ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Справа № 18/107

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Білоусова Я.О. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю :

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 за довіреністю №3025 від 04.12.2012 року;

представника ПП "Великбуд" -Огризи Г.Р. за довіреністю б/н від 04.12.2012 року;

представника Управління пенсійного фонду у місті Кременчуці- Зубера Д.В. за довіреністю №6271/01-21;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №3665 П/2-7) та апеляційну скаргу ПП "Великбуд" (вх. №3666 П/2-7) на постанову господарського суду Полтавської області від "21" вересня 2012 р. по справі № 18/107

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілм", смт.Власівка, м.Світловодськ,

до Колективного підприємства "ЗБВ-2", м.Кременчук,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Полтавської області від 21.09.2012р. (суддя Паламарчук В.В.) 1. Визнано банкрутом Колективне підприємство "ЗБВ-2", 7-й Хорольський тупик, 2А, м. Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 05514838. 2. Відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором підприємства-банкрута арбітражного керуючого Дуленка Андрія Григоровича (ліцензія №592922 від 21.10.2011р.) з усіма повноваженнями згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 3. Зобов'язано ліквідатора в 5-денний строк з дня прийняття даної постанови опублікувати в офіційному органі преси оголошення про визнання банкрутом Колективного підприємства "ЗБВ-2", 7-й Хорольський тупик, 2А, м. Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 05514838 і відкриття ліквідаційної процедури. 4. Підприємницьку діяльність банкрута завершено. 5. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) постановлено вважати таким, що настав. 6. Припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута. 7. Відомості про фінансове становище банкрута не є конфіденційними і не становлять комерційну таємницю. 8. Постановлено обслуговуючому боржника банку вжити заходів щодо відкриття (переоформлення) ліквідаційного рахунку. 9. Скасовано арешт, якщо такий накладено на майно боржника, визнаного банкрутом, чи будь-які інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. 10. Припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядженням його майном, а також припинено повноваження власників майна банкрута. 11. Постановлено протягом п'ятнадцяти днів з дати винесення цієї постанови органам управління банкрута передати бухгалтерську документацію та іншу документацію банкрута, печатки і штампи ліквідатору. 12. Зобов'язано ліквідатора Дуленка А.Г. в десятиденний строк з дня винесення цієї постанови з'явитися до державного реєстратора для проведення перереєстрації підприємства-банкрута (заповнення реєстраційної картки форма 6). 13. Ліквідатору здійснити ліквідацію підприємства-банкрута, представити суду звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс не пізніше 21.09.2013р., засідання суду з приводу заслуховування першого звіту призначено на 25.12.2012р. на 9.00 год. 14.Зобов'язано ліквідатора письмово (один раз в два місяці) надавати суду звіт про хід ліквідаційної процедури та документальне його підтвердження. 15. Затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Дуленка А.Г. за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство у сумі 3496,00 грн. 16. Клопотання розпорядника майна Дуленка Андрія Григоровича в частині затвердження додаткової винагороди у розмірі 15 % від сум реалізованих майнових та немайнових активів боржника, від загальної суми боргів, які є предметом мирової угоди, що може бути укладена між боржником та комітетом кредиторів, від суми стягнутої дебіторської заборгованості, від суми відступленої вимоги первісним кредитором в разі заміни конкурсних (поточних) кредиторів - залишено без розгляду.

ОСОБА_1 з постановою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким застосувати до Колективного підприємства "ЗБВ" процедуру санації, посилаючись на порушення судом вимог діючого законодавства України. В обґрунтування апеляційної скарги кредитор ОСОБА_1 (згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 14.06.2011 року), вважає, що судом першої інстанції не були належним чином з'ясовані обставини справи щодо можливості та фінансової спроможності потенційних інвесторів заяви ПП "Пластбуд", ТОВ "Вік Групп Інвест", ПП "Грандбуд-К" та ПП «Великбуд» прийняти участь у санації боржника, наслідком чого стало безпідставне відхилення пропозицій потенційних інвесторів щодо участі в санації боржника. Крім того посилається на те, що оціночна вартість майна Колективне підприємство "ЗБВ-2" становить 8,0млн.грн., тоді як розмір кредиторської заборгованості становить приблизно 4,0млн.грн., зважаючи на що вважає недоцільним застосування до підприємства процедури ліквідації.

ПП "Великбуд" з постановою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким застосувати до Колективного підприємства "ЗБВ" процедуру санації, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт ПП «Великбуд», який вважає себе потенційним інвестором у справі, в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що господарським судом Полтавської області взагалі не були належним чином з'ясовані обставини справи щодо можливості та фінансової спроможності потенційного інвестора ПП «Великбуд» прийняти участь у санації боржника, наслідком чого стало безпідставне відхилення пропозиції ПП «Великбуд» щодо участі в санації боржника та прийняття протиправної та необґрунтованої постанови про визнання боржника банкрутом. Також вважає, що посилання суду на відсутність у нього плану санації на момент прийняття оскаржуваної постанови, суперечить положенням статей 17, 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які передбачають розробку та надання плану санації саме керуючим санацією протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію.

Представники апелянтів ОСОБА_1 та ПП «Великбуд» в судовому засіданні вимоги своїх апеляційних скарг підтримали в повному обсязі.

Ліквідатор в судове засідання не з'явився, однак надав клопотання про перенесення розгляду справи на більш пізній термін, в зв'язку з викликом на спільне засідання прокуратури Полтавської області та Головного управління юстиції у Полтавській області стосовно надання пояснень про стан виплати заборгованості і по заробітній платі по ТОВ «Ланнівський молочний комбінат», де він призначений ліквідатором у справі №18/78 (вх. №9687). В обґрунтування наведеного клопотання надав копію ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2012 року у справі №18/78 про призначення заслуховування звіту ліквідатора на 13.12.2012 року. Доказів неможливості присутності його в судовому засіданні 05.12.2012 року не надав.

Кредитор Кременчуцька ОДПІ в судове засідання не з'явився, надав клопотання про перенесення судового засідання в зв'язку з перебуванням представника ДПІ у відрядженні в м. Полтава (вх. №9690). Доказів на підтвердження наведених обставин не надав. У наданому відзиві проти апеляційних скарг заперечує посилаючись на положення ст.ст. 16, 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якими не передбачено наявності у господарського суду повноважень вводити за своєю ініціативою або ініціативою боржника процедуру санації боржника, якщо комітет кредиторів звертається до господарського суду з клопотанням про введення процедури ліквідації (вх. №9045). Посилається на те, що комітет кредиторів на своєму засіданні 06.08.2012 року прийняв рішення про відхилення пропозицій ПП "Пластбуд", ТОВ "Вік Групп Інвест", ПП "Грандбуд-К" про введення процедури санації та прийняв рішення про введення процедури ліквідації стосовно Колективного підприємства "ЗБВ-2".

Кредитор ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в судове засідання не з'явився, також надав клопотання про відкладення розгляду апеляційних скарг гр. ОСОБА_1 та ПП «Великбуд» в зв'язку із занятістю представника банку в іншому судовому процесі, який призначено на 05.12.2012 року (вх. №9688). На підтвердження наведених обставин надав незасвідчену світлокопію повістки. У наданому відзиві проти задоволення апеляційних скарг заперечує вважає, що згідно положень статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розгляду питання щодо введення процедури санації судом, має передувати розгляд цього питання комітетом кредиторів (вх. №9556). Зазначає, що з аналізу фінансових документів потенційних інвесторів видно, що жоден з них не в змозі обслуговувати борг КП ЗБВ-2 на суму 4799052,39грн. Крім того в обґрунтування наданих заперечень проти апеляційної скарги вважає, що подання апеляційних заяви на участь у справі про банкрутство у якості інвестора (санатора) не надає такій особі статусу інвестора, а відповідно, учасника провадження у справі про банкрутство.

Представник Управління пенсійного фонду у місті Кременчуці в судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарг заперечував. Вважає постанову господарського суду Полтавської області законною та обґрунтованою. Проти клопотань кредиторів та ліквідатора про відкладення розгляду справи не заперечував.

Представники апелянтів ОСОБА_1 та ПП «Великбуд» проти задоволення клопотань ліквідатора та кредиторів про відкладення розгляду справи заперечували.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Колегія суддів розглянула клопотання кредиторів та ліквідатора про відкладення розгляду справи та вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні з огляду на те що, вони не обґрунтовані належними та допустимими доказами у відповідності до положень ст.ст. 33,36 ГПК України. Також колегія суддів враховує ту обставину, що позиція Кременчуцької ОДПІ та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» висловлена в наданих ними відзивах на апеляційні скарги, а ліквідатор КП ЗБВ-2 не був позбавлений такої можливості.

