АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/4013/2012 Номер провадження 22-ц/1690/4013/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Середа А.В. Суддя-доповідач: Чумак О. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого -судді : Чумак О.В.
Суддів: Дряниця Ю.В., Карнаух П.М.
при секретарі: Мотрій С.В.
з участю:
відповідачки ОСОБА_2
представника відповідачки -адвоката ОСОБА_3
представника відповідача
представника позивача ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 вересня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Чумак О.В.., -
в с т а н о в и л а :
Позивач ОСОБА_8 звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визначення порядку користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що він є співвласником житлового будинку і користувачем земельної ділянки площею 1049 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2. Відповідачі є власниками житлового будинку АДРЕСА_3 та користувачами земельної ділянки, яка межує з його земельною ділянкою. В зв»язку з тим, що межа між земельними ділянками, якими користується позивач та відповідачі та по якій відповідачами зведений паркан, зміщена на 1,45 м в бік земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2, просив визначити порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою, виділити йому в користування земельну ділянку площею 1049 кв.м., встановивши межу між цією земельною ділянкою та земельною ділянкою, якою користуються відповідачі від середини сараю літ. «Б»до вул.. Автозаводській по прямій лінії, шириною земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 зі сторони вул.. Автозаводської - 34,45 м. Також просив зобов»язати відповідачів знести за власний рахунок самовільно збудований паркан, розміщений на території присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_2
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28 вересня 2012 року визначено порядок користування земельною ділянкою домоволодіння за адресою АДРЕСА_2
Виділено ОСОБА_8 у користування земельну ділянку площею 1049 кв.м., встановивши межу між цією ділянкою та земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_3 від середини сараю літ. «Б»до вул.. Автозаводській по прямій лінії, шириною земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 зі сторони вул.. Автозаводської, 34, 45 м.
Зобов»язано ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 знести за власний рахунок самовільно збудований паркан, розміщений на території присадибної ділянки по АДРЕСА_2
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 судовий збір з 26 грн. 82 коп. з кожного.
В апеляційній скарзі відповідачі просять рішення місцевого суду скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Посилаються на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оцінка доказів проведена невірно, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та процесуального права. Так, судом не було враховано, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 позивачу у встановленому законом порядку не виділялась. Крім того, він є власником лише однієї квартири, яка знаходиться у вказаному будинку, тому виділення земельної ділянки у користування лише йому призведе до порушення прав інших співвласників.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження та заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки ОСОБА_2 та її представника, колегія суддів приходить до необхідності задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення з підстав, визначених п. 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України -невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_8 є власником квартири АДРЕСА_1. Власниками квартир № 2 та № 3 за вказаною адресою являються відповідно ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Згідно рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 26.06.2012 року надано дозвіл на передачу з комунальної власності у приватну власність одноповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 власникам квартир будинку згідно з їх частками у спільній власності, а саме ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8
Відповідно до пункту 3 зазначеного рішення зобов»язано власників оформити право користування земельними ділянками для обслуговування житлових будинків в установленому порядку.
Також судом встановлено, що відповідачам на праві спільної сумісної власності належить житловий будинок з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_3 який розташований на земельній ділянці, яка межує із земельною ділянкою на якій знаходиться житловий будинок АДРЕСА_2
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_8 про визначення порядку користування земельної ділянкою, виділення її у користування та зобов»язання відповідачів вчинити певні дії, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є належним користувачем земельної ділянки на якій знаходиться будинок співвласником якого він являється.
Однак з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, в зв»язку з тим, що він суду не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до невірного застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону, надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлено в натурі.
Згідно за ст.. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 1, 3 частини 1 статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Судом апеляційної інстанції встановлено і вказану обставину не заперечував представник позивача, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 належить до комунальної власності і на даний час рішення про виділення вказаної земельної ділянки ОСОБА_8 та іншим співвласникам житлового будинку не вирішено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивач не довів порушення свого права, щодо відновлення меж земельної ділянки, оскільки він не являється її належним користувачем, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Крім того, при вирішенні питання щодо виділення позивачу земельної ділянки площею 1049 кв.м., місцевий суд не врахував, що дане питання вирішується органом виконавчої влади або місцевого самоврядування, а в разі відмови -в судовому порядку.
Також судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що позивач не є єдиним власником житлового будинку АДРЕСА_2 і виділення йому у користування всієї земельної ділянки порушує права інших співвласників.
Викладені в апеляційній скарзі доводи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1, п.3, 4, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити .
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 вересня 2012 року скасувати.
Постановити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визначення порядку користування земельною ділянкою -відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.В.Чумак
Судді: Ю.В.Дряниця
П.М. Карнаух
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Чумак О.В.