26.11.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-2790/2534/2012р. Головуючий у першій

інстанції Шкірай М.М.

Категорія 45 Доповідач у апеляційній

інстанції Єфімова В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Єфімової В.О.,

суддів: Птіціної В.І., Лівінського С.В.,

при секретарі: Лашкевич Н.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу представників ОСОБА_5 - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 05 вересня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про захист права власності та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, у якому просив захистити його право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 шляхом поновлення стану земельної ділянки, яке існувало до порушення прав, та попередження скоєння дій, які порушують його права та створюють загрозу порушення прав у відповідності до вимог ст.152 ЗК України, зобов'язати відповідача поновити межі своєї земельної ділянки АДРЕСА_2 у відповідності до даних земельного кадастру, зобов'язати відповідача провести демонтаж кам'яного забору та споруджень, які розташовані на межах земельної ділянки АДРЕСА_1, стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що відповідач використовує належну йому на праві власності земельну ділянку АДРЕСА_2 поза її межами, чим порушує права позивача, який являється власником суміжної земельної ділянки за № 8-а.

Рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 05 вересня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволений частково. На ОСОБА_5 покладено зобов'язання поновити межові згідно даних зазначених в кадастровому плані земельної ділянки, площею 0,2072 га, розташованої по АДРЕСА_1; демонтувати всі капітальні забудови та споруди, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,2072 га по АДРЕСА_1 у приватній власності ОСОБА_3 У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 в частині відшкодування моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

ОСОБА_5 з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав порушення норм процесуального права та ухвалення нового про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 0,2072 га, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с.13).

Відповідно до рішення Орлиніської сільської Ради № 12/147 від 14 грудня 2007 року земельній ділянці та розташованому на ньому домоволодінню, які належать ОСОБА_3 присвоєно адресу: АДРЕСА_1, змінивши при цьому раніше існуючу адресу: АДРЕСА_3 (а.с.17).

Відповідачу ОСОБА_5 згідно Договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки від 15 вересня 2006 року належить земельна ділянка площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11-12).

Задовольняючи позов ОСОБА_3 щодо захисту порушеного права власності на земельну ділянку, суд першої інстанції посилався на припис Головного Управління держкомзему у м.Севастополі від 31 березня 2010 року, що був виданий на ім'я ОСОБА_5 про поновлення межових знаків. Однак, суд не звернув уваги не те, що згідно цього припису не встановлена вина ОСОБА_5 в знищенні межових знаків, оскільки вони йому на збереження не передавались (а.с.62-63).

Крім того, з припису не вбачається, що ОСОБА_5 збудована кам'яна огорожа на земельній ділянці позивача, не на своєї.

З наведених позивачем доказів: кадастрового плану земельної ділянки, акту погодження встановлених меж земельної ділянки від 06 листопада 2008 року, креслення меж земельної ділянки (а.с.57,58,59) не вбачається, що внаслідок порушення відповідачем меж земельних ділянок, земельна ділянка позивача зменшилась, а відповідача збільшилась.

Доказ - аерофотозйомка земельних ділянок сторін (а.с.61) АДРЕСА_2 не може бути визнаний допустимим доказом, оскільки при приватизації, виділі земельної ділянки позивачу ОСОБА_3 така зйомка не проводилась, але були визначені межи суміжних ділянок, належних сторонам на місцевості у 2008 році. Які-небудь спори щодо встановлених меж між сторонами були відсутні.

Крім того клопотання про призначення у справі землевпорядної експертизи для вирішення питання щодо порушення меж земельних ділянок сторонами, позивачем під час розгляду справи не заявлялось.

Доказів тому, що відповідач змінив межі та на теперішній час зайняв частину земельної ділянки, яка йому не належить, позивачем надано не було.

При таких обставинах погодитися з рішенням суду, ухваленому на припущеннях, та на обставинах, які належними доказами не підтверджені, не можна, а тому рішення у відповідності до п.п.2,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.303, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представників ОСОБА_5 - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 05 вересня 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про захист права власності та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: В.О.Єфімова

Судді: В.І.Птіціна

С.В.Лівінський