УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА І МЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого - Левенця Б.Б., суддів: Кварталової А.М., Плавич Н.Д. при секретарі - Кодінцевій С.В., за участі представників відповідачів Романадзе Л.Д., Місік О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю управління архітектури та містобудування Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2006 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грань" до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, начальника інспекції державного архітектурно - будівельного контролю, управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про зобов"язання призначити голову державної комісії для прийняття закінченого реконструкцією об"єкта і зобов"язання підписати акт державної комісії про прийняття закінченого реконструкцією об"єкта в експлуатацію, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2005 року позивач звернувся до суду з позовом і уточненнями до нього, в обгрунтування якого зазначив, що у грудні 2003 року був укладений договір за яким комунальне підприємство "Ланжерон" Одеської міської ради передало ТОВ "Грань" в оренду нежитлове приміщення -кафе "Сієна", розташоване на території пляжу "Ланжерон" в м. Одесі, в якому позивач за згодою орендодавця здійснив реконструкцію. За заявою позивача, розпорядженням голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради була призначена державна комісія, за підсумком роботи якої був складений акт про прийняття реконструйованого об"єкта в експлуатацію. Цей акт був підписаний усіма членами комісії окрім голови комісії - начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1, якій цей акт не підписав, а згодом був увільнений від виконання обов"язків за цією посадою. Протягом тривалого часу відповідачи не вчиняли будь-якіх дій щодо прийняття об"єкта в експлуатацію. Тому, позивач просить суд зобов"язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради призначити ОСОБА_2, який на час звернення позивача до суду обіймав посаду начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - головою державної приймальної комісії, а останнього - підписати акт про прийняття в експлуатацію вищезазначеного реконструйованого нежитлового приміщення(кафе).(а.с. 3-4, 59)
Приморська районна адміністрація Одеської міської ради позовні вимоги не визнала, пояснюючи це тим, що розпорядження про призначення державної комісії по прийомці реконструйованого об"єкту в експлуатацію є чинним, ніким не оспорювалось, тому вимоги до адміністрації є необгрунтованими.(а.с. 63)
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2006 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач начальник інспекції державного архітектурно-будівельного контролю управління архітектури та містобудування Одеської міської ради просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування скарги апелянт зазначив, що позивач здійснив реконструкцію орендованого приміщення без згоди власника - комунального підприємства "Ланжерон" Одеської міської ради, без затвердження проектно-кошторисної документації, а ненадання позивачем документів які б підтверджували його право власності чи право користування земельною ділянкою унеможливлює прийняття в експлуатацію реконструйованого об"єкту.(а.с. 69-71)
Судом до участі в справі як відповідача притягнуто управління архітектури та містобудування
Справа № 22а-1389\2006 р.
Одеської міської ради, оскільки інспекція державного архітектурно-будівельного контролю не є юридичною особою, а структурним підрозділом цього управління.
В суді апеляційної інстанції представники відповідачів, кожен окремо, підтримали доводи скарги, яку попросили задовільнити.
Позивач був повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду про що в справі є докази (а.с. 125) до суду свого представника не направив, причини неявки або клопотань про відкладення розгляду справи не повідомив.
Про заявления адміністративного позову і слухання справи був повідомлений власник земельної ділянки і реконструйованого об"єкту(кафе) - Одеська міська рада та її комунальне підприємство "Ланжерон" про що в справі є докази(а.с.126,127) проте до суду свои представників не направили про причини неявки не повідомили.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення прибувших учасників апеляційного провадження, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової, в т.ч. з підстав, які не були зазначені в апеляційній скарзі враховуючи наступне:
Предметом позовних вимог є оскарження бездіяльності посадової особи і органу місцевого самоврядування, тому зважаючи на вимоги п. 1 ч. 1 ст. 18, частини 5 розділу УІІ КАС України, на думку колегії суддів, вказаний спір підсудний місцевому загальному суду, апеляційному суду як адміністративному суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із матеріалів справи видно, що реконструкцію об"єкта проведено в 2004 році, а в січні 2005 року позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття об"єкта в експлуатацію.
Так, згідно до вимог п. 14, 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. N 1243(надалі - Порядок), що набрав чинності з 29.12.2004р., строк прийняття об"єкта в експлуатацію не повинен перевищувати 30 днів, а затвердження акту приймальної комісії- 15 днів.
