Справа №22ц-1668/06 Суддя 1 -ї інстанції: Давченко Т.М.
Категорія 12 Доповідач апеляційного суду: Буренкова к.О.
Р І Ш E H H Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Буренкової К.О., суддів Довжук Т.С., Козаченка В.І.,
при секретарі судового засідання Негрун І.О.,
за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3 і її представника ОСОБА_4, відповідачки ОСОБА_5,
розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 4 липня 2006 p., ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 і ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на це майно,
встановила:
В лютому 2005 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на це майно.
Позивач зазначав, що 3 вересня 2004 р. між ним та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу у них незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1. На виконання домовленості він передав ОСОБА_6 та відповідачці 15930 грн. в рахунок вартості будинку. Оформити угоду купівлі-продажу будинку домовилися після введення його в експлуатацію. На початку жовтня 2004 р. будівництво будинку було закінчено і він 7 жовтня 2004 р. передав ОСОБА_6 на виконання вказаної угоди ще 5000 доларів США, що становило суму еквівалентну 26500 грн. Останній передав позивачу ключі від будинку. Він з сім'єю вселився у будинок і звів господарські споруди та підсобні приміщення. Проте договір купівлі-продажу будинку вони не оформили, оскількиІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.
Посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 була досягнута домовленість щодо всіх суттєвих умов цієї угоди, які він повністю виконав, позивач просив про задоволення позову.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 грудня 2005 р. до участі у справі у якості співвідповідача залучено ОСОБА_3.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 4 липня 2006 р. позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановлено визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 з усіма господарськими спорудами, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6
За ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок з усіма господарськими спорудами, який розташовано на земельній ділянці по АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати як незаконне та визнати недійсним зазначений договір. Апелянт посилається на те, що судом неповно з'ясовані дійсні обставини спору, дана неналежна оцінка наявним в справі доказам, в зв'язку з чим висновок суду є помилковим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення скасуванню з ухваленням нового рішення, із наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що З вересня 2004 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу будинку, позивач їх виконав і тому в силу ч.2 ст. 220 ЦК 2003 р. такий договір слід визнати дійсним.
Проте з таким висновком не можна погодитися, оскільки не доведені обставини, які суд вважав встановленими, що в відповідності до п. 2 ст. 309 ЦПК є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення.
Відповідно до ст. 657 ЦК 2003 р. договір купівлі-продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договір є нікчемним.
Згідно ч.2 ст. 220 ЦК 2003 р. та п.4 постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (зі змінами, внесеними постановами від 25 грудня 1992 р. №13 та від 25 травня 1998 р. №15), якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або при укладенні її були в наявності передбачені законом обмеження.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 являвся власником незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1. З вересня 2004 р. між ним, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 була досягнута письмова домовленість щодо укладення договору купівлі - продажу цього будинку. За цією угодою ОСОБА_1 передав ОСОБА_6 та ОСОБА_5 15930 грн. авансу в рахунок вартості будинку. 7 жовтня 2004 р. на підставі розписки на виконання договору купівлі-продажу позивач передав ОСОБА_6 ще 5000 доларів США. Проте ціна спірного майна не була зазначена сторонами ні в згаданому договорі, а ні в розписці.ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.
ОСОБА_1 не надав достовірних доказів, які б свідчили, що між ним та ОСОБА_6 було досягнуто згоди щодо ціни спірного будинку.
За правилами ст. 218 ЦК 2003 р. ціна та інші істотні умови угоди, укладеної в простій письмовій чи нотаріальній формі, не можуть бути встановленими на підставі показань свідків, крім випадків кримінально караних Дій.
Тому показання позивача, допитаного судом як свідка, про досягнення між ним та ОСОБА_6 згоди щодо купівлі-продажу спірного будинку за 12000 доларів США не може розцінюватися як достовірний доказ на підтвердження даної обставини.
Що стосується переданих позивачем в грудні 2004 р. 4000 доларів США відповідачці ОСОБА_5, яка є колишньою дружиною ОСОБА_6, в рахунок вартості спірного будинку, то такі дії позивача теж не являються підставою для задоволення його вимог, оскільки ні співвласником, ні спадкоємцем вказаного майна вона не являться.
З урахуванням зазначених обставин колегія приходить до висновку, що угода купівлі-продажу будинку між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 фактично не відбулася і підстав для задоволення позову немає.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів
вирішила
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 4 липня 2006 р. скасувати і ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 і ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на житловий будинок відмовити.
Рішення апеляційного суду може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий: підпис
Судді: підписи