Справа № 11-а- 924 Головуючий у суді 1 інстанції - Пасічник Д.І.
Категорія - ст 15, ч. З ст 185 КК україни Доповідач - Нікітін О.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 року. Судова колегія апеляційного
суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого судді - ОСЄТРОВА В.І.,
Суддів- САВІНИХ О.П., НПСІТІНА О.С, за участю прокурора - ДОБРОВОЇ Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 4 січня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця В.Чечеліївка, Новгородків - ського району,Кіровоградської області українця, громодянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 28.12. 1999 року Новгордківським
районним судом Кіровоградської
області за ч.І ст. 101,ст.45 КК
України (1960 р.) на 3 роки
позбавлення волі умовно з іспитовим
строком на 3 роки,
13. 01. 2003 року вказаним судом
зач.З ст.185 та ст. 71 КК України на
З роки 1 місяць позбавлення волі і
постановою Устимівського
районного суду 10. 03. 2005 року умовно- достроково звільнений на 11 місяців 3 дні невідбутої частини покарання,
засуджено за ч. З ст. 15 і ч. З ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі та на підставі ст. 71 ККУкураїни за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вроком суду від 13. 01. 2003 року остаточно призначено йому покарання у виді З(три) роки 1(один) місяць позбавлення волі.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винними та засуджено за те, що він, будучи раніше судимий за крадіжку чужого майна, повторно, в період умовно -дострокового звільнення з місць позбавлення волі, скоїв замах на крадіжку чужого майна з проникнення в сховище, тобто, 01. 11. 2005 року приблизно о 13 годині, в с. В. Чечеліївка Новгордківського району, з метою крадіжки чужого майна, таємно проник в приміщення охоронюванї бази № 4 МТФ ПСП " Чечеліївське", з якої намагався здійснити крадіжку майна - транспортера ТСН -ЗБ на суму 3737,63 грн., але злочиний намір не довів до кінця по незалежним від його волі причинам, оскільки був затриманий на місці скоєння злочину.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати , оскільки вважає, що злочину він не вчиняв, в доповнені до апеляції просить змінити вирок і пом'якшити покарання з застосуванням до нього ст. 75 КК України, а в послідуючих доповненнях до апеляції просить вирок скасувати посилаючись на те, що він винним себе в скоєні злочину не визнає і суд незаконно розглянув справу за ст. 299 КПК України; справа судом розглянута однобічно і неповно та при розгляді справи судом не вівся протокол судового засідання; справа відносно нього була сфабрикована органом досудового слідства; що він юридично неграмотний і на досудовому слідстві йому незаконо відмовлено мати захисника; що його особисті визнавальні покази в матеріалах справи про вчинення ним злочину органом слідстві добуті шляхом обману і під тиском працівників міліції, а тому він відмовляється від цих показів та від своїх показів в судовому засідані; що суд не повністю йому дав виступити в останьому слові та не роз'яснював йому права про внесення зауважень на протокол судового засідання; що слідство і суд не повністю дослідили дані про його особу.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни і апеляції без задоволення, пояснення засудженого, який винним себе в скоєні злочину не визнав і підтримав доводи апеляції, вивчивши доводи апеляції засудженого та матеріали кримінальної справи, судова колегія вважає, що апеляція задоволеню не підлягає з наступних підстав..
Висновок суду 1-ї інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому злочину, тобто, у вчинені 1. 11. 2005 року в с В. Чечеліївка, повторно, замаху на крадіжку чужого майна на суму 3737,63 грн. з проникненням в сховище, обгрунтований зібраними та дослідженими достовірними доказами по кримінальній справі, яким суд дав належну правову оцінку та які ніким в судовому засідані, в тому числі самим засудженим, не оспорювалися в порядку ч.З ст.299 КПК України.
Так, сам ОСОБА_1, як на досудовому слідстві, так і в судовому засідані при розгляді справи в порядку ч.З ст.299 КПК України за його згодою, визнав себе винним повністю в скоєні інкримінованого йому злочині, про що він також зазначив в доповненнях до апеляції від 31.01. 2006 року( а.с. 102-103).
Таким чином кваліфікацію злочиних дій засудженого ОСОБА_1 за ч.З ст. 15, ч.З ст. 185 КК України судова колегія визнає вірною та об'єктивною і такою, що відповідає матеріалам кримінальної справи.
Доводи засудженого ОСОБА_1 в апеляції про скасування вироку, так як він себе винним в скоєні злочину не визнає, що суд однобічно і неповно розглянув щодо нього справу та при розгляді справи не вівся протокол судового засідання, що на досудовому слідстві його не забезпечили захисником, що справу щодо нього сфабриковано, що його покази про вчинення ним злочину на досудовому слідстві отримані шляхом обману і під тиском працівників міліції, судова колегія вважає безпідставними, оскільки він відповідно до вимог ст. 299 КПК України позбавлений права оспорювати фактичні обставини скоєного ним злочину в апеляційному порядку, так як кримінальна справа за його згодою судом розглянута в порядку ч.З ст.299 КПК України, а тому його апеляція в цій частині задоволеню не підлягає.
Крім того, перевіривши матеріали кримінальної справи, не встановлено при проваджені досудового слідства та при судовому розгляді справи щодо засудженого істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, в тому числі порушень, про які заначив засуджений в доповненнях до своєї апеляції, а саме, про не призначення йому захисника на досудовому слідстві, про незаконний розгляд справи за ч.З ст.299 КПК України, про те що не вівся протокол судового засідання, про те що суд не дав повністю йому виступити в останьому слові та не роз'яснено йому права на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та право внесення зауважень на протокол судового засідання, а тому його апеляція про скасування вироку в цій частині також задоволеню не підлягає.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, засуджений повністю був ознайомлений з протоколом судового засідання та з матеріалами кримінальної справи на досудовому слідстві і в суді, а тому його доводи в апеляції в цій частині є безпідставними.
При призначені міри покарання засудженому ОСОБА_1 судом 1-ї інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України було в повному обсязі враховано характер і ступінь тяжкості скоєного ним злочину, дані про особу винного, обставини, що пом"якшують та обтяжують йому покарання, тобто, призначена йому міра покарання відповідає вимогам ст.ст.65, 71 КК України, а тому судова колегія не вбачає підстав про скасування чи зміни вироку в цій частині.
Керуючись ст.ст. 362,365, 366 КПК України, судова колегія,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення. Вирок Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 4 січня 2006 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без зміни.