УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суд) Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Берзіньш B.C.,

суддів   М'ясоєдової Т.М., Летягіної О.В., при секретарі   Джемілєвій А.Е. за участю: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3на рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3третя особа - ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою та про знесення самовільно зведених будівель,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3третя особа - ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою та про знесення самовільно зведених будівель. Позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником АДРЕСА_1 У квартирі НОМЕР_1 цього ж будинку мешкає ОСОБА_3Прилягаюча до будинку територія є територією спільного користування мешканців будинку. Відповідачка протягом 3 років без згоди інших мешканців будинку звела ряд самовільних будівель - сараї, підвали, гаражі, створивши таким чином незручності для позивача та інших мешканців будинку, перегородила вхід на вулицю. Самовільні будівлі повністю виключили можливість зробити поточний ремонт стін будинку. Також ОСОБА_3розвела курей, поросят і створила тим самим повну антисанітарно у дворі будинку. На місце виходила міжвідомча комісія, яка рекомендувала відповідачці добровільно знести самовільно зведені будівлі, однак відповідачка на вимоги комісії не реагувала. Питання про порядок користування земельною ділянкою, що прилягає до АДРЕСА_1 в місті Білогірську, не встановлено. Вжитими заходами врегулювати конфлікт не вдалося, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутися до суду. Позивач просить суд визначити порядок користування земельною ділянкою, що прилягає до квартир №№3, 4, 5 АДРЕСА_1 в місті Білогірську для забезпечення безперешкодного проходу до стін будинку і їхнього ремонту, а також зобов'язати ОСОБА_3 знести самовільно зведені будівлі - сарай, гараж, огорожу.

Рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 23 січня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_3 знести самовільно побудовані сарай та огорожу, що перешкоджає виходу на АДРЕСА_1 в місті Білогірську АР Крим. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8,50 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідачка ОСОБА_3подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції від 23 січня 2006 року як необгрунтованого, постановленого з порушенням норм матеріального права з направленням справи на новий розгляд. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають

Справа № 22ц-2312/06                                      Головуючий суду першої інстанції

Бишов М.В.                               

Доповідач     М'ясоєдова Т.М.  

дійсним обставинам справи, оскільки розміри перебудованого сараю не перевищують попередніх його розмірів, огорожа і сараї були побудовані ще до того, як вона придбала квартиру по вулиці Радянській в місті Білогірську, вона тільки зробила їх капітальний ремонт.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 11 ЦПК України зобов'язує суд розглянути справу в межах заявлених вимог, а стаття 214 ЦПК України - визначитись у наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, правовідносин, зумовлених встановленими фактами та правових норм, які регулюють ці правовідносини.

При розгляді справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа що посвідчує це право.

Згідно із статтями 152, 153 Земельного кодексу України порушені права власників земельних ділянок і землекористувачів підлягають поновленню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач і відповідачка є сусідами і проживають відповідно в квартирах №3 та НОМЕР_1 АДРЕСА_1 в м. Білогірську. Третя особа ОСОБА_4 проживає в квартирі НОМЕР_2цього будинку. Двір будинку огорожений та знаходиться у їх спільному користуванні. Стіни жилого будинку виходять з однієї сторони на АДРЕСА_1, а з іншої - на АДРЕСА_2 м. Білогірська.

Із доданого до апеляційної скарги відповідачки договору купівлі-продажу від 14 липня 1995 року вбачається, що ОСОБА_3купила квартиру НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 в місті Білогірську, жилою площею 16,1 кв.м., яка складається з жилої кімнати, кухні, коридора, тамбура. 1/3 частки сараю літера „Г" та 1/3 частки сараю літера „Д" (а.с. 66-67).

В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України не надав доказів про те, що земельна ділянка, яка прилягає до АДРЕСА_1 в місті Білогірську повністю або частково була передана йому у встановленому законом порядку у власність або у користування, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив йому в позові до ОСОБА_3 про визнання порядку користування земельною ділянкою між сторонами.

З такими висновками місцевого суду погоджується колегія суддів, вважає їх обґрунтованими, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону.

Додаткових доказів, які б спростовували зроблені судом висновки в цій частині .відповідачка суду апеляційної інстанції не надала.

Рішення суду першої інстанції в цій частині постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права і правових підстав для скасування чи зміни рішення в частині відмови ОСОБА_1 в позові не встановлено.

З висновками місцевого суду щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача знести самовільно побудовані сарай і огорожу, які перешкоджають виходу на АДРЕСА_1 в м. Білогірську місцевий суд виходив з того, що постановою начальника державного архітектурно-

С'права №'22ц-2312/06                                Головуючий суду першої інстанції

Бишов М.В. Доповідач     М'ясоєдова Т.М.

будівельного контролю від 20.09.2005 року ОСОБА_3була притягнута до адміністративної відповідальності за самовільне будівництво сараю і на неї накладено штраф в розмірі 85 грн. Крім того, відповідачка закрила забором вихід на АДРЕСА_1 з двору їх будинку.

Між тим з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з наступних підстав.

Вирішуючи питання в частині зобов'язання відповідача знести самовільно побудовані сараї і огорожу, суд не залучив до участі у справі Білогірську міську раду, яка згідно зі статтею 83 Земельного кодексу України виступає суб'єктом права комунальної власності в межах населеного пункту.

При розгляді справи суд не уточнив у позивача суті заявлених ним вимог, не з'ясував в чому полягає порушення і яких саме прав ОСОБА_1 спірними самовільними господарськими будівлями та спорудами.

В зв'язку з тим, що до справи не був притягнутий власник земельної ділянки, місцевий суд не з'ясував його ставлення до суперечки між сторонами та правові наслідки самочинної забудови ОСОБА_3 для власника земельної ділянки, чим порушив його законні права га охоронювані законом інтереси.

З урахуванням наведеного відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 311 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду підлягає частковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд в зв'язку з тим, що суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

З урахуванням наведеного, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 311, статтями 303. 314. 315,317.319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3задовольнити частково.

Рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2006 року в частині відмови ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_3 про визнання порядку користування земельною ділянкою залишити без змін, а в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасувати і передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа № 22ц-2312/06                                 Головуючий суду першої інстанції

Битов М.В. Доповідач    М'ясоєдова Т.М.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України у двохмісячний строк з дня набрання нею законної сили.