Справа № 11-709 2006р. Головуючий у 1-й інстанції - Глущенко С. Д. Категорія - ст. 187 ч.2 КК Доповідач - Пархоменко О.М.
УХВАЛА ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня 24 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Безверхого О.М.,
суддів - Пархоменко О.М., Моїсеєнко Т.М.,
з участю
прокурора - Паливода Л.М.,
адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
потерпілого - ОСОБА_3,
засуджених - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
законного представника ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну
справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_5, його законного представника ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 на
вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 7 липня
2006р.
яким, - ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, не судимий в силу ст.89 КК України,
засуджений за ст. 187 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, з конфіскацією майна.
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець АДРЕСА_2; раніше не судимий,
засуджений за ст.187 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у солідарному порядку на користь ОСОБА_3 1588 грн. 23 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. - моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 витрати, пов"язані із стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_3 у розмірі 65 грн. 47 коп. та 366 грн. 85 коп. з кожного.
Стягнуто з ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 95 грн. 19 коп., пов"язані з проведенням експертизи.
Стягнуто з ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 190 грн. 39 коп., пов"язані з проведенням експертизи.
У разі відсутності у ОСОБА_5 майна достатнього для відшкодування шкоди, стягнення покладеного судом на його батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_8.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Як зазначено у вироці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винними і засуджені за скоєння такого злочину.
1 квітня 2006 року о 1 годині 47 хвилин ОСОБА_4, ОСОБА_5 і особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, по вул.Полтавській у м.Ромни, за попередньою змовою, скоїли розбійний напад на потерпілого ОСОБА_3, завдавши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров"я та заволоділи його майном на суму 2935 грн. 50 коп.
В апеляціях:
- потерпілий ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги мотивує тим, що суд призначив занадто м"яке покарання обом засудженим. Ті обставини на які послався суд, застосовуючи ст.69 КК України, можуть бути враховані при призначенні покарання лише в межах санкції ст.187 ч.2 КК України;
- засуджений ОСОБА_5 В.І. просить вирок суду змінити. Звільнити його від відбування покарання з випробуванням. В обгрунтування апеляції наводить такі мотиви - вину визнав, активно сприяв розкриттю злочину, у вчиненому щиро розкаявся, частково відшкодував шкоду, характеризується позитивно, раніше не судимий, до потерпілого ні фізичного, ні психологічного насильства не застосовував;
- законний представника неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6, просить вирок суду відносно його сина скасувати. Свої вимоги мотивує тим, що вина ОСОБА_5 у ході судового розгляду справи не доведена. Покази потерпілого були непослідовними, слідством не з"ясовано характер та дійсна участь ОСОБА_5 у скоєнні нападу, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 давали свідчення, що ОСОБА_5 участі в нападі та заволодінні майном потерпілого не брав.
Також суд не взяв до уваги, що його син характеризується позитивно, навчається у вечірній школі, раніше не судимий, є неповнолітнім;
-адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду відносно ОСОБА_5 скасувати і провадження по справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Сам ОСОБА_5 заперечував свою причетність до скоєння злочину відносно потерпілого, покази потерпілого були непослідовними. ОСОБА_9 та ОСОБА_4 показали, що ОСОБА_5 участі у скоєному не брав.
Призначаючи покарання неповнолітньому суд не врахував, що виріс він у багатодітній сім"ї, раніше не судимий, навчається. Докази про те, що ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп"яніння відсутні.
У доповненні до апеляції адвокат просить вирок відносно ОСОБА_5 змінити, застосувати ст.75 КК України. В обгрунтування апеляції посилається на вищевикладені доводи.
Заслухавши доповідь судді, потерпілого ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляції, засудженого ОСОБА_5 та його законного представника ОСОБА_6, які підтримали доводи поданих ними апеляцій, адвоката ОСОБА_1, який підтримав апеляцію подану адвокатом ОСОБА_7 в частині пом"якшення покарання засудженому ОСОБА_5, засудженого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_2, які вважали вирок суду відносно ОСОБА_4 законним і обгрунтованим, висновок прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що подані апеляції задоволенню не підлягають.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі та перевірених у судовому засіданні у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що вночі 1 квітня 2006 року на автобусній зупинці по вул.Полтавській у м.Ромни ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5 побили його, заподіяли йому тілесні ушкодження, заволоділи майном і грошима, належними йому. Під час нападу він звав на допомогу. Показаннями свідків: ОСОБА_10- вночі 1 квітня 2006 року прокинулася від чоловічих голосів, які долинали з вулиці, чула тупіт та крики про допомогу. З вікна бачила автомобілі таксі та швидкої допомоги; ОСОБА_11- 1 квітня 2006 року л 7 годині 30 хвилин біля свого гаража виявив дорожню сумку та згорнутий килим, у сумці знаходились одяг та інші речі; висновком судово-медичної експертизи про наявність у потерпілого ОСОБА_3 тілесних ушкоджень; протоколами відтворення обстановки і обставин події, згідно яких ОСОБА_9 та ОСОБА_4 розповіли і показали при яких обставинах разом із ОСОБА_5 скоїли розбійний напад на потерпілого; протоколами очних ставок між потерпілим і засудженим, де потерпілий неодноразово пояснював, що при розбійному нападі його били всі три хлопці; іншими доказами, яким суд дав належну оцінку.
Доводи апеляцій про те, що ОСОБА_5 не причетний до скоєння злочину відносно ОСОБА_3 є необгрунтованим. Як вбачається із матеріалів справи сам засуджений ОСОБА_5 не заперечує факт перебування разом із ОСОБА_4 і ОСОБА_9 на місці скоєння злочину, потерпілий Садовий докладно пояснив, що зверху на ньому був ОСОБА_9, а ОСОБА_4 і ОСОБА_5 справа і зліва одночасно наносили йому удари ногами по голові, яку в цей час підняв ОСОБА_9 та теж бив його. Потерпілий опізнав їх трьох, як осіб, що били його.
Дії засудженого ОСОБА_5 за ст. 187 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченому ч.2 ст.187 КК України за обставин, зазначених у вироку в апеляціях не оспорюється.
Міра покарання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обрана судом у відповідності до вимог закону з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу кожного із засуджених та всіх обставин, що впливають на відповідальність.
Колегія суддів вважає, що призначене в даному випадку покарання є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.
Підстав вважати вирок суду несправедливим внаслідок м"якості призначеного покарання, як це вважає потерпілий та внаслідок суворості, про що наголошують засуджений ОСОБА_5, його законний представник, адвокат ОСОБА_1 не має.
У статті 69 КК України передбачено виняток одного із загальних принципів призначення покарання, сформульованих у ст.65 КК України.
Згідно з вимогами ст.69 КК України суд першої інстанції, враховуючи ряд пом"якшуючих вину обставин, зокрема, ОСОБА_5 -позитивно характеризується, до кримінальної відповідальності притягується вперше, злочин скоїв у неповнолітньому віці, ОСОБА_4 -позитивно характеризується, має захворювання, злочин скоїв у молодому віці винайшов за можливе застосувати до засуджених ст.69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.187 КК України.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 7 липня 2006 року відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляції потерпілого ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_5, його законного представника ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Головуючий - Безверхий О.М.
Судді - Пархоменко О.М., Моїсеєнко Т.М.