Справа № 1323/2-2996/2011 Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В.М.

Провадження № 22-ц/1390/6042/12 Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 року

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Кота І.Н..

суддів: Каблака П.І., Шандри М.М.

при секретарі: Зозулі В.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою комерційної корпорації ТзОВ « Глазген Інк «на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 липня 2012р.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 липня 2012 р. відмовлено у задоволені позову ТзОВ «Глазген Інк « до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третіх осіб : ОСОБА_4, ВДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, комунального підприємства «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», ПАТ «Кредобанк «, ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції «про звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі його у власність позивача.

Рішення суду оскаржив позивач. В апеляційній скарзі покликається на незаконність та небгрунтованість оскаржуваного ним рішення суду.

Зокрема зазначає, що поза увагою і належною оцінкою з боку суду залишились доводи позивача про те, що оцінку предметів іпотеки слід проводити суб»єктом оціночної діяльності на момент набуття права власності іпотекодержателем, а не виходити із суми яка була визначена станом на час укладення договору застави. Відтак, неспівмірність вартості заставленого майна та суми боргу не може бути визнано достатньою правовою підставою для відмови в позові про визнання права власності іпотекодержателя на заставлене майно, або на його частину.

Просить оскаржуване рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.07.12р., яке не ґрунтується на належно встановлених і перевірених обставинах справи про дійсні права та обов»язки сторін щодо предмета спору, скасувати з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення позову в повному його обсязі.

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 3, 4, 11 ЦПК України кожна особа, має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися дло суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя , суд захищає права, свободи та інтереси фізичних чи юридичних осіб лише у спосіб визначений законами України.

Загальний перелік таких способу захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст.16 ЦК України, частина друга якої передбачає можливість захисту порушеного права також і у спосіб визначений договором.

Із змісту роз»яснень, що містяться у п.39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин «випливає, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки лише за умови, коли такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки визначений договором.

Як беззаперечно вбачається із матеріалів справи, сторони в укладеному ними 26.08.03р. договорі застави нерухомого майна визначили інший спосіб звернення стягнення на предмет застави ( а.с.22). Так, п.4 цього договору передбачає лише можливість передачі майна заставодержателю для подальшої його реалізації третій особі на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса.

Такого способу звернення стягнення, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку визначеному власне ст. 37 Закону України »Про іпотеку « , договором не передбачено, а відтак згідно із положеннями ч.2 ст.16 ЦК України позивач не вправі вимагати застосування судом саме такого способу захисту порушеного права.

Крім того, як вбачається із рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2010р. ( а.с.105-106) позивач вже реалізував обумовлене п.4 договору право звернення стягнення на предмет застави для погашення кредитної заборгованості. Згадане рішення вступило в законну силу й звернуто до примусового виконання державною виконавчою службою.

Тому питання пов»язані із його подальшим виконанням повинні вирішуватися за правилами визначеними розд. 6 ЦПК України, зокрема шляхом зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за правилами ст. 373 ЦПК України й такої можливості позивачем не втрачено.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні безпідставного позову, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.

В цьому зв»язку доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу оскільки вони висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ТзОВ «Глазген Інк «відхилити. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 липня 2012р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й може бути оскаржена протягом 20-ти днів з часу набрання нею законної сили, шляхом подання на неї касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

С у д д і :