Зважаючи на вищенаведене, а також з урахуванням меж перегляду справи в апеляційній інстанції встановлених статтею 101 ГПК України, а також те, що явка учасників провадження у справі не була визнана обов'язковою, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.

Ухвалою господарського суду від 23.12.2010р. порушено провадження у справі про банкрутство Колективного підприємства "ЗБВ-2", м. Кременчук. Ухвалою господарського суду від 13.01.2011р. розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дуленка А.Г., на якого згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" покладено повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, ініціюючого кредитора зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

Публікація оголошення про порушення справи про банкрутство боржника розміщена в газеті "Урядовий кур'єр" № 8 від 18.01.2011р. Ухвалою господарського суду від 14.06.2011р. затверджений реєстр вимог кредиторів.

10.08.2012р. до суду було подано клопотання голови комітету кредиторів боржника та розпорядника майна Дуленка А.Г про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (вх.№10577д від 10.08.2012 р.).

Оскаржуваною постановою від 21.09.2012р. господарський суд Полтавської області дійшов висновку про неплатоспроможність Колективного підприємства "ЗБВ-2", визнав його банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.

Проте, з такими висновком господарського суду колегія суддів апеляційного суду погодитися не може з огляду на таке, що в всупереч вимогам ст.43 ГПК України при вирішенні питання про необхідність визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не було перевірено наявність ознак неплатоспроможності боржника.

Відповідно до ст.1 Закону неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами.

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

При проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляє комітет кредиторів (частина дев'ята статті 7 Закону).

Статтею 16 Закону передбачено, що до компетенції комітету кредиторів належить внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника, звернення до господарського суду про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених Законом.

Отже, за результатами аналізу фінансового стану боржника, якщо активи боржника в грошовому вимірі (залишки коштів на рахунках, вартість майна, матеріалів, реальна до стягнення дебіторська заборгованість тощо) не забезпечують виконання грошових зобов'язань боржника перед кредиторами, комітетом кредиторів приймається рішення звернутись до місцевого господарського суду з клопотанням про відкриття ліквідаційної процедури.

Однак всупереч наведених норм законодавства місцевим господарським судом в оскаржуваній постанові не надано жодної оцінки наявності чи відсутності активів у боржника з визначенням їх вартості, що дозволило б дійти висновку про неможливість погашення заявлених кредиторських вимог у розмірі 4799052, 39грн. за рахунок наявних активів боржника.

Посилання суду на звіт про виконання погоджених процедур стосовно виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства Колективного підприємства "ЗБВ-2", в якому зазначено, що фінансовий стан Колективного підприємства "ЗБВ-2" станом на 01.07.2012р. характеризується, як такий що має ознаки надкритичної неплатоспроможності та відповідає фінансовому стану потенційного банкрута (а.с. 70-а.с.98 т.16), критично сприймається колегією суддів з огляду на те, що як вбачається з самого звіту аудитору для перевірки не надані первинні документи бухгалтерського обліку та документи синтетичного та аналітичного обліку за перевіряємий період, так само аудитору не було надано відомості про майно, яке отримано або знаходиться в оренді, інформацію про визначення об'єктів незавершеного будівництва та відомості про проведення оцінки незавершеного будівництва, аудитору для ознайомлення та аналізу не надані будь-які документи, які діють можливість установити обґрунтованість дебіторської заборгованості, документи які б дозволили проаналізувати заходи, ужиті керівництвом підприємства щодо стягнення заборгованості та своєчасності розв'язання проблем у виробничому процесі і т.ін.

Посилання господарського суду на рішення комітету кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання підприємства банкрутом та відкриття ліквідації процедури, яке було прийняте на зборах кредиторів 06.08.2012 року (а.с.3-а.с. 4 т.15), також критично сприймається колегією суддів, оскільки з протоколу зборів не вбачається з яких саме підстав та на підставі яких документів комітетом кредиторів прийнято рішення про неплатоспроможність боржника та необхідність його ліквідації.

Як було наведено раніше статтею 16 Закону про банкрутство передбачено, що внесення пропозицій господарському суду щодо відкриття ліквідаційної процедури належить до компетенції комітету кредиторів, однак клопотання комітету кредиторів, за відсутності ознак банкрутства не є підставою для визнання боржника банкрутом

Таким чином, єдиною підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність активів для задоволення вимог кредиторів.

Отже, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови помилково встановлено, що активів підприємства не вистачає для погашення вимог кредиторів, які були включені до реєстру.

