Справа №11-635 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції-Бурда Б.В.
Категорія ст. 186ч.2 КК Доповідач- Крамаренко В.І.
України
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНА
2006 року серпня "31 "дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого- Ященка В.А.
суддів- Крамаренка В.І., Сахнюка В.Г. з участю прокурора- Шульга Л.О. та адвоката- ОСОБА_1,
захисників- ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_5 на вирок Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від "13" червня 2006 р. яким ,-
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України , українець , уродженець і мешканець м. Суми , раніше засуджувався : 17.02.2003 року заст. 185 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, засуджений за ст.186 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України до 3 років позбавлення волі;
за ст. ст.15ч.2, 186ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.І КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_6 призначено до відбуття 3 роки позбавлення волі.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, уродженець і мешканець м. Суми, відповідно до ст.89 КК України раніше не засуджувався, засуджений за ст.186 ч.2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі;
за ст . ст. 15ч.2, 186ч.2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.І ЮС України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_5у О.В. призначено до відбуття 3 роки позбавлення волі.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 -350 гривень в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в дольовому порядку по 88 гривень 13 коп. з кожного на користь держави для перерахування НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області судові витрати.
Доля речових доказів вирішена відносно до вимог ст. 81 КПК України.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним і засуджений за скоєння злочинів за слідуючих обставин.
19 жовтня 2005 року близько 20 годин за попередньою змовою між собою, з метою відкритого заволодіння мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_8, ОСОБА_5 привіз ОСОБА_6 до будинку АДРЕСА_1. Коли потерпіла ОСОБА_8 вийшла з під"їзду будинку, ОСОБА_6 наніс їй удар рукою в обличчя і з застосуванням насильства , що не є небезпечним для життя чи здоров"я вирвав у неї сумочку та втік, але мобільного телефону "Нокіа-3220" вартістю 612 гривень в сумочці не знайшов, але заволодів майном потерпілої на загальну суму 127 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність 20 жовтня 2005 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 помітивши раніше їм незнайому ОСОБА_7, яка проходила по АДРЕСА_2 , діючи за попередньою змовою між собою, вирішили відкрито заволодіти її майном .Біля арки будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_5 висадив ОСОБА_6 з автомашини і останній біля будинку АДРЕСА_3 наздогнав потерпілу , наніс їй декілька ударів ногами та руками, тобто застосував насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров"я та відкрито заволодів її майном на загальну суму 701 грн. Викраденим майном ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розпорядились за власним розсудом.
24 жовтня 2005 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, повторно, за попередньою змовою вирішили відкрито заволодіти майном ОСОБА_9 При цьому ОСОБА_5 розповів ОСОБА_6 всю інформацію про потерпілу і привіз її на автомобілі таксі до будинку АДРЕСА_4 де остання проживала . Близько 17 годин, коли потерпіла зайшла в під"їзд , діючи повторно за попередньою змовою ОСОБА_6 штовхнув її і застосувавши насильство, що не є небезпечне для життя та здоров"я відкрито заволодів її майном на загальну суму 4064 гривні , яке вони з ОСОБА_5 в послідуючому розподілили між собою.
В поданих апеляціях:
-адвокат ОСОБА_1 зазначає , що суд у вироку не дав належної оцінки доказам, які були досліджені в судовому засіданні які істотно впливають на ступінь вини ОСОБА_5, та невірно кваліфікував його злочинні дії.
Так кваліфікуючи дії ОСОБА_5 по епізоду відносно потерпілої ОСОБА_8 як замах на її пограбування , суд не звернув увагу на те, шо між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 була домовленість про те, що останній заволодіє її мобільним телефоном, але фактично ОСОБА_6 ним не заволодів, а заволодів іншим майном на суму 127 гривень, про що в нього з ОСОБА_5 домовленості не було.
Крім цього по епізоду пограбуванння потерпілої ОСОБА_7 судом у вироку не наведено ніяких доказів про причетність до цього ОСОБА_5. Судом також не дана ніяка оцінка поясненням свідка ОСОБА_10 про те, що вони з ОСОБА_5 відмовились від пропозиції ОСОБА_6 скоїти пограбування ОСОБА_7. Він також не бачив щоб ОСОБА_6 в цей вечір передав ОСОБА_5 мобільний телефон.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 суд не в повному обсязі врахував його стан здоров"я , те, що він позитивно характеризується , нещодавно одружився, активно сприяв поверненню викраденого майна потерпілій ОСОБА_8.
