ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11.12.12 р. Справа № 5006/21/92/2012
Позивач: Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", м. Маріуполь
до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк
про стягнення 1 066,82грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: Шевелев В.Г. - юр.
відповідача: Ляшко Д.В. - пров. юр., Бідніченко І.І. - нач. ПТО ст. Правда ДП "Придніпровська залізниця", Коваленко І.О. - юр. ВЧД-3 ст. Нижньодніпровськ-Вузол
Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до Державного підприємства "Донецька залізниця" пред'явлено позов про стягнення збитків, які виникли у зв'язку з несхоронним перевезенням вантажу (коксовий дріб'язок), відправленого позивачу Публічним акціонерним товариством «Євраз Дніпродзержинський КХЗ» 16.07.12р. за залізничною накладною № 45676806 у напіввагоні №66553132, у сумі 1 066,82грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію призначення прибув з недостачею, яка підтверджена комерційним актом від 18.07.2012р. БН 699789/286, складеним цією ж станцією. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені комбінатом збитки має нести перевізник.
Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на ст.ст.31, 32 Статуту залізниць України. На думку залізниці винним у нестачі є відправник, який завантажив вантаж у несправний вагон.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
16.07.12р. Публічне акціонерне товариство «Євраз Дніпродзержинський КХЗ» (вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (вантажоодержувач) у напіввагоні № 66553132 за залізничною накладною № 45676806 зі станції Правда Придніпровської залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відвантажило коксовий дріб'язок. За накладною вага нетто у вагоні - 50 100 кг (брутто - не зазначено, тара - 21 500 кг).
У накладній відправником зроблена відмітка про маркування вантажу вапном.
Позивач є покупцем коксового дріб'язку за договором постачання № ДУК-03/12-2-м, укладеним 30.12.11р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест холдинг».
Згідно рахунку-фактури відправника (Євраз Дніпродзержинський КХЗ) № 1665 від 16.07.2012р., виставленого ТОВ «Метінвест холдинг», який є продавцем вантажу позивачеві, ціна 1т дрібняку коксового - 990,00грн. без ПДВ.
На станцію призначення вагон прибув 18.07.12р., де був складений акт загальної форми № 1-089 від 18.07.2012р. Підстава складання акту загальної форми - під час огляду було виявлене:
- між 5-6 люками є воронкоподібне заглиблення розміром: 2000мм х 2000мм х 2000мм;
- витікання вантажу на станції не має.
Також на станції призначення був складений акт про технічний стан вагону № 33 від 18.07.12р., згідно якого вагон за спірним перевезенням визнаний як несправний, а саме: під завантаження він був поданий з несправною кришкою люка, над 6-м люком з лівої сторони зазор між арміровочним листом і кришкою люка більше 50мм.
На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БН 699789/286 від 18.06.2012р., згідно з яким:
· вагон прибув в технічному відношенні несправний;
· навантаження в вагоні вище рівня бортів на 300м;
· поверхня вантажу маркована вапняним розчином;
· між 5-6 люками є воронкоподібне заглиблення розміром: 2000мм х 2000мм х 2000мм в глибину вагону;
· витікання вантажу на станції відсутнє;
· над 6 люком з лівої сторони вагону є зазор між армуванням і кришкою люка біль ніж 50мм;
· двері в вагоні справні і закриті;
· зважування вагону проводилося на 150 тонних електронних терезах станції Сартана 2 комбінату ім. Ілліча з повною зупинкою вагону;
· вага нетто зважування вантажу 48 200 кг (брутто 69 700 кг, тари з брусу 21 500 кг), нестача вантажу складає 1 900 кг проти даних залізничної накладної.
Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - заступником начальника станції, двома комерційними агентами, з боку одержувача - прийомоздавальником комбінату ім. Ілліча.
Також на станції Красноармійськ, куди вагон прибув 17.07.12р., відповідачем був складений акт загальної форми № 24417 від 17.07.2012р. Відповідно до цього акту на станції Красноармійськ була виявлена комерційна несправність, а саме: при зважуванні на тензовагах виявилась невідповідність маси вантажу у вагоні - менше документу на 2100 кг, поверхня вантажу на рівні бортів, рівномірна, маркована вапном; над 5-6 люками є заглиблення розміром: 200см х 200см х 100см; витікання вантажу не має; відчепити вагон не має можливості внаслідок експлуатаційної обстановки на станції; вагон слідує за призначенням.
До станції Красноармійськ спірний вагон з вантажем прослідував як мінімум 3 станції (Нижньодніпровськ-Вузол, Синельникове, Чаплине), на яких є ПКО і зауважень щодо технічного стану вагону чи комерційного стану вантажу перевізником зафіксовано не було. До того ж станція відправлення, за твердженням одного із представників відповідача, підтвердженим випискою з книги ВУ-14, вагон вантажовідправнику подала у справному стані і після його завантаження прийняла без будь-яких зауважень щодо технічного стану. Тобто, від часу прийняття спірного вагону з вантажем від відправника станцією Правда Придніпровської залізниці до станції Чаплине він прослідував як технічно справний і заглиблення у вагоні було відсутнє.
На перегоні Чаплине - Красноармійськ у вантажі утворилось заглиблення розміром: 200см х 200см х 100см, а на перегоні Красноармійськ - Маріуполь-Сортувальний з не роз'яснених перевізником причин вона збільшилась (згідно комерційного акту заглиблення становить 2000мм х 2000мм х 2000мм), але при цьому нестача не збільшилась, а незначно зменшилась - на станції Красноармійськ вона була 2100 кг, а на станції призначення зафіксована 1 900 кг.
За таких обставин і зважаючи на те, що:
Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.
Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актами.
Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 1 662,01грн. із розрахунку: 1 399кг (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі 1,0%) х 1 188грн. (вартість 1т дрібняку коксового, зданого до перевезення з ПДВ). Позивачем заявлена менша сума, а саме - 1 066,82грн.
Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Заперечення відповідача в частині вини відправника вантажу судом до уваги не взяті, оскільки відповідач не зміг пояснити, яким чином несправний вагон з вантажем прослідував до станції Чаплине без будь-яких зауважень щодо технічного і комерційного стану, а після станції Красноармійськ, коли ніхто не усунув несправність вагону (ніяких документів щодо цього перевізником суду надано не було), нестача не тільки не збільшилась, а частково зменшилась (на 200кг, тобто в межах похибки), але при цьому заглибина збільшилась майже у 2 рази - була глибиною 1м, а стала 2м.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83062, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 2600101511508 в Укрексімбанку м. Донецька, МФО 334817, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (87504, м. Маріуполь Донецької області, вул. Левченка, 1, п/р 26002962487612 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851, п/р 26007480906000 у Центральному відділенні ПАТ "Донгорбанк" в м. Маріуполі, МФО 334970, код ЄДРПОУ 00191129) 1 066,82грн. основного боргу (вартість нестачі), 1 609,50 грн. - відшкодування витрат по оплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
Повний текст рішення складено 11.12.2012р.
Надруковано примірників:
1 - до справи;
1 - позивачу;
1 - відповідачу.
Вик
Тел.381-91-18