/

Верховний Суд України

^{Апеляційний суд Запорізької області}

Справа № 22- 5461 / 2006 р.                                                      Головуючий у 1 інстанції Федоренко Р.Г.

Суддя-доповідач : Пільщик Л.В.

_УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня    2006 року                                                                                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Пільщик Л.В.

Суддів: Гончара О.С., Мануйлова Ю.С.

При секретарі: Ткаченко М.О...

розглянувши відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „ Електрометалургійний завод „Дніпроспецсталь " про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства ,, Електрометалургійний завод „ Дніпроспецсталь " на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2006 року ,-                                                                                                                   

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ „Дніпроспецсталь" про поновлення на роботі.      

У позовній заяві зазначав , що працював у відповідача оператором поста управління стану гарячої прокатки прокатного цеху з 31.08.1992 p.. 16.09.2005 p. його звільнено за п.4 ст.40 КЗпП України.

Вважаючи , що звільнено його безпідставно, оскільки він прогул не вчиняв, а був відсутній на роботі з поважних причин ,позивач просив поновити на роботі. У березні 2006 р. позовні вимоги доповнені вимогами про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2006 року позов задоволено. ОСОБА_1 поновлений на роботі і з відповідача на його користь стягнута заробітна плата за час вимушеного прогулу.

Апеляційне провадження порушено за апеляційною скаргою ВАТ „Дніпроспецсталь".

У апеляційній скарзі ВАТ „Дніпроспецсталь" посилаючись на необґрунтованість висновку суду про поважність причин відсутності на роботі ОСОБА_1, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у позові.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на викладені в скарзі доводи

ОСОБА_1   проти  апеляційної  скарги  заперечував,   посилаючись  на законність   і обгрунтованість рішення суду.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення учасників процесу, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України власник або уповноважений орган може розірвати трудовий договір з працівником у разі вчинення ним прогулу без поважних причин.

Виходячи з вимог п.4 ст.40, ст..ст.147 ,149 КЗпП України та 22 Постанови Пленуму Верховного суду України „ Про практику розгляду трудових спорів „ від 6 листопада 1992 року з наступними змінами звільнення з роботи за порушення трудової дисципліни є крайнім заходом і допускається з врахуванням ступені тяжкості вчиненого проступку, заподіяної цим порушенням шкоди та обставин, за яких вчинено проступок.

Вирішуючи спір , суд з достатньою повнотою перевірив обставини справи, дав оцінку усім доказам у сукупності відповідно до вимог ст.57 ЦПК України і прийшов до висновку про наявність підстав для поновлення позивача на роботі. Висновок суду про поважність причини відсутності ОСОБА_1 на роботі за викладених в рішенні обставинах ґрунтується на наявних у справі доказах .Факт смерті матері позивача та факт звернення його до лікарні за медичною допомогою у зв'язку з гіпертонічним кризом відповідач не оспорював. У суді першої інстанції відповідач не піддавав сумніву достовірність відомостей, викладених у довідці. Посилання в скарзі на те, що суд безпідставно прийняв зазначену довідку в якості доказу , є неприйнятним. Оскільки трудовим законодавством не визначено перелік обставин , за наявності яких прогул вважається вчиненим із поважних причин , питання про поважність причин відсутності працівника на роботі вирішується виходячи із конкретних обставин і враховуючи будь-які докази, передбачені ст.57 ЦПК України.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, а тому колегія суддів не знайшла підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 311,313,314,315,317   ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „ Електрометалургійний завод „ Дніпроспецсталь " залишити без задоволення , а рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя 28 липня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає чинності негайно , проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.