Справа № 22ц - 1670                   Головуюча суду 1 -ої інстанції Орленко Л.О.

Категорія 36                                    Суддя-доповідач апеляційного суду Вовненко Г.Ю.

РІШЕННЯ Іменем   України

4 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Вовненко Г.Ю.,

суддів Галущенка О.І., Колосовського С.Ю., при секретарі Фірсовій Т.В., за участю відповідача Сеніка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2006 року, постановлене за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановила:

19 травня 2006 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позивачка зазначала, що від шлюбу з відповідачем у них є донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На протязі року відповідач проживає окремо від сім'ї, але участі у вихованні дитини та її матеріальному утриманні не приймає. Посилаючись на зазначені обставини та враховуючи мінливий дохід відповідача, позивачка просила стягнути з нього на свою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі, а саме, по 200 грн. щомісячно до повноліття дитини.

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2006 року позов задоволено частково і постановлено стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утриманбня доньки по 160 грн. щомісячно до повноліття дитини та в доход держави держмито - 51 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд, визначаючи розмір аліментів в твердій грошовій сумі, не взяв до уваги, що він трудовлаштований і має постійний заробіток. Просить рішення суду змінити, стягнути аліменти у частці від заробітку згідно з положеннями ст. 183 СК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов правильного висновку, що відповідно до ст. 180 СК України відповідач зобов'язаний утримувати свою доньку до досягнення нею повноліття.

Між тим, визначаючи розмір аліментів в твердій грошовій сумі, суд не взяв до уваги, що згідно з положеннями ст. 184 СК України аліменти в твердій грошовій сумі визначаються, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, або за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 має постійне місце роботи, регулярний заробіток, а тому аліменти йому необхідно визначати згідно з положеннями ст. 183 СК України у частці від заробітку.

Зважаючи на наведене, колегія судців приходить до висновку, що рішення суду підлягає зміні на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Визначаючи розмір аліментів, судова колегія відповідно до положень ст. 182 СК України враховує матеріальне становище сторін, наявність у відповідача іншої неповнолітньої дитини від першого шлюбу і вважає необхідним стягнути аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Керуючись ст.ст. 301,303,309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2006 року в частині розміру аліментів змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.05.2006 р. до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині це ж саме рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України.