Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого - судді Збитковської Т.І.

Суддів -Полюховича О.І, Баглика С.П.

За участю прокурора -Іванціва М.Р.

Засуджених -ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Рівненського міського суду від 20 червня 2012 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка і мешканка АДРЕСА_2, громадянка України, освіта середня, не працююча, раніше судима, востаннє - 20 квітня 2012 року Рівненським міським судом за ст. 166 КК України на два роки позбавлення волі, -

засуджена за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України з врахуванням вироку від 20 квітня 2012 року, остаточне покарання призначено -сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Рівне, мешканець АДРЕСА_3, громадянин України, освіта середня, раніше судимий, востаннє -17 лютого 2012 року Рівненським районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України на один рік позбавлення волі, -

засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з врахуванням вироку від 17 лютого 2012 року, остаточне покарання призначено -сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Рівне, мешканець АДРЕСА_4, громадянин України, освіта середня, раніше судимий, востаннє - 21 листопада 2011 року Рівненським міським судом за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки і шість місяців позбавлення волі, -

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з врахуванням вироку суду від 21 листопада 2011 року, остаточне покарання призначено -три роки і один місяць позбавлення волі.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженка і мешканка АДРЕСА_5, громадянка України, освіта середня, раніше судима, востаннє -7 червня 2012 року Рівненським міським судом за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі, -

засуджена за ч. 2 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі. За ч. 2 ст. 187 КК України -на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна, та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з врахуванням вироку суду від 7 червня 2012 року, остаточне покарання -сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Судом вирішено питання щодо речових доказів у справі.

Як визнав доведеним суд, 29 січня 2011 року близько 15 год. ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_5, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, скориставшись відпочинком ОСОБА_6, таємно викрали з кишені одягу останнього гаманець, в якому знаходилося 1500 грн, 10 євро та мобільний телефон" Нокіа-3200" із зарядним пристроєм, заподіявши майнову шкоду на суму 1818 грн. 70 коп.

7 лютого 2011 року близько 20 год. ОСОБА_3, знаходячись в кафе" Дорожнє", що на вул. Привокзальній в м. Рівне, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 домовились про вчинення розбійного нападу на ОСОБА_7, якого ОСОБА_2, скориставшись його нетверезим станом, вивела в безлюдне місце неподалік залізничної колії ст. Рівне Львівської залізниці, що в районі вул. ОСОБА_8, де ОСОБА_4 напав на ОСОБА_7, повалив із застосуванням фізичної сили на землю, і завдав численних ударів рукою по голові, заподіявши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я, від яких потерпілий втратив свідомість.

Скориставшись безпорадним станом ОСОБА_7 ОСОБА_4 витягнув з кишені куртки потерпілого 2500 грн, а ОСОБА_2 витягнула гаманець, в якому знаходилося 500 грн, після чого повернулися до ОСОБА_3 в кафе" Дорожнє", з якого втрьох поїхали в готель, розташований в с. Біла Криниця Рівненського району, де порівну розділили здобуті злочинним шляхом гроші, витрачені в подальшому на власні потреби.

У поданих на вирок апеляціях засуджені ОСОБА_3 і ОСОБА_5, не оспорюючи доведеності своєї вини у вчиненому та правильності кваліфікації їх дій, зазначають, що суд призначив їм надто суворе покарання, яке, з врахуванням розкаяння у вчиненому, просять пом"якшити, і не позбавляти їх волі.

Засуджений ОСОБА_4 у поданій апеляції покликається на неповноту аналізу всіх обставин даної справи, що, на його думку, потягнуло за собою постановлення явно несправедливого і суворого вироку, незважаючи на його розкаяння, а тому просить скасувати вирок з направленням справи на додаткове розслідування.

Апеляція прокурора, який затвердив обвинувальний висновок у справі, до початку апеляційного розгляду відкликана в порядку ст. 355 КПК України.

Іншими учасниками судового розгляду вирок в апеляційному порядку не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підтримання своїх апеляцій, думку засудженої ОСОБА_2 щодо суворості призначеного апелянтам покарання, прокурора, який вважає вирок законним і просить залишити його без зміни, перевіривши матеріали справи й обговоривши викладене в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не підлягають задоволенню.

Винність ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, за які їх засуджено, підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів, яким судом першої інстанції дана правильна юридична оцінка, що не оспорюється і в поданих на вирок апеляціях.

При обранні міри покарання засудженим суд, як видно з вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які раніше неодноразово судимі, однак на шлях виправлення не стали і продовжили злочинну діяльність, злісне невиконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов"язків, обставини, що пом"якшують покарання -щире каяття та сприяння в розкритті злочину, і призначив ОСОБА_5 покарання в межах закону, а ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - мінімальне покарання, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України.

Правомірно, виходячи з вимог ч. 4 ст. 70 КК України, призначив суд першої інстанції засудженим і остаточне покарання.

Як в ході досудового слідства, так і при розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю визнали свою вину, давши в ході слідства послідовні показання щодо обставин скоєного злочину, і не оспорювали фактичних обставин справи при її судовому розгляді.

Враховуючи викладене, порушень вимог чинного кримінально - процесуального закону при розгляді даної справи, які б були підставою для скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування, колегія суддів не вбачає, як і підстав для пом"якшення призначеного ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Рівненського міського суду від 20 червня 2012 року стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляції засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - без задоволення.

С У Д Д І :

Т.І. Збитковська О.І. Полюхович С.П. Баглик