Справа № 1490/5650/12 17.12.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
провадження № 11/1490/966//12 Головуючий суду 1-ї інстанції
Категорія ст. 286 ч. 2 КК Паньков Д.А.
України Доповідач апеляційного суду
Погорєлова Г.М.
П О С Т А Н О В А
17 грудня 2012 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області Погорєлова Г.М. при секретарі Грушевському В.Г. за участю прокурора Брек Г.С., засудженого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві при попередньому розгляді матеріали кримінальної справи за апеляцією потерпілої ОСОБА_5 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2012 р., яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Первомайська Миколаївської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстрований в цьому ж населеному пункті по АДРЕСА_2), раніше не судимий
засуджений за ст. 286 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку 2 роки, з покладенням обов'язків не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції згідно з п.п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з засудженого:
- на користь ОСОБА_5 у відшкодування завданої злочином майнової шкоди 1732 грн. 48 коп.; у відшкодування завданої злочином моральної шкоди 6000 грн.;
- на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області 456 грн.35 коп. - витрати за проведення експертизи.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним в тому, що 07.09.2009 р., близько о 13 год., у дворі будинку № 1 по вул. Дніпровській в м. Первомайську Миколаївської області, керуючи автомобілем марки «MERSEDES-BENZ-208D», реєстраційний номер НОМЕР_1, в дощову погоду, виїжджаючи з двору будинку в напрямку проїзної частини вул. Одеській, рухаючись заднім ходом, грубо порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 та заподіяв їй тяжкі тілесні ушкодження (у виді закритої травми грудної клітини з переломами 3-8 ребер справа, що ускладнилося правобічним гемопнемоторосом).
В апеляції потерпіла ОСОБА_5 просить скасувати вирок як несправедливий внаслідок його м'якості. Посилається на тяжкість вчиненого злочину, його наслідки, відсутність щирого каяття ОСОБА_3 та ненадання ним матеріальної допомоги на її лікування. Вважає, що тривалий розгляд справи відбувся навмисно задля того, щоб дії ОСОБА_3 втратили актуальність. Просить призначити ОСОБА_3 більш суворе покарання. Оспорює розмір визначеного судом відшкодування завданої моральної шкоди та просить стягнути з засудженого у відшкодування цієї шкоди 25000 грн. Також просить апеляційний суд відповідно до ст. 329 КПК України вжити заходи забезпечення цивільного позову.
В запереченнях на апеляцію засуджений ОСОБА_3 просить вирок залишити без зміни. Зазначає, що в судовому засіданні потерпіла просила про призначення йому покарання з випробуванням. Вказує, що після дорожньо-транспортної пригоди викликав потерпілій швидку допомогу, сплатив її витрати на лікування до моменту виписки з лікарні. Посилається, що страхова компанія готова відшкодувати майнову та моральну шкоду, визначену судом у вироку. Стверджує про визнання ним вини та вказує, що працює професійним водієм і ця робота є єдиним джерелом заробітку для утримання сім'ї.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Брек Г.С., засудженого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 з приводу подальшого провадження у справі, вважаю необхідним повернути справу суду 1 інстанції з таких підстав.
Вироком суду 1 інстанції ОСОБА_3 звільнений від відбування призначеного йому основного покарання з випробуванням протягом іспитового строку 2 роки на підставі ст.75 КК України, з покладенням певних обов'язків з числа передбачених ст.76 КК України.
Не погоджуючись з вироком, апелянт просить про скасування вироку суду 1 інстанції та про постановлення нового вироку в бік погіршення правового становища засудженого, але позиція апелянта є нечіткою стосовно підстав для постановлення нового вироку.
Відповідно до положень ст. 378 КПК України є самостійними підставами для скасування вироку: необхідність застосування більш суворого покарання (передбачена п.2 ч.1) і неправильне звільнення засудженого від відбування покарання (передбачена п.4 ч.1).
Наводячи міркування стосовно незаконності вироку, апелянт зазначив про необхідність призначення засудженому більш суворого покарання. Проте, його прохання є неконкретним, оскільки не містить конкретної позиції стосовно основного покарання і стосовно не призначення судом додаткового покарання, передбаченого санкцією ст. 286 ч.2 КК України.
Також із тексту апеляції потерпілої неможливо зробити однозначний висновок стосовно того, чи погоджується вона зі звільненням засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Відповідно до вимог ст.365 ч.1 КПК України вирок суду 1 інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Тому відсутність в апеляції потерпілої посилання на конкретні підстави (підставу) для скасування вироку перешкоджає апеляційному суду прийняти рішення у відповідності до закону.
За вказаних обставин є необхідність у поверненні кримінальної справи суду 1 інстанції для вирішення питання щодо відповідності апеляції потерпілої вимогам ст. 350 КПК України та про її подальший рух відповідно до вимог ст. 352 КПК України.
Керуючись ст. 359 КПК України,
П О С Т А Н О В И Л А:
Кримінальну справу у відношенні ОСОБА_3 повернути Первомайському міськрайонному суду Миколаївської області для вирішення питання щодо відповідності апеляції потерпілої ОСОБА_5 вимогам ст. 350 КПК України та про її подальший рух відповідно до вимог ст. 352 КПК України.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області Погорєлова Г.М.