Справа № 22ц-1697                  Головуюча суду 1 -ої інстанції Циганок В.Г.

Категорія 23                                Суддя-доповідач апеляційного суду Вовненко Г.Ю.

УХВАЛА Іменем   України

4 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Вовненко Г.Ю.,

суддів Галущенка О.І., Колосовського С.Ю., при секретарі Фірсовій Т.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 8 червня 2006 року, постановлене за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

встановила:

В березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3577 грн. 61 коп. та моральної шкоди в сумі 5000 грн., спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач зазначав, що 25.09.2004 р. о 23 год. 45 хв. На нерегульованому перехресті доріг пр-ту Леніна та вул.. 8-го Березня в м. Миколаєві ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Мерседес - Е 240" держномер НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого сталося зіткнення з його автомобілем "Мазда -Е 200" держномер НОМЕР_2. Витрати на відновлення ушкодженого автомобіля склали 3577 грн. 61 коп., а завдану моральну шкоду він оцінює в 5000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив про задоволення своїх позовних вимог.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 8 червня 2006 року позов задоволено частково і постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 3577 грн. 61 коп. та у відшкодування моральної шкоди - 1000 грн., а також судових витрат 59 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що по справі не здобуто доказів того, що ним були порушені Правила дорожнього руху. Вважає, що висновок суду не відповідає обставинам справи і просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд в межах заявлених вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, права та обов'язки сторін і відповідно до положень ст.ст. 1166, 1187 ЦК України та роз'яснень, викладених в п. З постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 р. (з подальшими змінами), що шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним.

Доводи апелянта щодо недоведеності його вини в порушенні Правил дорожнього руху не можуть бути прийнятими до уваги.

Як свідчить постанова Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2004 року, ухвалена по адміністративній справі відносно ОСОБА_3, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху, а скоєне ним правопорушення кваліфікується за ст. 124 КУпАП. Провадження по адміністративній справі було закрито в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків для накладення адміністративного стягнення на підставі ст.ст. 38, 247 п. 7 КУпАП. Проте це не звільняє володільця, з вини якого завдано шкоду, від цивільної відповідальності.

Розмір завданої матеріальної шкоди визначено автотоварознавчим дослідженням, яке проведено експертом науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України Миколаївської області, сумніватися в компетентності якого у суду немає підстав.

Розмір моральної шкоди суд визначив відповідно до положень ст. 23 ЦК України з врахуванням душевних страждань, яких зазнав позивач у зв'язку з пошкодженням його майна.

Оскільки рішення суду постановлено відповідно до норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 301, 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 8 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.