Справа№   22ц-1867  2007 р.

Спори    про    захист    честі, гідності та ділової репутації

Головуючий по 1 інстанції Цибра Н.В.

Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2007 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                          Бурлаки В.О.

суддів                                     Василенко Л.І. Сіренка Ю.В.

при секретарі                         Шанауріній І.О.

з участю прокурора

адвокатів                                ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги громадсько - політичної газети «Світлий шлях», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 липня 2007 р. по справі за позовом громадсько - політичної газети «Світлий шлях» та ОСОБА_1 до Чорнобаївського комунального поліграфічного підприємства, ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа: інформаційно - рекламний тижневик «Наше слово» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування завданих збитків,

встановила:

17.04.2006 р. громадсько - політична газети «Світлий шлях» та ОСОБА_1звернулися в суд з позовом до інформаційно - рекламного тижневика «Наше слово», ОСОБА_3. - шеф редактора - директора поліграфпідприємства, ОСОБА_2. заступника голови селищної виборчої комісії про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування завданих збитків.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі вказали, що 14 квітня 2006 р. в інформаційно-рекламному тижневику «Наше слово», шеф - редактором якого є ОСОБА_3., був надрукований лист заступника голови селищної виборчої комісії ОСОБА_2. «Відгомін виборчої пори».

На думку позивачів, в даній публікації міститься наступна недостовірна інформація, яка підлягає спростуванню: - «Окрему «подяку» хочеться висловити головному редактору газети «Світлий шлях» ОСОБА_1, який всіх голів ТВК примушував в обов'язковому порядку друкуватись тільки в газеті «Світлий шлях» і ні в якому разі не в газеті «Наше слово». В статті «Схаменіться, час спливає» підніс себе в ранг правоохоронних органів, вказуючи їм, що і як робити, кого перевіряти.     На   період

 

виборчих перегонів газета «Світлий шлях» була нечитабельна, бо в ній друкувались передвиборчі програми кандидатів, які мало хто читав» ; - «Заяви головного редактора, що ми повинні друкуватись тільки в них, а колектив, який очолює ОСОБА_3 це не люди і вони не повинні одержувати заробітну плату. Вони, що не жителі селища? А ми говоримо про справедливість.»; - «...тягти кошти тільки для свого колективу не можна і неправильно.» ; - «А ще варто прочитати статтю «Піду додому і більше не прийду» В.Хоруженка, де йдеться про негаразди на виборчих дільницях, про «черги», про «штовханину», про «штурм».»; - «На мою думку головному редактору треба не займатись критиканством.»; - «... чому газета чи головний редактор, бачить все в чорному читачам можу трішки пояснити. Так Чорнобаївська селищна виборча комісія не дала газеті «Світлий шлях» всіх тих грошей, які хотівОСОБА_1...».

Мотивуючи тим, що вказана недостовірна інформація принижує честь і гідність ОСОБА_1 як головного редактора газети «Світлий шлях», принижує ділову репутацію газети як єдиного в районі друкованого громадсько-політичного видання, позивачі просили суд зобов'язати шеф - редактора газети «Наше слово» ОСОБА_3. на захист честі й гідності журналістів громадсько - політичного видання, вмістити у щотижневику рішення суду по справі стосовно публікації «Відгомін виборчої пори», вибачення автора і шеф - редактора перед редакцією «Світлий шлях» та спростування на оприлюднений 14.04.2006 р. матеріал на тому ж місці, тим же шрифтом, розміром, не менше ніж публікація «Відгомін виборчої пори», видрукувавши «Наше слово»тиражем у 2800 екземплярів.

Відшкодувати газеті «Світлий шлях»завдані моральні збитки, які оцінили в 50 000 грн., відповідно з ОСОБА_3. 45 000 грн., з ОСОБА_2. - 5 000 грн. Судові витрати стягнути з відповідачів на користь газети «Світлий шлях».

