АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69000 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162

Справа № 22 5178/ 2006р.                      Головуючий у І інстанції: Махіборода Н.О.

Суддя - доповідач: Каракуша К.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2006 року                                                    м. Запоріжжя

Колегія  судців  судової палати в  цивільних  справах  апеляційного  суду Запорізької області у складі:

Головуючого:      Денисенко Т.С.,

Суддів:                   Каракуші К.В.,

Коваленко А.І., При секретарі:      Бабенко Т.І. За участю прокурора Гудименко Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на ухвалу Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 17 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Перетворювач", зацікавлена особа Управління пенсійного України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про визнання дій відповідача противоправними та зобов'язання визнати науково-технічний характер діяльності та спонукання до видачі відповідної довідки,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою до відповідача про зобов'язання видати довідку про науково-технічний характер діяльності під час роботи для надання до Управління соціального захисту населення.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 17 лютого 2006 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та позивачу надано строк до 17 травня 2006 року визначитись в якому провадженні (адміністративному чи цивільному) заявлено позов, а також сплатити судовий збір.

23 травня 2006 року прокурор Ленінського району м.Запоріжжя в інтересах ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив суд зобов'язати Управління Пенсійного Фонду в Орджонікідзевському районі призначити ОСОБА_1 наукову пенсію та зобов'язати ВАТ "Перетворювач" визнати науково-технічний характер діяльності ОСОБА_1 під час його роботи на підприємстві.

В судовому засіданні ОСОБА_1не підтримав уточнені позовні вимоги прокурора, фактично наполягав на вимогах, які були заявлені ним раніше.

Ухвалою Ленінського районного суду М.Запоріжжя від 29 червня 2006 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі на ухвалу суду від 17 лютого 2006 року про залишення позову без руху ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить цю ухвалу суду скасувати та справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відповідності до п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Кодексом відповідно до Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, не можуть бути залишені без руху чи повернуті у порядку 121, 297, 327, 355 цього Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог Цивільного процесуального кодексу України 1963 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2002 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії адміністрації ВАТ "Перетворювач" та зобов'язання останнього видати довідку, яка підтверджувала науково-технічний характер його діяльності на підприємстві для нарахування йому пенсії як науковцю. Ухвалою судді від 03 грудня 2002 року за цією скаргою заведена цивільна справа, яка призначена до судового розгляду (а.с.1). Більш того, ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2006 року рішення по цій справі було скасовано з підстав порушення норм процесуального права та повернуто на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Незважаючи на це, районний суд в порядку адміністративного судочинства виносить ухвалу про залишення позову ОСОБА_1 без руху та пропонує заявнику визначитись в якому судочинстві повинні розглядатись його вимоги та сплатити судовий збір.

Таким чином, оскаржувана ухвала про залишення позову без руху постановлена в супереч ухвали апеляційного суду від 26 січня 2006 року та з порушенням п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України і тому підлягає безумовному скасуванню.

У відповідності до ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущенних судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Оскільки судова колегія дійшла до висновку про скасування ухвали про залишення позову без руху, тому вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 і скасувати ухвалу суду від 29 червня 2006 року про залишення позову без розгляду і направити справу на новий судовий розгляд, в ході якого суду першої інстанції необхідно звернути уваги на те, що вказану справу необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства, зважити на вказівки викладені в ухвалі апеляційного суду від 26 січня 2006 року та вирішити справу у відповідності до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 195, 199, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну       скаргу      ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду М.Запоріжжя від 17 лютого 2006 року про залишення позову без руху та ухвалу Ленінського районного суду М.Запоріжжя від 29 червня 2006 року про залишення позову без розгляду по цій справі скасувати і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.