Справа N 22 Ц 1383 - 2006 р.                                 Головуючий І інстанції Черенкова Н.П.

Категорія-12.                                                Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.

УХВАЛА

іменем України.

5 жовтня 2006 року.                                                                           м. Миколаїв.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Данилової О.О. та Кутової Т.З.,

із секретарем судового засідання Варміш О.С., з участю:

позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 переглянула рішення місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 листопада 2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися у дане судове засідання, перевіривши у межах оскарження обставини та докази ,-

установила:

24 грудня 2004 року ОСОБА_1 пред'явила зазначений позов.

Його обґрунтовувала тим, що 15 квітня 2003 року за 1 000 гривень купила у відповідача належну тому на праві приватної власності 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, посвідчивши договір купівлі-продажу на Українській біржі нерухомості та зареєструвавши його у Комунальному підприємстві Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації.

На виконання умов договору передала продавцю гроші, отримавши, натомість, у власність житло.

Посилаючись на недотримання форми договору і, в зв'язку з цим, неможливість розпорядитися купленою частиною квартири, просила про задоволення позову.

Відповідач позов визнав у повному обсязі.

Рішенням місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва відЗлистопада 2006 року позов задоволено у повному обсязі.

Не згодившись із таким рішенням, ОСОБА_3 його оскаржила й просила скасувати з тих мотивів, що суд не притягнув її до участі у справі, в той час як вирішував питання, що стосується і її права на спірне майно.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржене рішення суду 1 інстанції скасуванню у повному обсязі, цивільна справа поверненню до того суду для нового розгляду, оскільки місцевий суд постановив його без точного додержання норм матеріального й процесуального права.

Так, вирішуючи цивільну справу без притягнення ОСОБА_3 до участі в її розгляді, місцевий суд виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 не торкаються інтересів першої, а тому і немає потреби залучати ту до справи.

Однак у повній мірі з цим погодитися не можна.

Як вбачається з довідки комунального підприємства Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації НОМЕР_1 ( а.с- 7) та біржового договору купівлі-продажу від 15 квітня 2003 року ( а.с- 8 ), квартира АДРЕСА_1 на час укладення названого договору була об'єктом спільної часткової  , власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і їх частки в ній були рівними.      

Проти цього заперечувала ОСОБА_3.

У неприйнятих судом заявах та клопотаннях, вона твердила, що її частка в квартирі більша чим частка ОСОБА_4, а тому він не міг продати 1,2 частки квартири. В обґрунтування своєї правової позиції вона посилалася на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2001 року, яким їй було виділено більшу кімнату, а ОСОБА_4 меншу, з одночасним стягненням з неї на його користь компенсації.

За таких обставин, вважати, що дана справа не торкається інтересів ОСОБА_3 і може бути вирішена без належного дослідження її позиції, є помилкою.

Її слід було притягнути до участі у розгляді даної справи. Інше є порушенням права названої особи на судовий захист її інтересів, гарантований ст. 55 Конституції України, що є недопустимим.

За такого, рішення не може залишатися в силі і підлягає скасуванню. За прямої вказівки в п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України на правові наслідки у разі вирішення судом питання про права і обов'язки особи, яка не була притягнута до участі у справі, справа беззастережно підлягає передачі на новий розгляд.

При новому її розгляді суду слід врахувати наведене, перевірити твердження сторін, звернувши увагу на положення статей 47 ЦК України ( у редакції 1963 року), яка діяла на час укладення біржової угоди, та ст. 220 чинного ЦК України щодо обов'язкових умов визнання договору дійсним, однією з яких є ухилення учасника договору від його нотаріального посвідчення, і в залежності від встановленого вирішити справу по суті.

Керуючись ст. ст. 307, 311,313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 листопада 2005 року скасувати, цивільну справу повернути до того ж суду для нового розгляду в іншому складі суду.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.