ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2008 р. Справа № 11/493
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивачів: Теофіпольської районної державної адміністрації - не з'явився, управління з контролю за використанням та охоронною земель у
Хмельницькій області - не з'явився,
від відповідача: фермерського господарства "Рідний край"- Іванюк М.О. (голова правління),
прокурор: Сидоренко О. П. (посвідчення № 45),
розглянувши апеляційне подання Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації, м. Теофіполь та управління з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області, м. Хмельницький
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "12" березня 2008 р. у справі № 11/493 (суддя Радченя Д.І.)
за позовом Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації, м. Теофіполь та управління з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області, м. Хмельницький
до фермерського господарства "Рідний край", с. Карабіївка Теофіпольського району
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки водного фонду площею60 га, що розташована на території Карабіївської сільської ради Теофіпольського району за межами населеного пункту
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.03.08 рокуу справі №11/493 в позові Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації та управління з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області до фермерського господарства "Рідний край" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки водного фонду площею 60 га, що розташована на території Карабіївської сільської ради Теофіпольського району за межами населеного пункту відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокуратура звернулась до суду з апеляційним поданням, в якому просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального права.
Скаржник, зокрема, зазначив, що надав суду докази порушення відповідачем вимог земельного законодавства: акти перевірок дотримання вимог, протокол про адміністративні правопорушення та постанову про накладення адміністративного стягнення на директора ФГ "Рідний край" складені відповідно до вимог чинного законодавства, які не взяті до уваги при прийняті оскаржуваного рішення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційному поданні, вважає оскаржуване рішення необгрунтованим, просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в засіданні суду заперечив проти доводів, викладених в апеляційному поданні, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційне подання без задоволення.
Заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Проведеною Хмельницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою перевіркою стверджується, що відповідач - ФГ „Рідний край" самовільно зайняло та використовує без правовстановлюючих документів земельну ділянку водного фонду площею 60 га водного фонду, що знаходиться на території Карабіївської сільської ради Теофіпольського району за межами населеного пункту.
В ході перевірки додержання вимог земельного законодавства 31 липня 2007 року державним інспектором з контролю за використанням і охоронною земель Хмельницької області встановлено, що відповідач самовільно (без належного дозволу від затверджених у встановленому порядку) використовує земельну ділянку водного фонду площею 60 га що знаходиться на території Карабіївської сільської ради Теофіпольського району, а саме розпорядженням №288-р від 23.12.2005р. відповідачу надано дозвіл на розробку проектної документації на дану земельну ділянку, однак до цього часу вона використовується без відповідних документів (договору оренди).
На підставі даного акту 31 липня 2007 р. винесено припис №002709, яким зобов'язано відповідача в 30-ти денний строк усунути порушення земельного законодавства, а саме оформити правовстановлюючі документи на дану земельну ділянку.
25.09.2007 року управлінням проведено повторну перевірку згідно припису №002709 від 31.07.2007р. в результаті чого винесено припис №002969, яким повторно було зобов'язано відповідача усунути порушення земельного законодавства, а саме узаконити або звільнити земельну ділянку.
4 жовтня 2007 року винесено постанову №66, якою на голову господарства накладено штраф у розмірі 255,00 грн. передбаченого ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка останнім не оскаржена та штраф не сплачений.
5 листопада 2007 року повторно проведено перевірку по виконанні припису №002969 від 25.09.2007р., в результаті якої встановлено, що приписи залишаються не виконаними.
Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційного подання, виходячи з наступного.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Згідно ч. 1, 2 ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Проаналізувавши вищевикладені норми діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність позовних вимог, враховуючи наступне.
Карабіївська сільська рада довідками від 18.02.08 року №38 (а.с. 25) та 03.03.08 року №50 (а.с. 33) повідомила про те, що земельна ділянка водного фонду площею 60 га, фермерським господарством „Рідний край" не використовується, зарибок не запускався і оплата білетів за вилов риби не здійснювалося.
В матеріалах справи відсутні будь які докази, які б підтверджували самовільне зайняття спірної ділянки відповідачем на момент пред`явлення позову. Відповідач же стверджує, що спірну земельну ділянку не займав, як на день подачі позову, так і на день прийняття судового рішення.
Відповідно до ст. 32 ГПК України пояснення відповідача є одним із доказів по справі.
Апеляційна інстанція ухвалою суду від 05.06.08 року у справі №11/493 зобов`язала прокурора та позивачів надати суду докази того, що станом на день пред`явлення позову і на день прийняття рішення - відповідач самовільно займав спірну земельну ділянку, однак жодних доказів ні прокурором ні позивачами не подано.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що позивачами не доведено факт самовільного зайняття ФГ „Рідний край" земельної ділянки водного фонду площею 60 га, що розташована на території Карабіївської сільської ради Теофіпольського району, на момент пред`явлення позову та прийняття рішення судом першої інстанції, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 12.03.08 у справі №11/493 є законним та обгрунтованим, відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 12 березня 2008 року у справі №11/493 залишити без змін, а апеляційне подання Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора - без задоволення.
2. Справу №11/493 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 6 прим.
1- до справи
2,3- позивачам
4- відповідачу
5,6- Хмельницькій міжрайонній природоохоронній прокуратурі
та прокуратурі Житомирської області