26.05.2006 р. позивачами було збільшено позовні вимоги. На ряду з заявленими позовними вимога позивачі просили суд зобов'язати відповідачів припинити вихід у світ та закрити видання «Наше слово» як таке, що порушенням ряду статей Закону України, зокрема «Про інформацію» (ст. 47), «Про рекламу» (ст. 7, 8,10,20) дискредитувало власне призначення, свідомо порочить честь, гідність журналістів «Світлого шляху», паплюжать перед жителями району публікацією надуманих неправдивих відомостей як про конкурентів по інформаційному простору і суб'єктів підприємницької діяльності (ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» ст. 8), виконує роль розповсюджувача матеріалів порнографічного спрямування, характеру і змісту, популяризує товари, що прямо суперечать ЗУ «Про захист суспільної моралі» (ст. 6,7,14) і завдають серйозної шкоди вихованню підліткового покоління (ЗУ «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» ст. 18,3).

Шефу - редактору «Нашого слова» директору поліграфічного підприємства ОСОБА_3, на основі викладеного, заборонити займатись видавничо - журналістською діяльністю( як людині без необхідної фахової підготовки, не здатній виважено, толерантно й неупереджено, об'єктивно розв'язувати питання відбору, підготовки та оприлюднення в ЗМІ матеріалів, що врешті - решт, становить небезпеку для широкого загалу читачів, особливо молоді, і суспільства в цілому, т. 1 а. с. 106 - 107.

23.06.2006   p. позивачі уточнили свої позовні вимоги та просили суд замінити

неналежного відповідача інформаційно - рекламного тижневика «Наше слово» належним

відповідачем - Комунальним поліграфічним підприємством. Інформаційно - рекламний

тижневик "Наше слово" притягнути в якості третьої особи.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_3. та Комунального поліграфічного підприємства моральну шкоду, заявлену ними в позовній заяві в солідарному порядку, а також збитки від зниження тиражу газети та судові витрати.

Зобов'язати тижневик «Наше слово» вмістити спростування на лист ОСОБА_2 «Відгомін виборчої пори», надрукований 14.04.2006 р. т. 1 а. с. 146 -150.

19.01.2007  p. позивачі уточнили позовні вимоги, а саме, що газеті «Світлий шлях»

завдано моральну шкоду в розмірі 40 000 грн., а ОСОБА_1. моральну шкоду в розмірі

10 000 грн.

 

Крім того, ОСОБА_1. завдано матеріальну шкоду в сумі 400 грн., яка полягає в вартості лікування, т. 2 а. с. 11.

У відповідності до поданого позивачами переліку позовних вимог від 10.01.2007 p., газета «Світлий шлях» і ОСОБА_1 крім перелічених вимог зазначили наступні: оплату лікарняного листа ОСОБА_1 за 10 днів - 700,80 грн., оплату робочих днів головного редактора, використаних на розгляд справи в судових засіданнях, а не для випуску в світ газети в сумі 748 грн., недоотримані кошти через перехоплені і надруковані в «Нашому слові» матеріали в сумі 14064 грн., компенсація за порушення авторського права ОСОБА_1 - 3750 грн. т. 2 а. с. 12.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 липня 2007 р. позовні вимоги громадсько-політичної газети «Світлий шлях» та ОСОБА_1 задоволені частково.

Зобов'язано Чорнобаївське поліграфічне підприємство надрукувати в інформаційно-рекламному тижневику «Наше слово» протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростування на публікацію «Відгомін виборчої пори», опубліковану 14 квітня 2006 року, тим же шрифтом і поміщено під заголовком «Спростування» на тому ж місці шпальти, де містилась публікація, яка спростовується, наступного змісту:

« В названій публікації, автором якої є заступник голови селищної виборчої комісії ОСОБА_2, зокрема, зазначено:

«Окрему «подяку» хочеться висловити головному редактору газети «Світлий шлях» ОСОБА_1...» (Слово подяка взято в лапки, що надало йому негативного, образливого для керівника світлошляхівського колективу значення).

В дійсності ж, на думку автора статті ОСОБА_2, редакція газети «Світлий шлях» і її головний редактор ОСОБА_1 недостатньо висвітлювали хід виборів - 2006 . Будь-яких претензій до головного редактора газети «Світлий шлях» ОСОБА_1 та членів колективу в зв'язку з останньою виборчою кампанією інший відповідач - директор Чорнобаївського поліграфпідприємства і шеф-редактор інформаційно-рекламного тижневика «Наше слово» ОСОБА_3 - не має. Бо ніяких порушень Законів України, норм і правил журналістської етики під час висвітлення минулої (2006 р.) виборчої кампанії головний редактор і очолювана ним газета не допустили.

