ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "14" серпня 2008 р.                                                           Справа № 2/226

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Вороновської Н.В.- представника за довіреністю від 01.11.2007р.,

                           Попік А.Є. - представника за довіреністю від 01.02.2008р.,

від відповідача: Верчука М.В. - представника за довіреністю від 03.04.2008р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Полісся-Продукт", м.Житомир  

на рішення господарського суду Житомирської області

від "24" квітня 2008 р. у справі № 2/226 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Поділля", м.Шепетівка Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Полісся-Продукт", м.Житомир   

про стягнення 30423,98грн.,  

ВСТАНОВИВ:    

Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.04.2008р. у справі №2/226 позов Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Поділля" (м.Шепетівка Хмельницької області) до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Полісся-Продукт" (м.Житомир) про стягнення 30423,98грн. задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 26087,19грн. боргу, 76,98грн. річних, 261,64 грн. витрат з державного мита, 101,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в позові в частині стягнення 347,56 грн. річних та 3912,25 грн. інфляційних відмовлено.

Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати й припинити провадження у справі.

Мотивуючи апеляційну скаргу (а.с.37-38) відповідач стверджує, що:

- ПП ТПК "Поділля" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Полісся-Продукт" товари промислової групи без відповідних на те документів (сертифікатів якості, відповідності), що є порушенням вимог чинного законодавства;

- ПП ТПК "Поділля" не виконало своїх зобов'язання щодо надання документів на поставлений товар, крім того, письмові звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Полісся-Продукт" з проханням забрати свою продукцію були залишені ПП ТПК "Поділля" без розгляду;

- на час розгляду справи в суді першої інстанції був відсутній предмет спору, так як Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Полісся-Продукт" добровільно віддає отриманий товар ПП ТПК "Поділля", але останнє відмовляється його отримувати.

Представник відповідача в засіданні суду підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, а тому просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким провадження у справі припинити, виклавши також свою позицію письмово в поясненнях (а.с.54-56).

Позивач у відзиві від 14.08.2008р. (а.с.57-58) на апеляційну скаргу та його представники в засіданні суду проти доводів апеляційної скарги заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції від 24.04.2008р. таким, що прийняте відповідно до норм чинного законодавства та з повним з'ясуванням усіх обставин справи, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що:

- в порушення приписів ст.ст.526, 692 ЦК України та незважаючи на вимогу Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Поділля" від 29.01.2008р. про оплату товару в строк до 04.02.2008р., відповідачем не було оплачено отриманий від позивача згідно накладної від 30.08.2007р. по довіреності серії ЯОЖ №257426 від 30.07.2007р. товар на загальну суму 26087,19 грн.;

- посилання відповідача в апеляційній скарзі на поставку позивачем товару неналежної якості, ненадання відповідачу податкової накладної, а також те, що поставлений товар мав бути зарахований в рахунок оплати заборгованості позивача перед відповідачем за договором №13306 від 10.01.2007р. не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та не можуть прийматись до уваги судом, поскільки свідчать про намагання відповідача уникнути відповідальності за порушення взятих на себе господарських зобов'язань по оплаті поставленого товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

30.08.2007р. Приватне підприємство "Торгово-промислова компанія "Поділля" по накладній від 30.08.2007р. (а.с.9-20) на підставі довіреності серії ЯОЖ №257426 від 30.08.2007р. (а.с.8) передало, а  Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" прийняло товари промислової групи, побутової хімії та парфумів на загальну суму 26087,19 грн.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" свої зобов'язання щодо оплати за придбаний товар не виконало.

29.01.2008р. Приватне підприємство "Торгово-промислова компанія "Поділля" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" з вимогою про оплату отриманого товару (а.с.7), в якій просило товариство розрахуватись за переданий йому згідно накладної від 30.08.2007р. товар в сумі 26087,19 грн. до 04.02.2008р.

Вказана вимога, однак, була залишена Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" без відповіді та задоволення.

14.03.2008р. (згідно дати на штемпелі відділення поштового зв'язку на конверті, а.с.21) Приватне підприємство "Торгово-промислова компанія "Поділля" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Полісся-Продукт" про стягнення 30423,98 грн., з яких: 26087,19 грн. заборгованості, 424,54 грн. 3 % річних 3912,25 грн. інфляційних (а.с.3-4).

