Справа № 22-ц-1172 Суддя першої інстанції Франчук О.Д.
Категорія 41 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Буренкової К.О.,
суддів: Довжук Т.С., Козаченка В.І.,
при секретарі судового засідання Варміш О.С, без участі сторін,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер" м. Южноукраїнська (далі - ТОВ "Майстер") та ОСОБА_1
на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 квітня
2006 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Майстер" про
стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
07 листопада 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ "Майстер" про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку та відшкодування моральної шкоди.
Позивачка вказувала, що з 23 червня 2003 року по 15 липня 2005 року вона працювала у відповідача маляром-штукатуром 4 розряду, коли була звільнена з роботи за власним бажанням згідно п. 1 ст. 38 КЗпП України.
Посилаючись на те, що на день звільнення розрахунок з нею не проведено, позивачка просила стягнути з відповідача 4700 грн. заборгованості по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку за весь час роботи та компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати, а також 4700 грн. моральної шкоди.
В судовому засіданні позивачка збільшила свої вимоги і остаточно просила суд стяг
нути з відповідача на її користь 7053 грн. заборгованості по заробітній платі, 1542 грн. компенсації за невикористані щорічні планові відпустки, 690 грн. компенсації по заробітній платі, 4693 грн. середнього заробітку у зв'язку з затримкою розрахунку та 5000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Южноукраїнського міського суду від 19 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Постановлено стягнути з ТОВ "Майстер" на її користь 4043 грн. 64 коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, 690 грн. 38 коп. компенсації втрати частини доходу, а також 500 грн. моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування місцевим судом обставин справи та порушення норм матеріального права, просила вказане рішення скасувати і ухвалити нове про повне задоволення її позову.
В своїй апеляційній скарзі представник ТОВ "Майстер", вважаючи, що рішення суду першої інстанції не відповідаю обставинам справи та вимогам трудового законодавства України, просив зазначене рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обгрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка з 23 червня 2003 року по 15 липня 2005 року працювала у відповідача штукатуром - маляром 4 розряду.
Як встановлено перевіркою додержання законодавства про працю ТОВ "Майстер", проведеною у грудні 2005 року інспектором праці територіальної державної інспекції праці у Миколаївської області (а.с. 58-64), заборгованість підприємства перед ОСОБА_1 за весь час роботи на день звільнення складала: по заробітній платі - 7053 грн. 05 коп., по грошовій компенсації за невикористані відпустки - 367 грн. 89 коп., по компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з несвоєчасною її виплатою - 690 грн. 38 коп.
Однак, лише 07 грудня 2005 року, вже під час розгляду справи у суді, відповідач виплатив позивачці заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористані відпустки.
За таких обставин та з урахуванням положень ст. ст. 83, 116, 117 КЗпП України і Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки 4043 грн. 64 коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та 690 грн. 38 коп. грошової компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з несвоєчасною її виплатою.
У зв'язку із порушенням трудових прав позивачки, що призвело до моральних страждань, пов'язаних з невиплатою заробітною плати, вона в силу ст. 237-1 КЗпП України має право на відшкодування моральної шкоди. З урахуванням характеру спричиненої шкоди, обсягу перенесених страждань, місцевий суд вірно визначив розмір такого відшкодування в сумі 500 грн.
Колегія суддів не може погодитись з запереченнями відповідача стосовно того, що внаслідок перерахунку він не мав заборгованості по заробітній платі перед позивачкою на час її звільнення. Оскільки перерахунок зроблено після звільнення позивачки з роботи, що суперечить трудовому законодавству, підстави на підтвердження правильності такого перерахунку суду не надавались, а відомості перерахунку заробітної плати, надані відповідачем (а.с. 27-30), не зрозумілі за змістом та не завірені підписами бухгалтера, керівника й печаткою підприємства.
Більш того, за порушення законодавства про працю, в тому числі при нарахуванні та виплаті заробітної плати позивачці, головного бухгалтера та директора ТОВ "Майстер" було притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 64).
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ТОВ "Майстер" та ОСОБА_1 відхилити, а рішення Южноукраїнського міського суду від 19 квітня 2006 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Майстер" про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.