 року в розмірі 355 154 (триста п'ятдесят п'ять тисяч сто п'ятдесят чотири) гривень 10 коп., з яких 304 368,00 гривень заборгованість за кредитом, 12 981,83 гривень заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 5 957,81 гривень сума пені за простроченим кредитом та 8 198,46 сума пені за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», місцезнаходження м. Київ, пров. Шевченка, 12, судові витрати в розмірі 1820,00 гривень, з яких витрати на сплату державного мита в розмірі 1700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І. В. Верещінська