У матеріалі «Відгомін виборчої пори» вказано, що ОСОБА_1 «всіх голів ТВК примушував в обов'язковому порядку друкуватись тільки в газеті «Світлий шлях» і ні в якому разі не в газеті «Наше слово».

Ця інформація не відповідає дійсності. Згідно ст.53 п.2 закону України «Про вибори...» ОСОБА_1, як і інші співробітники газети, не порушуючи законодавства, пропонували всім головам ТВК публікувати матеріали виборчої тематики в газеті «Світлий шлях». Як зазначено в названому вище Законі, право друку передвиборчих програм кандидатів у депутати і на посади сільських голів надано тільки комунальним і державним виданням.

Згідно трактування автора публікації «Відгомін виборчої пори» ОСОБА_2, ОСОБА_1:

«В статті «Схаменіться, час спливає» підніс себе в ранг правоохоронних органів, вказуючи їм, що і як роботи, кого перевіряти.»

В дійсності ОСОБА_1 ніколи не брав на себе функції правоохоронних органів і ніколи й нікому не давав таких вказівок, доручень і т.п., в тому числі й головам територіальних виборчих комісій, що і як робити.

В статті «Відгомін виборчої пори» автор стверджує, що :

«На період виборчих перегонів газета «Світлий шлях» була нечитабельна, бо в ній друкувались передвиборчі програми кандидатів, які мало хто читав».

Насправді ж це є особистою думкою автора публікації. Газета «Світлий шлях» в передвиборчий період виходила, як правило, збільшеним обсягом, і різноманітною тематично та цікавою інформацією читача не обділяла.

В названій статті ОСОБА_2 вказано:

 

«Заяви головного редактора, що ми повинні друкуватись тільки в них, а колектив, який очолює ОСОБА_3 це не люди і вони не повинні одержувати заробітну плату.» (Стилістика і пунктуація авторських цитат збережені скрізь). Автор статті ОСОБА_2, виявляється, хотів поставити питання, але необхідних розділових знаків у текст не вніс, що й призвело до неправомірних і безпідставних звинувачені журналіста. Адже в дійсності головний редактор ОСОБА_1, зазначене ОСОБА_2, ніде і ніколи не говорив, ніяких заяв подібного змісту не поширював. Навпаки - він завжди підкреслював і з пошаною ставився до журналістів і поліграфістів, яких поважає за напружену й важку працю, в тому числі і працівників газети «Наше слово». Неодноразово зазначав це і в судових засіданнях навіть після їхньої публікації.

В названій статті ОСОБА_2 йдеться про «критиканство» виборчої кампанії на місцях головним редакторомОСОБА_1.

Насправді ж це була в рамках існуючого правового поля предметна, аргументована, достовірна і ділова критика побачених журналістом недоліків - довгих черг, нерозберихи та штовханини лише на одній виборчій дільниці. Про те, як проходили вибори на інших дільницях, головний редактор ОСОБА_1 навіть не згадував.

В названій вище статті автор пояснює, що:

«...газета чи головний редактор, бачить все в чорному» через те, що «Чорнобаївська селищна виборча комісія не дала газеті «Світлий шлях» всіх тих грошей, які хотів ОСОБА_1...»

В дійсності ж головний редактор «Світлого шляху» ОСОБА_1 прагнув об'єктивно і максимально достовірно відображати в газеті виборчі перегони. І, дбаючи про дотримання чинного законодавства всіма суб'єктами цього процесу, тільки пропонував виборчим комісіям на основі укладених договорів своєчасно перераховувати гроші на розрахунковий рахунок газети «Світлий шлях» за друкування виборчих матеріалів, до того ж - згідно Закону України та передбаченої однакової для всіх вартості одиниці газетної площі, відведеної під політичну рекламу».

Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 500 грн. та судовий збір в сумі 25 грн., всього 525 грн.

