Справа № 22а-534                        Головуючий першої інстанції: Алєйніков В.О.

Категорія: 38                                  Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Вовненко Г.Ю.

УХВАЛА

Іменем   України

18 жовтня  2006 року                     колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої Вовненко Г.Ю., суддів Галущенка О.І., Колосовського С.Ю., при секретарі судового засідання Фірсовій Т.В., за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу за апеляційною скаргою   представника управління Міністерства внутрішніх справ

України в Миколаївській області на постанову Центрального районного  суду м.  Миколаєва від 20 липня 2006 року, постановлену  за   позовом    ОСОБА_2  до   управління   Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївської області про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії за вислугу років,

встановила:

З квітня 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області про визнання неправомірною відмови у призначення пенсії за вислугу років.

Позивач вказував, що з 24 грудня 1974року по 1 лютого 1988 року р. проходив службу в органах внутрішніх справ. З урахуванням періоду строкової служби у збройних силах та служби в органах внутрішніх справ строк служби складає більше 15 років. Крім того, позивач зазначав, що йому виповнилося 56 років і його загальний трудовий стаж перевищує 36 років, а тому, як він вважає, має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно п. "б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (далі - Закон від 4.07.2002 p.№51-IV).

Посилаючись на те, що відповідачем незаконно було відмовлено у призначення пенсії за вислугу років, позивач просив суд таку відмову визнати неправомірною та зобов'язати відповідача призначити йому зазначену пенсію .

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 липня 2006 р. позов задоволено.

Постановлено визнати неправомірними дії УМВС України в Миколаївській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до вимог Закону та покладено обов'язок на відповідача призначити позивачеві таку пенсію з 9 вересня 2005 р.

В апеляційній скарзі представник відповідача посилається на те, що висновки суду грунтуються на неправильному тлумаченні закону і просить постанову суду скасувати, ухвалити нову про відмову у позові.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років заявник досяг 56 років, мав більше 25 років загального трудового стажу, з яких 15 років - служба в органах внутрішніх справ.

З урахуванням наведених обставин та положень п. "б" ст. 12 Закону в редакції, яка діяла на час звернення за призначенням пенсії, суд вірно зробив висновок про те, що ОСОБА_2 має право на призначення пенсії за вислугу років, а тому обгрунтовано визнав неправомірною відмову УМВС України в Миколаївській області у призначенні йому такої пенсії.

Що стосується доводів апеляційної скарги про безпідставність вимог заявника призначити йому пенсію за вислугу років, оскільки на час звільнення зі служби позивач не досяг віку 45 років і не мав відповідного трудового стажу, як, на думку апелянта, вимагає п. "б" ст. 12 Закону, то таке тлумачення правової норми є помилковим. Так, зазначений пункт Закону в редакції від 4 липня 2002 р. передбачає, що право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба. Тобто закон не передбачає, що саме на час звільнення особа повинна досягти 45 років.

З урахуванням наведеного колегія судців вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст. ст. 195, 199, 200, 206 КАС України, колегія судців

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника УМВС України в Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 липня 2006 року - без змін.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий:    підпис

Судді: підписи