Справа № 22ц-1803                 Головуюча суду 1 -ої інстанції Головко Л.1.

Категорія 13                               Суддя-доповідач апеляційного суду Вовненко Г.Ю.

УХВАЛА Іменем   України

18 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Вовненко Г.Ю.,

суддів Галущенка О.І., Колосовського С.Ю., при секретарі Фірсовій Т.В.,

за участю позивачки ОСОБА_1 і її представника ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 липня 2006 року, постановлене за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання право чину недійсним,

встановила:

12 липня 2006 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним.

Позивачка зазначала, що 26 лютого 2001 року між нею та відповідачкою було укладено нотаріально посвідчений договір дарування належних їй 3/8 частин жилого будинку АДРЕСА_1. При цьому договір між нею та відповідачкою, яка є її племінницею, було укладено під умовою, що остання буде надавати їй довічне матеріальне забезпечення у вигляді харчування, догляду та необхідної допомоги. Після укладення договору відповідачка деякий час виконувала взяті на себе зобов'язання по її довічному утриманню. А з квітня 2005 року повністю ігнорує домовленість і не забезпечує її харчуванням, необхідними ліками, доглядом, через що стан її здоров'я погіршився.

Зазначаючи, що договір дарування було вчинено для приховання договору довічного утримання, який насправді було вчинено та посилаючись на його невідповідність вимогам закону, позивачка просила про задоволення позову.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 липня 2006 року позов задоволено. Постановлено визнати правочин, який оспорюється, недійсним, сторони приведено в первісний стан, повернено у власність ОСОБА_1 3/8 частини жилого будинку по АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на недослідженість обставин справи, вважає, що суд дійшов неправильного висновку щодо удаваності угоди, оскільки допомогу позивачці вона надавала не в силу зобов'язань за договором, а з людських спонукань. Просить рішення суду скасувати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідачки, її представника, позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд, повно та всебічно дослідивши обставини справи, права та обов'язки сторін, дійшов правильного висновку що оскільки договір дарування, який оспорюється, укладався під умовою, що ОСОБА_3 буде надавати ОСОБА_1 довічне утримання, то ця угода відповідно до ч.2 ст. 58 ЦК України (в редакції 1963 р.) є удаваною, а тому необхідно застосовувати правила, що регулюють договір довічного утримання. Приймаючи до уваги, що в договорі не зазначені види матеріального забезпечення та їх грошова оцінка, як того вимагає ст. 426 ЦК України (1963 p.), то суд правильно згідно з положеннями ст. 48 ЦК України зробив висновок щодо недійсності договору через невідповідність його вимогам закону та зобов'язав відповідачку повернути позивачці одержаний за угодою жилий будинок.

Доводи апелянта, щодо надання матеріального забезпечення позивачці не через зобов'язання за договором спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, судом встановлено, що до укладання договору відповідачка ніякої допомоги позивачці не надавала. Почала здійснювати догляд за позивачкою та надавати матеріальну та інші види допомоги тільки після того, як було укладено договір. Зазначені обставини, які відповідачки визнала і в засіданні суду апеляційної інстанції, об'єктивно підтверджують встановлення між сторонами цивільних прав і обов'язків, які випливають із договору довічного утримання.

Зважаючи на те, що рішення суду постановлене відповідно до норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:    підпис

Судді:             підписи

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Миколаївської області

Г.Ю.Вовненко