Відповідно до вимог п. 28 вказаного Порядку, члени державної приймальної комісії, що відмовилися підписати акт, зобов'язані у письмовій формі подати голові комісії та органу, який вони представляють, обгрунтування своєї відмови. Керівник зазначеного органу зобов'язаний взяти безпосередню участь у врегулюванні спірних питань та може підписати акт замість члена комісії, який відмовився від підпису.
Згідно до п. 30 цього Порядку, у разі неготовності об'єкта до експлуатації державна приймальна комісія складає відповідний акт з висновками та обґрунтуваннями. На підставі цього акта орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що утворив комісію, надає замовнику рекомендації щодо усунення недоліків. Підписаний і затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого реконструкцією об'єкта є підставою для укладення договорів про постачання на цей об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів води, газу, тепла та електроенергії і включення даних про цей об'єкт до державної статистичної звітності.
Відповідно до вимог п. 5 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 p. N 225, дії і рішення(бездіяльність) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені в органи, яким ці інспекції підпорядковані, або до суду.
Судом першої інстанції встановлено, що за договором оренди нежилого приміщення від 30 грудня 2003 року, комунальне підприємство "Ланжерон" Одеської міської ради передало, а ТОВ "Грань" прийняло у строкове платне користування(оренду) приміщення кафе "Сієна"(інвентарний № 99-п), загальною площею 29,4 кв.м., розташованого на земельній ділянці пляжу "Ланжерон" в м. Одесі, з правом проведення його капітального ремонту, реконструкції, технічного переобладнання та додаткової будівлі, з дозволу орендодавця. При цьому за п. 4.4 вказаного Договору, орендодавець доручив орендарю, за кошти останнього, вирішення усіх питань пов"язаних із реконструкцією(добудови) об"єкту оренди і введення його в експлуатацію(а.с.5-6) Вказаний договір на час розгляду справи судом сторонами не оспорювався і є чинним, а власником земельної ділянки і розташованого на ній реконструйованого об"єкта(кафе) є Одеська міська рада в особі її комунального підприємства "Ланжерон".
05 вересня 2004 року директор комунального підприємства "Ланжерон" Одеської міської ради погодив проведення позивачем реконструкції орендованого приміщення про що надав письмове повідомлення, скріплене печаткою підприємства (а.с. 24)
Рішенням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 04 квітня 2005 року № 1015 було призначено державну комісію для прийняття в експлуатацію закінченого реконструкцією об"єкту оренди, головою якої був призначений начальник інспекції державного архітектурно-будівельного контролю - ОСОБА_1(а.с.Ю)
Як видно із відповідного акту, документів, що є в матеріалах справи, можливість збереження реконструйованого об"екту(кафе"Сієна" загальною площею 213,7 кв.м.) і прийняття його в експлуатацію підписали усі члени приймальної комісії, зазначені у розпорядженні, у тому числі орендодавець і представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради. Голова комісії - ОСОБА_1 акт не підписав, а оскільки незабаром, був увільнений з посади, останнє унеможливлювало підписання ним акту.(а.с.7-17)
За висновком № 200/05 від 17 лютого 2005 року, начальник управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, погодився із технічним висновком проектної організації "Екобуд" про відповідність реконструйованого об"єкту будівельним і технічним нормам і можливості його збереження після проведеної реконструкції(а.с. 15-16, 33-46).
Як встановлено судом із відповідних положень(а.с. 110-121), інспекція державного архітектурно-будівельного контролю є структурним підрозділом управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, останнє є юридичною особою. Начальник цього управління є керівником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю і відповідно до вищевказаних вимог законодавства може підписати акт замість останнього.
Цих обставин, технічного висновку сторони не заперечували і в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, обов"язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову
В матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем законодавства у сфері містобудування і притягнення за їх скоєння до відповідальності, не надано таких відповідачами і на пропозицію колегії суддів.
Суду не надано доказів того, що призначена відповідачем державна комісія складала відповідний акт з висновками та обгрунтуваннями про неготовність реконструйованого об"єкта(кафе), або голова комісії у письмовій формі надавав органу який він представляє(або замовнику) обгрунтування своєї відмови, або Приморська районна адміністрація, що утворила вказану комісію, надавала замовнику рекомендації щодо усунення недоліків, не встановлено таких і в судовому засіданні. Тому, проведену позивачем реконструкцію об"єкту оренди, після отримання вищевказаних погоджень посадових осіб органів місцевого самоврядування Одеської міської ради та інших державних структур, зазначених в розпорядженні і акті, не можна визнати самовільною.
Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства, обставини справи і докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що належним відповідачем по справі є управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, і вважає необхідним зобов"язати начальника цього управління підписати вищезазначений акт прийняття реконструйованого об"єкту в експлуатацію замість голови комісії - начальника інспекції цього управління. Такий висновок колегія суддів обґрунтовує тим, що начальник управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, який є керівником для начальника інспекції прийняв рішення про можливість прийняття в експлуатацію реконструйованого об"єкту, про що склав письмовий висновок при цьому не зазначивши зауважень, застережень або заперечень(а.с.15-16)
Відповідач своєчасно не вжив передбачених законодавством заходів щодо прийняття реконструйованого об"єкту в експлуатацію(або відмови в цьому), тривала невмотивована бездіяльність відповідача, що виразилась у невжитті цих заходів, перешкоджала позивачу здійснювати діяльність у передбаченому законом порядку, чим порушувала його права та охоронювані законом інтереси.
Кадрові зміни на посаді начальника інспекції і управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в 2005-2006 роках, за вищевказаних обставин, самі по собі не можуь бути визнані обгрунтованою підставою для відмови відповідача від підпису в акті приймальної комісії.
Надане апелянтом повідомлення начальнику інспекції від 07.06.06р. № 116(а.с 72) суперечить письмовому погодженню проведення реконструкції, наявному в листі і акті комісії із прикладенням печатки підприємства(а.с. 9-10,24).
Посилання апелянта на необгрунтоване зазначення до найменування державної комісії, що здійснювала прийняття реконструйованого об"єкта(кафе) в експлуатацію, як технічної, не впливає на обсяг прав і обов'язків цієї комісії і не звільняє відповідача, як органу місцевого самоврядування, від виконання функцій покладених законодавством.
За цих підстав мають бути відхилені відповідні доводи апелянта.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції колегія суддів враховує, що зобов"язавши відповідача призначити саме Клюшнікова головою державної комісії, суд першої інстанції не звернув уваги на вимоги п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 p. N 1243, за якім призначення головою комісії тієї чи іншої особи, віднесено до виключних повноважень органу, що призначив комісію в межах його компетенції, встановленої законодавством. Суд не застосував вищевказаних вимог законодавства, які підлягали застосуванню при вирішенні справи, помилково послався на ДБН А.3.1-3.94"Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів", який згідно до п. 7 наказу Державного комітету України з будівництва і архітектури від 18.12.04р. №191 втратив чинність з дня набрання чинності вищевказаною постановою Уряду.
Суд першої інстанції не притягнув до участі в справі належного відповідача, розглянув справу і вирішив питання про права та обов"язки особи не залученої до участі в справі. Проте, зважаючи на вимоги ст. 204 КАС України, вказані помилки і порушення вимог матеріального і процесуального закону не дають суду апеляційної інстанції законних підстав для поверння справи до суду першої інстанції на новий розгляд, оскільки перелік таких є вичерпним, але мають бути виправлені апеляційним судом.
Відповідно до вимог ст. 195, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції слід скасувати на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України з ухваленням нової по суті заявлених вимог.
Інші доводи скарги не спростовують цих висновків суду, тому мають бути відхилені.
Згідно до вимог ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Тому, на підставі ст. 94 КАС України, 8,50 грн. судових витрат сплачених позивачем у вигляді судорого збору(а.с. 2) слід стягнути на користь останнього з відповідача управління архітектури та містобудування Одеської міської ради.
суддів-
Керуючись 195, 196, п. З ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 207, 254 КАС України, колегія
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю управління архітектури та містобудування Одеської міської ради задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2006 року скасувати, постановити нову, якою позовні вимоги за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грань" задовільнити частково, зобов"язати начальника управління архітектури та містобудування Одеської міської ради протягом одного місяця з дня ухвалення цієї постанови підписати акт державної комісії про прийняття в експлуатацію реконструйованого об"єкту - нежитлового приміщення(кафе"Сієна" загальною площею 213,7 кв.м.), розташованого на території пляжу "Ланжерон" в м. Одесі.
Стягнути на користь позивача 8(вісім) грн. 50 коп. судових витрат у вигляді судового збору із відповідача управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, в задоволенні інших вимог -відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня набрання нею законної сили до Вищого адміністративного суду України.