Справа №11а-462-2006 року                                                                    Головуюча у 1 інстанції Губар Н.В.

Категорія: ч.І ст. 125 КК                            Доповідач: Сачук В.І.

України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                                     УКРАЇНИ

31 жовтня 2006 року.                                                         м. Рівне

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: Головуючого Сачука В.І.. суддів : Квятковського А.С., Шпинти М.Д. з участю прокурора Корчак С.А. захисника-адвоката ОСОБА_1 представник потерпілого адвокат ОСОБА_2 потерпілий ОСОБА_3

законний представник потерпілого ОСОБА_4 засудженого ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника-адвоката ОСОБА_1. в інтересах засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 4 травня   2006 року.

Цим вироком ОСОБА_5, українець, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, одружений, освіта середня-спеціальна, працює приватним підприємцем, раніше не судимий, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, засуджений

- за ч.І ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян. ОСОБА_6, українець, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, не одружений, освіта середня, не працює , раніше не судимий, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, засуджений за ч.І  ст.  125 КК України до штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Судом стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 1500 грн., та з ОСОБА_6 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Солідарно стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 408 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_5 таОСОБА_6. визнані винними і засуджені за те, що 10 серпня 2004 року близько 5 години в урочищі «Застав'я» поблизу с Соснове Березнівського району, на гранті особистих неприязних відносин, що раптово виникли, нанесли неповнолітньому ОСОБА_3, за те що без їхнього дозволу хотів ловити рибу, удари кулаками рук, взутими ногами, пластиковою телескопічною вудкою та дерев'яною палицею в різні частини тіла, в результаті чого заподіяли тілесні ушкодження які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В поданій на вирок суду апеляції захисник-адвокат ОСОБА_1 вважає вирок суду незаконним, несправедливим, просить вирок суду скасувати, звільнивши ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у відповідності зі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям а в частині відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію, доводи потерпілого ОСОБА_3., адвоката ОСОБА_2., законного представника ОСОБА_4 та міркування прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справ та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника - адвоката ОСОБА_1. не   підлягає  задоволенню 3 таких підстав..

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачено ч.І ст. 125 КК України, підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами, і правильність цих висновків у апеляції не оспорюється..

При вирішенні цивільного позову про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 моральної шкоди на користь ОСОБА_4 судом дотримані вимоги процесуального закону. Визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди компенсує моральні страждання потерпілого.

Підстав для зміни вироку в частині цивільного позову колегія суддів не вбачає.

Доводи в апеляції про те, що судове слідство по справі проведено однобічно, неповно, з порушенням норм кримінально-процесуального права позбавлені підстав, оскільки вони спростовуються зібраними у справі доказами , зокрема: показаннями засуджених ОСОБА_5та ОСОБА_6, потерпілого ОСОБА_3., свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, висновком судово-медичної експертизи.

Як   встановлено  матеріалами  справи,   судом     дотримані     вимоги кримінально-процесуального закону, спрямовані на встановлення у справі об 'єктивної істини.

Давши належну оцінку доказам, які були перепровірені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував дії засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6. зач. 1 ст. 125 КК України .

Що стосується міри покарання, то при її призначенні суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочину, дані про особу засуджених, в тому числі вказані в апеляції обставини що пом'якшують покарання. Суд призначив покарання засудженим в межах санкції ст. 125 ч.І КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_6. не відшкодували потерпілому моральної шкоди.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно ст. 45 КК України є її дійове каяття, яке характеризується трьома складовими елементами, одним із яких є повне відшкодування завданих цією особою збитків.

Отже доводи захисника ОСОБА_1 про необхідність скасування вироку та звільнення засуджених від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям є необгрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі     наведеного та     керуючись ст.  ст.365,  366  КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА: Вирок   Березнівського   районного суду Рівненської області від 4 травня 2006 року стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_1.- без задоволення.