22.11.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-2790-1638/2012р. Головуючий в першій

інстанції Завгородня Л.М.

Категорія 5 Доповідач в апеляційній

інстанції Клочко В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:

головуючого судді - Клочка В.П.,

суддів - Алєєвої Н.Г., Водяхіної Л.М.,

при секретарі: - Івченко М.О.,

за участю: - представника позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 13 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Фонду коммунального майна Севастопольської міської Ради, третя особа - обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Омега» про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання права власності на гараж №50 , розташований за адресою: АДРЕСА_1

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач є членом ОК «ГБК «Омега», яким йому виділено місце для установки та будівництва металевого гаражу №50,відповідно до Уставу ОК «ГБК «Омега». Будівництво гаражу здійснювалося у 1973 році за рахунок позивача та є його власністю, однак проводилося самовільно без належним чином затвердженого проекту. Комунальним підприємством «БТІ та ДРОНМ» СМР позивачу було видано технічний паспорт на гараж №50, загальною площею з подвалом - 23,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 Однак у реєстрації права власності на гараж позивачу було відмовлено на підставі того, що будівництво є самовільним та не має акту введення в експлуатацію, що визначило б гараж як об`єкт нерухомого майна.У зв`язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду.

Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 13 лютого 2012 року у задоволенні позові ОСОБА_5 було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду від 13 лютого 2012 року з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що спірний гараж був побудований самовільно, дозволу на початок проведення будівельної діяльності відповідними органами не видавалося, затвердженого у встановленому порядку проекту будівництва позивачем також надано не було.

З данними висновками суду погоджується колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки Голови правління ОК «ГБК «ОМЕГА» ОСОБА_5, як члену кооперативу, було виділене місце для встановлення металевого гаражу №50 та проведення будівельних робіт по обладнанню під гаражем фундаментів, смотрової ями, відмостки, вентиляції, пандуса у відповідності до Статуту ОК «ГБК «ОМЕГА» (а.с. 4).

У 2009 році КП БТІ м. Севастополя позивачу було видано технічний паспорт на гараж №50 у ГК «ОМЕГА» (а.с. 7). Відповідно до доводів позивача, йому було відмовлено у реєстрації права власності на гараж, бо будівництво є самовільним та не має акту введення до експлуатації, щоб визначило гараж як об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Посилання позивача на висновок будівельно-техничної експертизи, відповідно до якої спірний гараж є об`єктом нерухомого майна та його будівництво відповідає усім будівельним нормам та правилам, колегія суддів не приймає до уваги, бо він не є достатнім для встановлення права власності.

Відповідно до ч. ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, заснованим на всебічному, об`єктивному та безпосередньому досліджуванні доказів, що є у справі.

Позивачем не надано до суду жодних доказів, що він звертався до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації, у зв`язку з чим суд не може надати належну оцінку чи була така відмова законною.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається как на підставу свої вимог та заперечень.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що п.9 Прикінцевих положень Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року визначено спрощений порядок прийняття до експлуатації збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них тощо, які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт.

Позивач не використав у встановленому порядку законні способи для визнання права власності на спірний гараж.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись 303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 13 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: В.П.Клочко

Судді: Н.Г. Алєєва

Л.М. Водяхіна