АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження № 22ц/2090/8154/2012 Головуючий 1-ї інст. -Попрас В.О.
Справа № 2018/14101/12 Суддя доповідач -Солодков А.А.
Категорія: трудові
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - судді Солодкова А.А.,
суддів колегії -Колтунової А.І., Піддубного Р.М.,
при секретарі -Левшиній І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Українсько-Литовського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Дельта-ВХ», директора Українсько-Литовського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Дельта-ВХ»ОСОБА_4 про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити його на роботі на посаді заступника директора по виробництву та постачанню Українсько-Литовського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Дельта-ВХ»(далі ТОВ УЛ ТОВ НВП) «Дельта-ВХ», стягнути з ТОВ УЛ ТОВ НВП «Дельта-ВХ»заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 5257, 76 грн., стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
Також просив вирішити питання щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з рахунку середньомісячного заробітку в розмірі 6480 грн.
В обґрунтування позовних вимог послався на те, що з 01.01.1993 р. він працював у ТОВ УЛ ТОВ НВП «Дельта-ВХ»на посаді заступника директора по виробництву та постачанню.
Наказам від 13 серпня 2012 року №33 його було звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України, проте з якої причину був звільнений йому не зрозуміло. Копію наказу надано не було, про ознайомлення з наказом не розписувався.
Вважає своє звільнення незаконним, проведеним із порушенням вимог трудового законодавства, а саме: ст. 42 КЗпП України та таким, що порушує його трудові права, передбачені Конституцією України.
Зазначив, що є одним з учасників товариства, дане товариство є прибутковим, питання щодо ліквідації, реорганізації, банкрутства, перепрофілювання підприємства, скорочення численності або штату на загальних зборах не підіймалось.
Наказу про зміну штатного розкладу для ознайомлення йому не надавали, також не було надано пропозиції про зайняття іншої вакантної посади.
Вказав, що працював на даному підприємстві 20 років, є його засновником та вклав багато для його розвитку. Має високу кваліфікацію у розробці та виробництві приладів, які випускаються на цьому підприємстві. Завдяки його праці була укладена велика кількість контрактів на купівлю приладів.
На підтвердження моральної шкоди послався на те, що незаконним звільненням з роботи були порушенні його нормальні життєві зв'язки та він був змушений докладати значних зусиль для організації власного життя та життя своєї сім'ї.
У судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача позов не визнав.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2012 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильність застосування норм матеріального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні ОСОБА_3 з посади заступника директора по виробництву УЛ ТОВ НВП «Дельта-ВХ», в зв'язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, відповідачами не було порушено його трудових прав.
Такий висновок суду першої інстанції є правильним, відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно до частин 1,2 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 з 01 січня 1993 року працював у відповідача на посаді заступника директора з виробництва, згідно наказу №44 від 28 грудня 1992 року.
Як вбачається з копії наказу №13 від 08 червня 2012 року, директором УЛ ТОВ НВП «Дельта-ВХ»в зв'язку з скрутним фінансовим становищем підприємства, відсутності заказів на продукцію підприємства в ІІ півріччі 2012 року, виключено із штатного розкладу підприємства двох штатних одиниць: посади заступника директора з виробництва та електромонтажника.
Наказ про попередження ОСОБА_3 з приводу звільнення в зв'язку із скороченням штатів підприємства був виданий у цей же день, 08 червня 2012 року.
Проте ОСОБА_3 відмовився від підпису про ознайомлення з цим наказом, про що головним бухгалтером підприємства Фалєєвою Л.І. та заступником директора по АХЧ ОСОБА_6. в книзі наказів зроблено відповідний запис.
Факт ознайомлення ОСОБА_3 з наказом про попередження з приводу звільнення із скороченням штатів підприємства, підтверджується матеріалами справи та показаннями свідків: ОСОБА_5 і ОСОБА_6, яким судом першої інстанції надано належну оцінку.
Наведене свідчить, що ОСОБА_3 про наступне звільнення попереджено не пізніше ніж за два місяці.
Також УЛ ТОВ НВП «Дельта-ВХ»станом на 14 червня 2012 року до Харківського міського центру зайнятості було надано звіт про можливе звільнення заступника директора підприємства ОСОБА_3
Матеріали справи свідчать, що скорочення чисельності і штату працівників даного підприємства мало місце, що підтверджується штатним розкладом.
Судова колегія зазначає, що вирішення питання доцільності скорочення чисельності і штату працівників зазначеного підприємства до компетенції суду не відноситься.
Згідно п. 4 контракту Директор УЛ ТОВ НВП «Дельта-ВХ»Давидов А.С. має право приймати на роботу та звільняти працівників товариства, в межах затвердженого штатного розкладу.
Наказом директора даного підприємства за №33 від 13 серпня 2012 року, заступника директора підприємства по виробництву ОСОБА_3 з 14 серпня 2012 року звільнено з посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Таким чином, ОСОБА_3 було звільнено з дотриманням норм КЗпП, що регулюють звільнення працівника у зв'язку із скороченням чисельності і штату працівників.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими та такими, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді: