Справа №2-518/08
2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2008 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Умнової О.В.
при секретарі - Скопенко Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Орган опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації
- про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та вселення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач в своїх інтересах та інтересахОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом. Мотивує позов тим, що 26.10.2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5. Вказаний договір порушує права малолітньоїОСОБА_2, яка була зареєстрована у відчуженій квартирі і мала право проживання в ній та укладений в порушення вимог закону без дозволу органу опіки і піклування, що згідно ч.1 ст.224 ЦК України є достатньою підставою для визнання його недійсним. Просить визнати недійсним зазначений вище договір купівлі-продажу та вселити її разом з малолітньоюОСОБА_2 в спірну квартиру.
В судовому засіданні позивач підтримала позов з викладених в ньому підстав, просила задовольнити вимоги.
Відповідач ОСОБА_3 за викликом в суд не з'явилася, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Представник ОСОБА_4 позов не визнав. В обґрунтування позиції зазначив, що на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу ОСОБА_1. та неповнолітняОСОБА_2 вже були зняті з реєстраційного обліку в спірній квартирі та виселені з неї на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 30.08.2007 року, яке набрало законної сили. Відсутність податкової застави та відсутність заборони на відчуження або арешт квартири, що є предметом договору була підтверджена витягами, виданими приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5. 26.10.2007 року за №№481750, 15140277. Враховуючи наведене вважає, що на момент укладання вищевказаного договору не існувало ніяких обставин або обтяжень, що можуть бути підставою для визнання його недійсним. Вказав на те, що позивачі не є співвласниками спірної квартири, а тому не мали і не мають право обмежувати право власника об'єкту нерухомого майна розпоряджатися ним на власний розсуд.
Приватний нотаріус КМНО ОСОБА_5. в судове засідання не з'явилася, до суду направила письмові пояснення, в яких просила розглянути справу у її відсутність та зазначила, що 26.10.2007 року посвідчила договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 З наданих для нотаріального посвідчення договору документів вбачалося, що в квартирі була зареєстрована одна особа - продавець, інших - неповнолітніх або малолітніх осіб в даній квартирі зареєстровано не було. Витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна підтвердив відсутність заборони відчуження або арешту на квартиру, що була предметом продажу. Вказала на те, що посвідчуючи вищевказаний договір купівлі-продажу вона виконала всі вимоги закону, тому вважає його дійсним.
Орган опіки і піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації в судове засідання представника не направив, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. До суду направив письмові пояснення, в яких підтримав позов ОСОБА_1. В обґрунтування позиції зазначив, що укладення оспорюваного договору купівлі-продажу відбулось з порушенням норм чинного законодавства, без урахування інтересів дитини, з грубим порушенням її прав. Орган опіки і піклування не надавав дозволу на продаж вищевказаної квартири, тому, з огляду на статтю 224 ЦК України даний правочин є нікчемним. Звернув увагу на пункт 6 договору, в якому вказано, що продавець гарантує покупцю, що від неї не приховано обставин, які мають істотне значення до укладення цього договору, а саме треті особи не мають прав на зазначену квартиру; внаслідок продажу квартири не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі малолітніх, неповнолітніх дітей та визнала, що немає будь-яких обтяжень, що можуть бути підставою для визнання цього договору недійсним. Ці твердження не відповідають дійсності. Враховуючи наведене, для забезпечення охоронюваних законом інтересів малолітньоїОСОБА_2, та її право на житло просить задовольнити вимоги ОСОБА_1. в повному обсязі.
Суд, вислухавши сторони, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи вважає можливим розглянути справу у відсутність третіх осіб і позов задовольнити частково, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. з серпня 2002 року знаходилась у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6., з яким має спільну дитинуОСОБА_2 3.ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.38)
2.12.2004 року ОСОБА_1. та малолітняОСОБА_2, за заявою ОСОБА_6 були зареєстровані в належній останньому на праві приватної власності квартирі АДРЕСА_1.
Згідно договору купівлі-продажу від 23.08.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7. за реєстровим №1590, ОСОБА_6. продав належну йому квартиру своїй матері ОСОБА_4 Право власності на вищевказану квартиру було зареєстроване в Київському міському БТІ 7.09.2005 року за ОСОБА_4 (а.с.56)
В квітні 2006 року ОСОБА_4 звернулась до Печерського райсуду м. Києва з позовом до ОСОБА_1., в якому просила усунути перешкоди у користуванні власністю і виселити ОСОБА_1. та залежну від неї малолітнюОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.
В травні 2006 року ОСОБА_1. звернулась із зустрічним позовом, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, а також визначити для неї та дитини розмір, порядок та режим користування спірною квартирою.
Рішенням Печерського райсуду м. Києва від 21.12.2006 року в задоволенні позову ОСОБА_4 та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1. відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 30.08.2007 року вищевказане рішення першої інстанції скасоване в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_4 В цій частині постановлено нове рішення - виселити ОСОБА_1. з усіма залежними від неї особами з квартири АДРЕСА_1. В іншій частині рішення першої інстанції залишено без змін.
На підставі даного рішення Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_1. та малолітняОСОБА_2 були виселені з квартири АДРЕСА_1 та 27.09.2007 року зняті з реєстраційного обліку в ній.
26.10.2007 року між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5. за реєстровим №4860. (а.с.55)
При нотаріальному посвідченні зазначеного вище договору купівлі-продажу, продавцем була надана нотаріусу довідка КП “Липкижитлосервіс” від 27.09.2007 року за №1193, згідно якої в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована одна особа - власник ОСОБА_4
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30.08.2007 року ОСОБА_1. та малолітняОСОБА_2 не були визнані такими, що втратили право користування спірною квартирою. Рішення суду в цій частині не приймалось.
Згідно листа начальника Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві Терещука О.Д. від 29.11.2007 року, ОСОБА_1. та малолітняОСОБА_2 були зняті з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 з порушенням вимог чинного законодавства, в зв”язку із чим, реєстрацію останніх в спірній квартирі поновлено 23.11.2007 року, а осіб, які зняли їх з реєстраційного обліку притягнуто до дисциплінарної відповідальності. (.а.с.9)
Відповідно до довідки КП “Липкижитлосервіс” від 18.01.2008 року за №95 ОСОБА_1. таОСОБА_2 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 та мешкають на житловій площі останньої з 2.12.2004 року. (а.с.39)
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що Печерським РУ ГУ МВС України у м. Києві був встановлений факт незаконного зняття ОСОБА_1. та малолітньоїОСОБА_2 з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1. Даний факт сторонами не заперечується і залишається встановленим. Тобто, фактично на момент укладання 26.10.2007 року договору купівлі-продажу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ОСОБА_1. та малолітня дитина -ОСОБА_2 3.07.2003 р.н., були зареєстровані в спірній квартирі.
Відповідно до Загальної декларації прав людини, кожна дитина має право на особливе піклування і допомогу.
Згідно ст.8 Закону України “Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно Конвенції про права дитини, держава зобов'язана забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ст. 71 ЦК України правочини відносно нерухомого майна на яке мають право власності або користування неповнолітні діти вчиняються з дозволу органу опіки і піклування.
Згідно ст.12 Закону України “Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органу опіки та піклування, при цьому неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.
Печерська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки і піклування не давала згоди на укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 де зареєстрована малолітняОСОБА_2, що не заперечується в судовому засіданні сторонами.
Статтею 224 ЦК України передбачено, що правочин вчинений без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
За таких обставин, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності суд вважає, що вимоги ОСОБА_1. яка діє в своїх інтересах та інтересахОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки ОСОБА_1. та малолітняОСОБА_2 виселені із спірної квартири на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 30.08.2007 року, яке набрало законної сили і на даний час відсутні дані про наявність законних підстав для їх вселення, вимоги ОСОБА_1. в цій частині слід залишити без задоволення.
Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині вимог про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним. В задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути на користь ОСОБА_1. сплачені судові витрати, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: судовий збір у розмірі 500 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71, 203, 215, 216, 224 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 10, 11, 57-60, 64, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 26.10.2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №4860.
Сторони за цим договором повернути в первісний стан.
В задоволенні вимог ОСОБА_1. про вселення відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 500 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Умнова О.В.