Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-5507                                                          Головуючий у 1 інстанції: Притуло Л.В.

2006р.                                                                Суддя-доповідач: Маловічко С. В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2006 року                                                                                      м.       Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:   Маловічко СВ., суддів Краснокутської О.М., Сапун О.А.

при секретарі: Вертелецькій І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - виконавчий комітет Мелітопольської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та житловою будівлею,-

ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_2 позивався до ОСОБА_1щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та житловим будинком, зазначивши, що йому на праві власності належить 59/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 - 41/100 частина. Даний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 2214 кв. м. Власник будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 почав самовільне будівництво житлового будинку на межі земельної ділянки, яка знаходиться в їх з відповідачем спільному користуванні та у дворі позивача, позбавивши останнього та його родину частини земельної ділянки, що знаходиться в їх користуванні. Даним будівництвом відповідач перешкоджає вільно користуватися земельною ділянкою та приватизувати її, оскільки на ній частково розташована самовільна будівля відповідача, будівництво засмічує його двір. Просить суд усунути дані перешкоди, зобов»язавши ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки шляхом переносу самовільної будівлі в глиб своєї ділянки, розташованої АДРЕСА_2.

В заяві від 14.08.2006р. ОСОБА_2 просив суд прийняти заходи забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 проводити будівельні та інші роботи на межі земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1, а також на земельній ділянці АДРЕСА_2.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.08.2006 року прийнято заходи по забезпеченню позову: заборонено ОСОБА_1 проводити будівельні та інші роботи на межі земельної ділянки АДРЕСА_1, а також на земельній ділянці АДРЕСА_2.

В   апеляційній   скарзі  ОСОБА_1   зазначає,   що   ухвала   від   14.08.2006р. постановлена з порушенням процесуального права, в зв"язку з чим апелянт просить її скасувати.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 312 ЦПК України суд апеляційної інстанції вправі задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду першої інстанції і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції

Забороняючи ОСОБА_1 здійснювати будівництво на межі земельних ділянок домоволодінь АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 та на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_2, суд не з»ясував, хто є власником будівлі АДРЕСА_2 та, зокрема, в чиєму користуванні або володінні знаходиться приналежна до неї земельна ділянка.

Разом з тим з матеріалів, доданих до апеляційної скарги, вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_2 на праві власності належить Свободній Церкві Євангельських Християн „Джерело життя" відповідно до договору дарування від 01.12.2004р., а питання щодо надання земельної ділянки навколо зазначеної будівлі у користування знаходиться на стадії вирішення.

Проте суд без з" ясування зазначених обставин заборонив будівництво та інші роботи саме фізичній особі ОСОБА_1, який не є власником будинку АДРЕСА_2, та власником або користувачем прибудинкової території та навколишньої земельної ділянки зазначеного домоволодіння.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, заходи забезпечення позову застосовуються на будь-якій стадії, якщо їх неприйняття може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Виходячи зі змісту даної статті, умовою для застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що рішення суду не зможе бути виконаним внаслідок дій відповідача.

Всупереч вимогам зазначеної норми ЦПК судця не навів ніяких підстав щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони будівництва саме на ділянці АДРЕСА_2, яка не є ділянкою позивача, не вмотивувавши свого висновку щодо можливого спричинення діями власника домоволодіння АДРЕСА_2 шкоди інтересам позивача, якщо він буде продовжувати будівництво на своїй території.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, та, враховуючи чисельні процесуальні порушення, які перешкоджають суду апеляційної інстанції прийняти нову ухвалу, справу слід направити до місцевого суду для вирішення клопотання ОСОБА_2 щодо забезпечення позову у відповідності до вимог ст.ст. 151-153 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 312, 313,314,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 серпня 2006 року по цій справі скасувати. Справу направити до того ж суду на новий розгляд для вирішення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.