Тому він прохає вирок суду змінити і дії ОСОБА_5 перекваліфікувати зі ст. ст. 15ч.2, 186ч.2, КК України на ст. ст. 27ч.4,5. 186ч.2КК України, а по епізоду відносно потерпілої ОСОБА_7 вирок суду скасувати і провадження закрити в зв"язку з відсутністю в його діях ознак складу злочину, та призначити йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України
-засуджений ОСОБА_5 прохає вирок суду відносно нього змінити, перекваліфікувати його дії зі ст. ст. 15ч.2, 186ч.2 КК України на ст. ст. 27ч.4.5, 186ч.2 КК України, а епізод відносно потерпілої ОСОБА_7 виключити з обвинувачення так як вказаного злочину він не скоював, та застосувати до нього вимоги ст.75 КК України, тобто пом"якшити покарання . При цьому він в апеляції зазначає, що суд розглядаючи справу не взяв до уваги його пояснення , та свідка ОСОБА_10 стосовно непричетності до скоєння злочинів відносно потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, його тобто ОСОБА_5. Крім цього суд не дав належної оцінки поясненням засудженого ОСОБА_6, який на його думку обмовив його . Всі ці обставини мають суттєве значення для прийняття рішення про кваліфікацію його злочинних дій.
Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_1 , захисників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 які підтримали подані апеляції засудженого ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_1, захисника ОСОБА_4 яка вважає вирок законним і обгрунтованим , прокурора Шульга Л.О. про необхідність залишення вироку без зміни , а апеляціїї без задоволення , перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.
Так , потерпіла ОСОБА_8 під час досудового слідства стверджувала , що 19 жовтня 2005 року після 19 годин їй зателефонував ОСОБА_5 і запропонував зустрітись біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_5 . Приблизно через 10 хвилин вона вийшла з під"їзду будинку і на неї напав незнайомий їй чоловік, наніс удар рукою в обличчя і вирвав сумочку. В цей же вечір вона зустрілась з ОСОБА_5 і розповіла , що з нею відбулося . Наступного дня в квартирі її знайомого ОСОБА_5 повернув її сумочку. Вона здогадавшись , що ОСОБА_5 має відношення до нападу на неї, припинила з ним спілкуватись (т.1 а.с. 124-127).
Потерпіла ОСОБА_7 допитана в судовому засіданні суду першої інстанції ствержувала , що 20.10.2005 року близько 1 години ночі вона поверталась додому і біля будинку АДРЕСА_3 на неї напав невідомий чоловік наніс декілька ударів ногами і руками по різних частинах тіла і вирвав в неї сумку.
Потерпіла ОСОБА_9 під час досудового слідства стверджувала, що 24 жовтня 2005 року близько 17 годин до неї на роботу заїхав ОСОБА_5 і запропонував поїхати з ним випити разом кави. Вона погодилась і коли їхали в автомашині ОСОБА_5 повідомив, що в нього змінились плани , а тому він привіз її до будинку де вона мешкала . Після того як вона зайшла в під'їзд на неї напав незнайомий хлопець, штовхнув від чого вона впала на підлогу , а він вирвав в неї сумку з грошима та речами (т.1 а.с. 145-147).
Свідок ОСОБА_11 допитана під час досудового слідства і пояснення якої були перевірені судом, стверджувала , що в вечірній час 19.10.2005 року вона зустрілась з ОСОБА_8, яка їй розповіла, про її пограбування. Вони разом зустрілись з ОСОБА_5 який пообіцяв допомогти ОСОБА_8. Наступного дня ОСОБА_8 їй повідомила, що ОСОБА_5 знайшов її речі і повернув (т.1 а.с. 154-157).
