АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1882/2006 р                                         Головуючий по першій інстанції

Категорія: спори, що виникають                                                        Пономаренко В.В.

з трудових правовідносин про                                   Доповідач в апеляційній інстнції

поновлення на роботі                                                                                  Сіренко Ю.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого: Храпко В.Д.,

суддів:                  Сіренка Ю.В., Магда Л.Ф.,

при секретарі: Бурдукова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаського обласного міжгосподарського санаторію „Мошногір'я" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної пікоди, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривпіи матеріали справи та доводи апеляційної скарги, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 12 січня 2006 року звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що наказом відповідача від 22 грудня 2005 року НОМЕР_1 її звільнено з роботи за ситематичне невиконання без поважних причин своїх фунціональних обов'язків за п.З статті 40 КЗпП України.

Вважаючи таке звільнення з роботи незаконним ОСОБА_1 просила про задоволення позову.

Рішенням Черкаського районного суду від 11 липня 2006 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, порушує питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення позову.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в порядку статті 303 ЦПК України, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з таких підстав.

По справі встановлено, що наказом від 9 квітня 1981 року НОМЕР_6 ОСОБА_1 була прийнята на роботу ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходився в межах функціонального підрозділу кардіологічного відділення санаторію.

Наказом НОМЕР_2 позивачка переведена молодшою медсестрою стоматологічного кабінету про що свідчить запис НОМЕР_3 в її трудовій книжці.

Оскільки такого фунціонального підрозділу санаторію як стоматологічний кабінет не існувало, наказом відповідача НОМЕР_4 внесено зміни до трудової книжки ОСОБА_1 і запис НОМЕР_3 визнано таким, що не відповідає інструкцЇЇ „Про ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях" та внесено запис про переведення позивачки на посаду молодшої медичної сестри кардіологічного відділення.

Відповідно до п.8.1 Посадової інструкцЇЇ молодшої медичної сестри (санітарки- прибиральниці) кардіологічного відділення санаторію „Мошногір'я" її робочим місцем є приміщення в межах територЇЇ санаторію.

З 10 листопада 2005 року за позивачкою відповідно до цієї шстр}тщд закріплена територія для прибирання кіноконцертного залу, танцювального залу та розташованого на ньому місця загального користування, проте вона розпорядження відповідача не виконала і до виконання своїх трудових обов'язків не приступила про що свідчать пояснення свідків та доповідні записки сестри господині і завідуючого лікувальним корпусом санаторію, а також акт комісЇЇ від 10 листопада 2005 року.

В наступні робочі дні 14 та 17 листопада 2005 року відповідачка своїх функціональних обов'язків не виконувала за що відповідно до наказу від 21 листопада 2005 року їй оголошено догану. З даним наказом позивачка була ознайомлена в цей же день.

За графіком роботи позивачка в інші робочі дні 21 листопада та 22 грудня 2005 року покладених на неї функціональних обов'язків не виконувала про що свідчать матеріали справи з цього приводу.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що суд правильно встановив факти систематичного невиконання позивачкою функціональних обов'язків, а тому висновок про законність її звільнення з роботи відповідно до наказу НОМЕР_5 за п.З ч.І статті 40 КЗпП Украши є правильним.

Доводи апеляційної скарги про порушення статті 43 КЗпП Украши не відповідають дійсності, оскільки відповідач 23 листопада 2005 року звертався з поданням до профспілкової організації санаторію „Мошногір'я" про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за п.З ч.І ст.40 КЗпП Украши, яке було розглянуто 30 листопада 2005 року.

Наведене свідчить, що суд вірно встановив обставини справи, яким дав належну оцінку та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, які виникли між сторонами, а тому постановлене рішення є законним та обгрунтованим.

Підстав     для скасування рішення за наведеними в апеляційній скарзі доводами колегія суддів судової палати не вбачає..

Керуючись ст.ст. 307; 308-314 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Черкаського районного суду від 11 липня 2006 року по даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.