В апеляційній скарзі громадсько - політичної газети «Світлий шлях» та ОСОБА_1просять рішення суду, як незаконне і необгрунтоване скасувати та ухвалити нове рішення, яким солідарно з усіх відповідачів стягнути на користь загальнополітичної газети «Світлий шлях» моральну шкоду в розмірі 40 000грн., на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10 000 грн., на їхню ж користь стягнути з відповідачів усі судові витрати та зобов'язати Чорнобаївське поліграфічне підприємство опублікувати спростування на лист ОСОБА_2 «Відгомін виборчої пори», вміщений в «Нашому слові» 14 квітня 2006 р.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить рішення суду в частині стягнення з нього моральних збитків на користь ОСОБА_1 та судового збору скасувати.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, адвоката ОСОБА_4., перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає за необхідне їх задовольнити частково.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 5 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Як зазначалось на а. с. 106 - 107 т. 1 справи мається заява позивачів від 26.05.2006 p., відповідно до якої вони збільшили заявлені ними первинні позовні вимоги, а саме просили суд зобов'язати відповідачів припинити вихід у світ та закрити видання «Наше слово» та шефу - редактору «Нашого слова» директору поліграфічного підприємства ОСОБА_3., на основі викладеного, заборонити займатись видавничо -журналістською діяльністю.

В подальшому позивачами заявлялись і інші вимоги, а саме про стягнення збитків від зниження тиражу газети, стягнення коштів за лікарняним листом в сумі 700,80 грн.,

 

оплати робочих днів головного редактора, використаних на розгляд справив судових засіданнях, а не для випуску в світ газети в сумі 748 грн., стягнення недоотриманих коштів через перехоплені і надруковані в «Нашому слові» матеріали в сумі 14064 грн., стягнення компенсація за порушення авторського права ОСОБА_1 в сумі 3750 грн. Т.2 а.с. 12.

Проте, як вбачається з зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції дані позовні вимоги, в порушення вимог ст. 215 ЦПК України не знайшли свого відображення в рішенні ні у вступній, ні в мотивувальній, ні в резолютивній частинах.

В матеріалах справи відсутня заява відповідно б до якої позивачі відмовились від вказаних позовних вимог та ухвала суду про закриття провадження у справі, з підстав відмови позивача в цій частині від заявлених позовних вимог, як того вимагає ч. 1 п.3 ст. 205 та ст.206 наведеного Кодексу.

Крім того, як вбачається з позовної заяви від 28.04.2006 р. відповідачами за заявленим позовом є інформаційно - рекламний тижневик Чорнобаївщини «Наше слово», ОСОБА_3. - шеф редактор поліграфпідприємства та ОСОБА_2. т. 1 а. с. 20 - 26.

Наведені відповідачі зазначені в ухвалі судді від 10.05.2006 р. про відкриття провадження у справі та призначення попереднього судового засідання.

В ухвалі суду від 26.05.2006 р. про проведення попереднього судового засідання вказані ті ж самі відповідачі т. 1 а. с. 91.

В ухвалі судді від 15.06.2006 р. в якості відповідача фігурує Чорнобаївське комунальне підприємство.

Проте, як вбачається з заяви позивачів лише 23.06.2006 р., в якості однієї з вимог ними заявлено вимогу про заміну неналежного відповідача інформаційно - рекламний тижневик Чорнобаївщини «Наше слово» належним відповідачем, а саме комунальним поліграфічним підприємством. Також заявлено вимогу про притягнення до участі в справі в якості третьої особи інформаційно - рекламний тижневик Чорнобаївщини «Наше слово» т.1 а. с. 146-150.

Згідно до ухвали суду від 29.06.2006 р. в задоволенні клопотання про притягнення до участі в справі в якості співвідповідача інформаційно - рекламний тижневик Чорнобаївщини «Наше слово» відмовлено т.1 а. с. 196. Вирішення даного клопотання та винесена судом ухвала зазначені і в журналі судового засідання від 29.06.2006 р. т. 1 а. с. 215-216.

В матеріалах справи відсутня ухвала про залучення до участі в справі в якості відповідача Чорнобаївське комунальне підприємство, також, відсутні данні в журналах судового засідання про винесення такої ухвали судом без виходу до нарадчої кімнати, у зв'язку з чим даний відповідач, у порушення вимог ст. 198 ЦПК України, не зазначений і в журналах судового засідання, крім журналу за 07.05.2007 р. т. 2 а. с. 49 - 50.

Наведені порушення цивільного процесуального права судова колегія визнала такими, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

Ухвалила:

Апеляційні скарги громадсько - політичної газети «Світлий шлях», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 липня 2007 р. скасувати.

 

Справу скерувати на новий судовий розгляд до Чорнобаївського районного суду Черкаської області в іншому складі суду.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.