Свідок ОСОБА_12 під час досудового слідства стверджував, що він працює водієм таксі і 23.10.2005 року близько 8 годин ранку він разом з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 під"їжали до будинку АДРЕСА_5 де вони виходили з автомобіля і про щось розмовляли . Після обіду цього ж дня він разом з ОСОБА_5 відвезли ОСОБА_6 до того ж будинку що і вранці, а потім забрали знайому ОСОБА_5 з перукарні біля будівельного технікума і також відвезли до будинку АДРЕСА_5. Вони чекали ОСОБА_6 на автозаправці по АДРЕСА_5, до якої він пІд"їхав на таксі хвилин 20 і він помітив в нього в руках мобільний телефон , якого до цього в нього він не бачив (т.1 а.с. 186-188).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 стверджував , що 19.10.2005 року він разом з ОСОБА_6 зустріли ОСОБА_10 та ОСОБА_5 і останній розповів, що в його знайомої дівчини є хороший мобільний телефон і запропонував ОСОБА_6 викрасти його. При цьому він запропонував, що домовиться з цією дівчиною про зустрічна ОСОБА_6 біля під"їзду забере телефон, а також описав вигляд дівчини та її одяг. Потім ОСОБА_5 домовився з дівчиною про зустріч і наказав , щоб ОСОБА_6 ішов до під"їзду будинку АДРЕСА_5 з якого буде виходити його знайома дівчина ОСОБА_8 . За вказівкою ОСОБА_5 він пішов разом з ОСОБА_6 і повинен був його чекати за декілька під'їздів від місця де буде виходити ОСОБА_8, але він не бажаючи приймати участь в цих подіях пішов додому. Коли він проходив по АДРЕСА_2 йому зателефонував ОСОБА_5 і повідомив , що грабіж не вдався, але запропонував коли він під"їде до нього на автомобілі сісти в салон і зробити вигляд , що він є " злочинним авторитетом" і допомагає йому ОСОБА_5 знайти чоловіка який скоїв напад на ОСОБА_8. Дане прохання ОСОБА_5 він виконав.
Ці показання ОСОБА_13 підтвердив під час очної ставки з ОСОБА_5 під час досудового слідства (т.2 а.с.80-83) та зазначив, що мобільний телефон у ОСОБА_8, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 хотіли викрасти і продати.
З досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_10, які ним дані під час досудового слідства, вбачається, що в середині жовтня 2005 року він зустрівся з ОСОБА_6, Мартищенко та ОСОБА_5 і останній під час розмови запропонував ОСОБА_6 забрати мобільний телефон у знайомої ОСОБА_8 і при цьому розповів ОСОБА_6 всю відому інформацію про потерпілу. Після цього ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_8 і запропонував їй зустріч з ним біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_3, а потім наказав ОСОБА_6 йти до під"їзду будинку АДРЕСА_5 з якого буде виходити ОСОБА_8 , йому ОСОБА_5 запропонував йти в міський парк , де чекати ОСОБА_6. Не бажаючи брати участь у цих подіях він пішов по АДРЕСА_6, де через деякий час зустрів ОСОБА_6, який йому повідомив, що пограбував ОСОБА_8 але мобільного телефону в її сумці не було, а тому сумку він викинув в парку, В цей же день вони зустрілись з ОСОБА_5, який запропонував ОСОБА_6 знайти сумку і повернути йому , для повернення ОСОБА_8. Вони знайшли сумку , передали її ОСОБА_5 , а він її повернув ОСОБА_8. 20 жовтня 2005 року близько 1 години ночі він разом з ОСОБА_6 їхали в автомашині під керуванням ОСОБА_5 і на АДРЕСА_2 помітили жінку, яку ОСОБА_5 запропонував пограбувати . коли жінка зайшла в арку будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_5 сказав ОСОБА_6 щоб він її наздогнав і забрав сумку, а вони його будуть чекати в районі АЗС . Через деякий час до них повернувся ОСОБА_6 і передав ОСОБА_5 мобільний телефон "Соні-Еріксон" , а також гроші . В послідуючому вони продали телефон (т.1 а.с.163-168).
Ці показання ОСОБА_10 підтвердив при проведенні очної ставки між ним та ОСОБА_5 під час досудового слідства (т.1 а.с. 169-173).
Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 зазначив, що в жовтні 2005 року в присутності ОСОБА_13 та ОСОБА_10 йому ОСОБА_5 запропонував пограбувати його знайому ОСОБА_8, тобто забрати її мобільний телефон "Нокіа" і розповів де вона мешкає, та її зовнішній вигляд. Він погодився на цю пропозицію і пішов до під"їзду АДРЕСА_5 з якого повинна вийти потерпіла . Коли через деякий час з під"їзду вийшла дівчина схожа на ОСОБА_8 він вихопив у неї сумку і втік . Оглянувши сумку він в ній не знайшов телефон , а тому викинув її в міському парку. Пізніше зустрівшись з ОСОБА_5 він розповів йому, що телефона в сумочці не було і вони вирішили повернути потерпілій сумочку, що і зробили наступного дня. В цю ж ніч близько 1 години ночі вони на автомашині під керуванням ОСОБА_5 їхали АДРЕСА_2 і побачили незнайому жінку яку ОСОБА_5 запропонував пограбувати на що він дав згоду. Коли жінка зайшла в арку будинку АДРЕСА_2 він вийшов з автомашини ОСОБА_5 , наздогнав жінку наніс їй декілька ударів по голові та обличчю, вирвав сумку і втік . Повернувшись до ОСОБА_5а який його чекав він передав йому мобільний телефон "Соні- Еріксон" та 70 гривень . В кінці жовтня 2005 року він зустрівся з ОСОБА_5 і останній запропонував йому пограбувати його знайому ОСОБА_9 в якої був хороший мобільний телефон . Близько 17 годин цього ж дня його підвезли до будинку де мешкала ОСОБА_9 , і ОСОБА_5 поїхав забрати її з роботи . Перед цим ОСОБА_5 розповів йому всі дані про потерпілу і коли її підвезли до пі'їзду вона пішла в будинок.
Він зайшов в під"їзд за потерпілою штовхнув її, а коли вона впала на підлогу , вихватив сумочку і втік . Прийшовши до автомашини в якій знаходився ОСОБА_5 він йому передав мобільний телефон і гроші, які він знайшов у сумочці . Мобільний телефон залишився у ОСОБА_5 , а гроші вони поділили між собою.
Колегія суддів вважає , що докази наведені у вироку на обгрунтування винності ОСОБА_5 у вчиненні злочинних дій щодо потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 достовірними, достатніми і допустимими.
Колегія суддів також вважає , що суд, належним чином оцінивши ці та інші докази в справі , дійшов до обгрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_5 відкритого заволодіння майном потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_7, та ОСОБА_9 поєднаного з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров"я потерпілих, за попередньою змовою групою осіб, повторно, та правильно кваліфікував дії засудженого в цій частині за ст. 186 ч.2 КК України .
Також правильно суд кваліфікував дії ОСОБА_5 за ст. ст. 15ч.2 , 186ч. 2 КК України , оскільки засуджений вчинив замах на відкрите заволодіння мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_8 із застосуванням насильства , яке не є небезпечним для життя та здоров"я потерпілої, за попередньою змовою групи осіб повторно , але не закінчив злочин з причин, які не залежали від його волі.
Доводи апеляцій адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_5 щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_5 за епізодами злочинних дій відносно потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та про відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочину по епізоду злочинних дій відносно потерпілої ОСОБА_7 , колегія суддів вважає неогрунтованими , оскільки вони повністю спростовуються належним чином зібраними , проаналізованими і оціненими судом доказами, які покладені в основу вироку.
Вирок суду щодо ОСОБА_5 за кожним обвинуваченням відповідає фактичним обставинам справи, грунтується на доказах і належно мотивований , як це передбачено ст. ст. 323, 324, 334 КПК України.
Покарання, яке призначене ОСОБА_5 з дотриманням вимог ст. 65 КК України , є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для його пом"якшення , про що йдеться в апеляціях, колегія суддів не вбачає.
Вирок щодо ОСОБА_5 є законним і обгрунтованим , будь-яких передбачених ст. 367 КПК України підстав для його скасування чи зміни при перевірці справи в апеляційному порядку не виявлено , а тому апеляції не підлягають задоволенню.
На підставі наведеного , керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України , колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від 13 червня 2006 року відносно ОСОБА_5 залишити без зміни , а апеляції адвоката ОСОБА_1 і засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.