УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2012 р.справа № 2а-15163/10

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Ясенової Т.І.

при секретарі судового засідання: Бембінек Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011року, ухвалену в адміністративній справі за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної держаної податкової інспекції про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування рішень від 08.02.2010р. за №№0000092340/0/5830, 0000102340/0/5929 про застосування штрафних санкцій. Свої позовні вимоги Позивач обґрунтував тим, що з 01.01.2010р. відмовилась від сплати єдиного податку, тому не здійснювала підприємницьку діяльність, але залишилась працювати в цьому ж магазині на підставі трудового договору з ФОП ОСОБА_2. У куточку споживача знаходились лише відповідні документи ФОП ОСОБА_2. Вказаний підприємець орендує магазин, де проводилась перевірка. Перевіряючі податкової інспекції з наказом щодо здійснення перевірки не ознайомили, ніяких пояснень не надали. У книзі реєстрації перевірок ФОП ОСОБА_2 від реєстрації відмовились. Приведені обставини явилися причиною звернення позивача до суду з позовом про скасування рішень про застосування штрафних санкцій.

15 лютого 2011року судом було ухвалено постанову, якою суд відмовив у задоволенні позову. Постанова суду вмотивована тим, що Позивачка як приватний підприємець ознайомилась з направленнями на перевірку. Акт перевірки від 27.01.2010р. підписала Позивачка 27.01.2010р. без заперечень та копію якого отримала. Доказ того, що Позивачка працює за трудовим договором у іншого підприємця суд спростував тим, що вказаний договір не зареєстрований у центрі зайнятості, як це передбачено ст. 24-1 КЗпП України. Та виявлені порушення мали місце (а.с. 65 -66).

Позивач, не погодившись з ухваленою постановою, звернувся до суду з апеляційною скаргою. У скарзі Позивач зазначив, що Відповідачем 27.01.2010р. було проведено перевірку магазину «Взуття»(м. Нікополь, вул. Шевченка 227) господарську діяльність в якому, за твердженням заявника, здійснює ФОП ОСОБА_2, та з якою Позивачка в той час перебувала в неофіційних трудових відносинах, оскільки трудова угода не була зареєстрована відповідно до чинного законодавства проте це підтверджується табелем використання робочого часу та відомостям отримання заробітної плати. Як на факт нездійснення підприємницької діяльності заявниця посилається на те, що подавала до ДПІ декларацію про доходи де зазначала, що підприємницькою діяльністю не займаюсь та не подала заяву до ДПІ про подовження терміну дії свідоцтва платника єдиного податку на 2010р. крім того, оскільки у магазині взуття підприємницьку діяльність здійснювала ФОП ОСОБА_2, яка є платником єдиного податку, та не реалізовує відповідний товар (тютюн, горілка тощо), то застосування РРО непотрібно. Позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції і задовольнити поданий позов (а.с. 71-75).

У судовому засіданні представник Позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, з підстав викладених у скарзі.

Представник Відповідача до суду не з'явився, надав письмові заперечення. Просив у задоволенні скарги відмовити, розгляд провести у відсутності їх представника.

Вислухавши у судовому засіданні представника заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що 27 січня 2010р. Відповідачем було проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1) за адресою АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складено Акт (27.01.2010р.) згідно з яким Позивачем порушено п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо здійснення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, ч.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»щодо відсутності торгового патенту на здійснення торгівельної діяльності. на підставі цього Відповідачем були винесені рішення від 08.02.2010р. за №№0000092340/0/5830, 0000102340/0/5929 про застосування штрафних санкцій (а.с. 26-32).

Відповідно до вказаного Акту, перевірка проведена у присутності ФОП ОСОБА_1 Виявлені порушення в ході перевірки зазначені у Акті. Позивач зауважень до перевірки не надала, про що свідчить її підпис. З Актом Позивачка ознайомилась та примірник отримала 27.01.2010р., про що свідчить її підпис.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з доводами суду першої інстанції щодо відсутності належних доказів про перебування Позивача у трудових правовідносинах з СПД ОСОБА_2, оскільки трудовий договір між зазначеними особами не зареєстрований у центрі зайнятості відповідно до ст. 24-1 КЗпП України.

Також суд першої інстанції з посиланням на Закону України «Про державну податкову службу», Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Указ Президента України «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності»дійшов вірного висновку щодо підстав перевірки.

Пункт 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначає, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 17 вказаного Закону передбачена відповідальність за порушення вищезазначеної норми.

Стаття 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»встановлює порядок придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності.

Частиною першою ст.. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», визначено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

За порушення цієї норми Закону передбачена відповідальність передбачена ч.1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

З'ясувавши у достатньо повному обсязі обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані, підтверджені наявними у матеріалах справи письмовими доказами та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права.

Доводи, які викладені позивачем у апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011року, ухвалену в адміністративній справі за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної держаної податкової інспекції про скасування рішень, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови було виготовлено 02 лютого 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Т.І. Ясенова