РІШЕННЯ Іменем України
4 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Шестакової Н.В.
Суддів: Іващенко В.В.
Дєдєєва Ю.С. При секретарі Урденко Г.В.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні і розпорядженні майном
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду М.Сімферополя АРК від 15 березня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні і розпорядженні майном шляхом знесення незаконно побудованої будівлі, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником 24/100 часток домоволодіння НОМЕР_1, розташованого по АДРЕСА_1, у власності відповідача 6/100 часток зазначеного домоволодіння. Відповідач самовільно провів реконструкцію своєї частини житлового приміщення літер «Д», збільшивши її на 25.6 кв.м за рахунок площі, на якій знаходилась господарча будова 11 у літ. „Д", належна позивачеві. Вважає, що порушено його право власності на майно.
Рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні майном в нежилому приміщенні 11 в літері «Д» домоволодіння НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 площею 25.6 кв.м. шляхом знесення незаконно збудованої будови.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2ставить питання про скасування зазначеного рішення з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на те, що судом невірно встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів - інвентаризаційно-технічної документації, грубого порушення норм матеріального та процесуального законодавства.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача. сторони, представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з висновком експертизи №2870 площа, яка займана позивачем і відповідачем, не відповідає площі, вказаній в свідоцтві про право власності, при звільшенні площі приміщення №12-2 відповідач самовільно захопив частину приміщення №1 площею 29,6кв.м., або 5,8м по довжині літ."Д", що належить позивачу. Як зазначив суд, порушено право власності
Справа №22-4055/2006р. Головуючий в 1 інстанції Лебедь О.Д.
Доповідач Шестакова Н.В.
позивача на частину літ."Д", відповідач не надав суду фактичних даних, що свідчать про те, спірну площу він займає правомірно.
Колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи: також недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Як свівдчать матеріали справи, за договором купівлі-продажу від 03.07.2003 року позивач є власником 24/ 100 часток житлового будинку, встановлена ідеальна частка у праві власності на нерухоме майно у вигляді п"яти житлових будинків під літ. „А", „Б", „В", „Г" і „Д" з господарськими та побутовими будівлями літ. „З", „К" сарай, „Е" вбиральня", огородження. За даними МБТІ ОСОБА_3, яка продала позивачу зазначену частку житлового будинку, була власником нежилих приміщень 1 і 11 в літ. „Д", ці приміщення вона передала позивачу на праві власності.
Експертом досліджені матеріали інвентарної справи на зазначений будинок і встановлено, що право власності на цей будинок належить 10 фізичним особам в ідеальних частках, тобто житловий будинок належить за змістом ст.355 ЦК України на праві спільної часткової власності.
З материіалів, які були досліджені експертом, а також надані сторонами, слідує, що співвласники житлового будинку не розділили житловий будинок у натурі, має місце тільки домовленість щодо порядку користування майном.
Позивач заявив вимоги про усунення перешкод у користуванні належним йому майном, вважаючи, що приміщення, які знаходяться у його користуванні, за площею меньше, ніж ті, на які він має право, а також що тільки він є власником будівлі 11 літ. „Д".
Дослідивши обставини справи і надані докази, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не надав суду правовстановлюючих документів із зазначенням, що ця будівля належить йому на праві приватної власності, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Фактично доводи позивача зводяться до припущення, що тільки він є власником будівлі 11 літ. „Д", на підставі довідки МБТІ і висновків експертизи, які не можуть розглядатися як правовстановлюючі документи.
Крім того, спосіб поновлення порушених прав не відповідає фактичним обставинам, оскільки позивач стверджує, що будівля 11 літ. „Д" зруйнована відповідачем, одночасно він заявляє вимоги про усунення перешкод у користуванні будівлею, якої вже не існує.
Принцип змагальності, встановлений у ст.10 ЦПК України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи до уваги те, що апелянт не довів обгрунтованості своїх вимог і порушення своїх прав власника на зазначену будівлю, колегія суддів вважає необхідним скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Керуючись ст.ст.303,307,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду М.Сімферополя АРК від 15 березня 2006 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_1у задоволенні позову до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні і розпорядженні майном шляхом знесення незаконно побудованої будівлі 11 у літ. „Д" за адресокхм. АДРЕСА_1, житловий будинок НОМЕР_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.