Як вже вказувалось вище, рішенням господарського суду Житомирської області від 24.04.2008р. (а.с.33-34) позов було задоволено частково, з чим також погоджується судова колегія апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Стаття 11 ЦК України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Проаналізувавши характер відносин, що виникли між сторонами, судова колегія приходить до висновку, що між сторонами склалися правовідносини купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання  має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" за відпущений йому згідно накладної від 30.08.2007р. (а.с.9-20) товар промислової групи, побутової хімії та парфумів на загальну суму 26087,19 грн. не розрахувалось, незважаючи на вимогу позивача від 29.01.2008р.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 26087,19 грн. боргу за переданий товар.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Місцевий господарський суд також вірно визначив, що строк виконання боржником обов'язку починається з 09.02.2008р., а  не з 31.08.2007р., як рахувало в позовній заяві Приватне підприємство "Торгово-промислова компанія "Поділля", враховуючи дату направлення відповідачу вимоги 29.01.2008р., поштовий перебіг й приписи ч.2 ст.530 ЦК України.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в сумі 76,98 грн.

Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позов в частині вимоги Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Поділля" про стягнення 3912,25 грн. інфляційних задоволенню не підлягає, оскільки інфляційні були необґрунтовано нараховані позивачем за період до настання строку виконання зобов'язання.

Що ж до доводів апеляційної скарги, то суд зазначає таке.

Скаржник в апеляційній скарзі стверджує про невиконання відповідачем обов'язку передати разом з товарно-матеріальними цінностями, отриманими по накладній 30.08.2007р., й сертифікатів якості (відповідності), що спонукало Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Полісся-Продукт" звернутися до Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Поділля" про повернення останньому цих цінностей, про що, як він вважає, свідчать листи Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Полісся-Продукт" №237 від 14.12.2007р., №25 від 05.02.2008р.  та №58 від 28.03.2008р.(а.с.42,45,47), й ця обставина, на його думку, виключає необхідність проведення розрахунків.

Проте, суд вказує на наступне.

Відповідно до ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Проаналізувавши наведену норму, суд констатує, що продавець має передати покупцю документи, якщо це передбачено договором або актами цивільного законодавства, й в разі непередання у розумний встановлений строк покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар.

Однак, як свідчать обставини справи, договір у формі єдиного документу, шляхом обміну листами тощо сторонами укладений не був, тобто умови сторони не погоджували; що ж до конкретних актів законодавства, якими передбачена передача сертифікатів відповідності тощо на кожне з найменувань товарно-матеріальних цінностей, що містяться в накладній, за якою вони були отримані 30.08.2007р., то Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Полісся-Продукт" не навело таких ані у відзиві на позов, ані в апеляційній скарзі, ані у письмовому поясненні, й представник товариства в судовому засіданні також не зміг назвати останні.

Відносно ж наведених в апеляційній скарзі листів, то, зокрема:

- в листі №237 від 14.12.2007р. (а.с.42) відповідач просив позивача надати йому податкову накладну для отримання можливості оприбуткування і реалізації переданого товару промислової групи;

- листом №25 від 05.02.2008р. (а.с.45) товариство просило позивача призначити дату та виділити матеріально-відповідальну особу для перегляду відпущеного товару, оскільки термін придатності товару частково сплинув й надати документи, що стосуються товару (сертифікати якості, відповідності тощо);

- в листі №58 від 28.03.2008р.(а.с.47) відповідач вдруге просив позивача направити свого представника для отримання поставленого відповідачу товару та повідомляв про повернення товару в зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують його походження (сертифікатів якості тощо).

Аналіз змісту листів №237 від 14.12.2007р. й №25 від 05.02.2008р., направлених до порушення провадження у даній справі, свідчить про те, що відповідач майже через півроку (у грудні 2007р.) спочатку поставив питання про передачу податкових документів, зазначивши фактично при цьому, що лише це перешкоджає реалізації товару, а потім (вже в лютому 2008р.) вперше зажадав передачі сертифікатів якості, відповідності тощо, але не конкретизуючи, які саме, на який товар й без вказівки на строки.

Що ж до листа №58 від 28.03.2008р., то його було направлено вже під час розгляду справи судом; до того ж відповідно до приписів ст.666 ЦК України питання відмови від договору й повернення товару має вирішуватися у встановленому порядку.

З огляду на викладене вище, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 24.04.2008р. у справі №2/226 є обґрунтованим та законним, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 24 квітня 2008 року у справі №2/226 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Полісся-Продукт", м.Житомир - без задоволення.

2. Справу №2/226 повернути до  господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд