Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-5321 / 2006р.                                              Головуючий у 1 інстанції: Трохимова Д.А.

Суддя-доповідач  Маловічко С В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 вересня 2006 року                                                                                  м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:   Маловічко С.В.

Суддів:                  Краснокутської О.М.                                       

Сапун О А.

При секретарі: Вертелецькій І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 5 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо себе та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради, Запорізької міської ради, третя особа - Комунальне підприємство „Ремонтно-експлуатаційне житлове об"єднання № 10" про витребування майна від недобросовісного володільця, про надання звільненої житлової кімнати в комунальній квартирі та зміну договору найму житлового приміщення,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2005 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом щодо себе та в інтересах своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Шевченків­ської райадміністрації, КП „РЕЖО № 10" про визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - кімнатою розміром 14,2 кв. м в комунальній квартирі АДРЕСА_1.

В позові вказали, що вони сім"єю з трьох осіб займають дві кімнати зазначеної комуна­льної квартири, загальна площа яких складає 31 кв. м., та потребують поліпшення житлових умов. ОСОБА_5 перебуває на квартирному обліку на своєму підприємстві з 1993р., як особа, що потребує полшшення житлових умов, яка більш як 15 років сумлінно працюва­ла на одному підприємстві.

Після смерті ОСОБА_6 в листопаді 2004р. кімната розміром 14,2 кв. м звільнилась, оскільки прописана в ній дочка померлого ОСОБА_4 там не проживає з 2000р. без поваж­них причин. Майно, яке б належало ОСОБА_4, в кімнаті відсутнє, плата нею за квартиру та комунальні послуги не здійснюється. За даних обставин просили визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування зазначеною кімнатою, зобов"язати Шевченківську райадміністрацію надати їх сім"ї в користування вільну кімнату розміром 14,2 кв.м. та зобо-в"язати КП „РЕЖО № 10" укласти з ОСОБА_2 як наймачем договір найму на всю ква­ртиру з урахуванням звільненої спірної кімнати.

Ухвалою суду від 06.03.2006р. до участі у справі в якості відповідача залучена Запо­різька міська рада.

В ході слухання справи позивачі уточнили позов. Враховуючи, що ОСОБА_4 протя­гом тривалого часу не проживає в спірній кімнаті, не забезпечує належну схоронність при­міщення, не вносить квартплату та плату за комунальні послуги, не робить ремонту житло­вого та підсобних приміщень в квартирі, просили в силу ст..400 ЦК України витребувати спірну кімнату у ОСОБА_4 як у недобросовісного володільця, зобов"язати Запорізьку міську раду надати їх сім"ї в користування спірну кімнату та зобов"зати КП „РЕЖО № 10„ укласти з ОСОБА_1 договір найму на всю квартиру.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.07.2006 року в задо­воленні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати вказане ріше­ння як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, неповно з"ясовані судом обставини, що мають значення для справи. Просять ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позов.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що трикімнатна квартира АДРЕСА_1 є комунальною. Наймачем двох кімнат загальною площею 31 кв. м є позивач ОСОБА_1, який проживає разом з членами своєї сім"ї ОСОБА_2 та неповнолітнім ОСОБА_3, а наймачем кімнати розміром 14,2 кв. м є відповідач ОСОБА_4.

Позивачі вважали ОСОБА_4 недобросовісним володільцем зазначеної кімнати, оскільки вона без поважних причин не виконує обов'язки наймача згідно з договором найму житлового приміщення, а саме: не користується приміщенням для проживання, не забезпечує його належну схоронність, не вносить квартплату та плату за комунальні послуги, не проводить ремонт житлового та підсобних приміщень, тому на підставі ст. 400 ЦК України просили витребувати кімнату у відповідача ОСОБА_4 та зобов'язати Запорізьку міську раду надати їм в користування дану кімнату.

Відповідно до ст. 400 ЦК України, недобросовісний володілець зобов"язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред"явити позов про витребування цього майна.

Судом з набутих та досліджених про справі доказів зроблені висновки про те, що ОСОБА_4 мешкає в спірній кімнаті, але в 2005 році тимчасово була відсутньою, оскільки здавала свою кімнату за договором піднайму, що не суперечить законодавству щодо прав наймача житлового приміщення здавати його за договором піднайму іншим особам. В квартирі є меблі та речі ОСОБА_4, що підтверджується актом комісії ЖЕД № 14 від 23.03.2006р.

ОСОБА_4 протягом тривалого часу не могла вселитися до своєї кімнати, оскільки позивачі чинили 'ш перешкоди в цьому, про що свідчать її неодноразові звернення з заявами до начальника ЖЕД № 14. Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 надавали пояснення про те, що ОСОБА_4 після смерті батька робила в кімнаті ремонт.

Крім того, ОСОБА_4 04.10.2005р. уклала з ЖЕД договір про відстрочку сплати боргу за житлово-комунальні послуги

Всі ці встановлені судом обставини підтверджені наявними в справі доказами, але не спростовані позивачами в ході слухання справи, тому- неможна вважати ОСОБА_4 недобросовісним володільцем спірної кімнати та витребувати в неї кімнату, наймачем якої вона є.

Судом законно і обгрунтовано відмовлено позивачам в задоволенні їх вимог.

Таким чином, незалежно від наявності права у позивачів на поліпшення житлових умов, на що вони посилаються як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, їх вимоги щодо надання їм спірної кімнати є необгрунтованими, оскільки вона зайнята ОСОБА_4 та витребувати в неї кімнату на підставах, зазначених в позові, з огляду на вищезазначене неможна.

Інші доводи апелянтів є також несуттєвими і надуманими.

Керуючись ст.ст. 307,308,313,314,315,317  ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 5 липня 2006р. по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.