УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Шестакової Н.В.

Суддів:                        Берзіньш B.C.

М"ясоєдової Т.М.

При секретарі                  Савенко В.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3і ОСОБА_4до ОСОБА_5та ОСОБА_6про звільнення стоку дощових вод

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3і ОСОБА_4на рішення Центрального районного суду м.Сімферополя від 15 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2. ОСОБА_3і ОСОБА_4звернулися з позовом до ОСОБА_5та ОСОБА_6про усунення перешкод для стоку дощових вод, посилаючись на те, що більше 30 років по земельних ділянках, якими користуються відповідачі, існували природні стоки дощових вод; у 2004 році відповідачі встановили на місці цих природних стоків металеві ворота і грати, котрі перегородили шлях для стоків; у результаті уся дощова вода накопичується у низині, а потім підтопляє житлові будинки та земельні ділянки позивачів, у зв'язку з чим необхідно поновити прохід для стоку дощових вод. Як зазначено в уточненій позовній заяві, відповідачі порушують ст.ст.99,100 ЗК України, оскільки створили різні перешкоди для стоку вод (а.с.18-19).

Рішенням суду у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3і ОСОБА_4ставлять питання про скасування рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову на тих підставах, що суд не залучив до справи органи місцевого самоврядування і виконавчої влади, до компетенції яких віднесені питання про водовідведення; суд не призначив судову експертизу для з'ясування, кому належить земельна ділянка, на якій існував природний сток води; суд першої інстанції не з"ясував суттєві обставини по справі і порушив норми матеріального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача. ОСОБА_1, відповідачів та представника відповідача ОСОБА_5. перевірившії матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Справа №22-6203/2006р.                                                Головуючий в 1 інстанції Іванов С.С

Доповідач Шестакова Н.В.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не надали доказів, які б підтверджували наявність проходу для зливових вод між будинками АДРЕСА_1 у М.Сімферополі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду про необрунтованість позову.

Як свідчать матеріали справи, позивачі пов"язують порушення своїх прав як власників житлових будинків і користувачів земельних ділянок з незаконними діями відповідачів щодо встановлення перешкод для стоку зливових вод між будинками АДРЕСА_1 у М.Сімферополі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що всі доводи позивачів грунтуються на їх усних поясненнях; позивачами не надано жодного доказу про те, що відповідачі незаконно встановили металеві ворота і грати та створили інші перешкоди, у зв^язку з чим перегородили сток зливових вод, який встановлено офіційно, а також про те, що саме у результаті дій відповідачів буває підтоплення житлових будинків та земельних ділянок позивачів після дощів.

Як встановлено у ст.П ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін; особа, яка бере участь у справі, розпоряджується своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Позивачі не вскористалися своїх правом заявити клопотання про призначення експертизи та про залучення до справи органів місцевого самоврядування і виконавчої влади, до компетенції яких віднесені питання про водовідведення. У зв"язку з принципом диспозитивності суд не має права призначити експертизу за власним бажанням. Більш того, із змісту позовних вимог вбачається, що позивачі чітко визначили, що їх права порушені відповідачами, тому суд першої інстанції також не повинен був залучати до справи яких-небудь інших осіб.

На підставі наведеного доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не можуть бути прийняті до уваги.

Керуючись ст.ст.303,307.308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2. ОСОБА_3і ОСОБА_4відхилити.

Рішення Центрального районного суду М.Сімферополя від 15 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку через Верховний Суд України на протязі двох місяців.