Виходячи з наведеного колегія суддів апеляційного суду вважає висновок господарського суду Полтавської області про визнання банкрутом Колективного підприємства «ЗБВ-2» та відкриття ліквідаційної процедури передчасним, а апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_1 в частині скасування постанови господарського суду Полтавської області від 21.09.2012 року законною та обґрунтованою.

Стосовно ж вимог апеляційної скарги кредитора ОСОБА_1, щодо прийняття судом апеляційної інстанції нового рішення про проведення санації боржника Колективного підприємства «ЗБВ-2» та призначення керуючого санацією слід зазначити наступне.

Відповідно до положень частини 8 статті 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації належить до компетенції комітету кредиторів.

Частиною 1 статті 17 наведеного Закону передбачено, що господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією.

Таким чином введення судом процедури санації боржника можливе лише за умови наявності відповідного клопотання про прийняття такого рішення з боку комітету кредиторів, а не за клопотанням інвестора чи окремого кредитора.

Як свідчать матеріали справи, а саме протоколи зборів комітету кредиторів №2 та №4 від 06.08.2012 року (а.с.3-а.с.4 т.15) та від 20.09.2012 року (а.с.93 т.17), відповідно, комітетом кредиторів були відхилені пропозиції потенційних інвесторів ПП "Пластбуд", ТОВ "Вік Групп Інвест", ПП "Грандбуд-К" та ПП «Великбуд» про введення процедури санації КП «ЗБВ-2».

Наведені обставини виключають можливість задоволення апеляційної скарги кредитора ОСОБА_1, в частині прийняття судом апеляційної інстанції нового рішення про проведення санації боржника Колективного підприємства «ЗБВ-2» та призначення керуючого санацією.В звязку з чим апеляційна в цій частині задоволенню не підлягає.

Розглянувши апеляційну скаргу ПП «Великбуд» колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Отже, подати апеляційну скаргу мають право сторони та особи, про права та обов'язки яких було ухвалене оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Обґрунтовуючи право звернутись із апеляційною скаргою, ПП «Великбуд», який вважає себе потенційним інвестором у справі, посилається на те, що господарським судом Полтавської області взагалі не були належним чином з'ясовані обставини справи щодо можливості та фінансової спроможності потенційного інвестора ПП «Великбуд» прийняти участь у санації боржника, наслідком чого стало безпідставне відхилення пропозиції ПП «Великбуд» щодо участі в санації боржника та прийняття протиправної та необґрунтованої постанови про визнання боржника банкрутом.

Між тим, як було зазначено раніше, відповідно до приписів пункту 1-3 ст. 17 Закону про банкрутство господарський суд має право відкрити процедуру санації за клопотанням комітету кредиторів, а не інвестора. При цьому, відповідно до положень пунктів 1-3 вказаної статті вибір та погодження кандидатури інвестора відбувається за рішенням комітету кредиторів, а статус інвестора особа набуває з моменту прийняття ухвали господарського суду про санацію боржника. Отже, подання заяви на участь у справі про банкрутство у якості інвестора (санатора) не надає такій особі статусу інвестора та, відповідно, учасника провадження у справі про банкрутство.

При цьому, як було встановлено раніше, заява ПП «Великбуд» про санацію була розглянута комітетом кредиторів на засіданні, проведеному 20.09.2012 року, та за результатами розгляду ПП «Великбуд» відмовлено у задоволенні такої заяви.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства -щодо порядку набуття статусу інвестора (санатора), як учасника провадження у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 17 Закону про банкрутство, апеляційна інстанція дійшла висновку, що ПП «Великбуд» не набуло статусу інвестора у справі про банкрутство боржника, оскільки процедура санації стосовно останнього у встановленому порядку ухвалою суду відкрита не була, у зв'язку з чим ПП «Великбуд», відповідно, не є стороною або учасником провадження у справі про банкрутство Боржника, оскаржувана постанова не стосується його прав та обов'язків, а тому ПП «Великбуд»не мало права її апеляційного оскарження відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

Згідно п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої ПП «Великбуд»апеляційної скарги на постанову господарського суду Полтавської області від 21.09.2012 року не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин апеляційне провадження за скаргою ПП «Великбуд» на постанову господарського суду Полтавської області від 21.09.2012 року - припиненню.

Керуючись статтями 80, 91, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 3,4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову господарського суду Полтавської області від 21.09.2012 року у справі № 18/107 скасувати.

Справу № 18/107 направити на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Великбуд» припинити.

Повний текст постанови складено 10.12.2012 року

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Камишева Л.М.