Справа №22а-599/06 Суддя 1-ї інстанції: Шкірай М.І.
Категорія 38 Доповідач,апеляційного суду: Буренкова К.О.
УХВАЛА
09 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Буренкової К.О., суддів Довжук Т.С., Козаченка В.І.,
при секретарі судового засідання Цвєтковій Ю.В., за участю позивачки ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2006 p., постановлену за її позовом до відкритого акціонерного товариства «Миколаївський глиноземний завод» (далі - ВАТ «МГЗ») про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів,
встановила:
В серпні 2006 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ВАТ «МГЗ» про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів від 16 березня 2004 р. про деномінацію акцій останнього шляхом їх консолідації та затвердження відповідних змін до статуту ВАТ «МГЗ» щодо кількості і номінальної вартості акцій, на які розділено статутний фонд підприємства.
Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2006 р. ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за вказаним позовом з підстав пропуску нею строку звернення до суду з такою вимогою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу скасувати як незаконну, а справу повернути на новий розгляд до того ж суду. Одночасно позивачка просить поновити їй строк звернення до суду за захистом порушеного права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви та доданих до неї матеріалів, вимоги ОСОБА_1 зводяться до захисту порушених, на її думку, корпоративних прав акціонерів ВАТ «МГЗ» та права власності на акції цього підприємства.
Відповідно до ст. ст. 1, 113-116 ЦК та ст. 15 ЦПК справи щодо захисту порушених майнових та корпоративних прав учасника господарського товариства підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Проте позивачка в позовній заяві зазначила, що даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Між тим, відповідно до правил ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, до яких даний спір відноситься.
За таких обставин та виходячи із положень п.1 ч.І ст. 109 КАС України, судця вірно відмовив позивачці у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки цю заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Доводи апелянта про незаконність ухвали не заслуговують на увагу, так як є наслідком помилкового тлумачення положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Посилання в ухвалі на те, що цей спір підлягав розгляду в порядку гл. 31 ЦПК 1963 р. хоча і є зайвими, але не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись ст.ст. 198,199,201,205, 206 КАС України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2006 р. - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі одного місяця з дня її проголошення.
Головуючий: Судді: