/

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69000 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162

Справа № 22 - 5163 / 2006р.                           Головуючий у І інстанції: Прокопчук Т. С

Суддя - доповідач: Маловічко С. В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2006 року                                                   м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:        Маловічко С В.

Суддів:                       Краснокутської О. М.

Сапун О. А. При секретарі:       Вертелецькій І. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1      в особі представника - ОСОБА_2

на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від "14" липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Запорізькій області про стягнення заборгованості з виплати пенсії за вислугу років,

ВСТАНОВИЛА:

05.07. 2006 року ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом УМВС України в Запорізькій області про стягнення заборгованості з виплати пенсії за вислугу років.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.07. 2006 року відмовлено у відкритті провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду представник-, позивача подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

При цьому вказавши, що заявлена вимога про стягнення заборгованості з виплати пенсії за вислугу років не є оскарженням рішень, дій чи бездіяльності УМВС, оскільки у позові фактично ставиться питання про визнання чи невизнання права на перерахунок пенсії відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та про право позивача на одержання сум пенсії на підставі самостійно проведеного позивачем розрахунку у відповідності до вказаного Закону. Вирішення цього питання не полягатиме і не може полягати у скасуванні будь-яких рішень УМВС, або покладанні на нього обов»язку приймати нові рішення чи вчиняти певні дії, а у стягненні з УМВС грошової суми на підставі висновку суду про існування права позивача на перерахунок пенсії на підставі зазначеного вище Закону, чи у відмові у такому стягненні у разі висновку суду про відсутність такого права. Таким чином, розгляд заявлених позивачем вимог у порядку адміністративного судочинства виключається через те, що вони не охоплюються юрисдикцією адміністративних судів, передбаченою ст..ст.2,17 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі представника -ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Згідно зч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно ст. 50 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі може бути громадянин України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що в позові оскаржуються дії суб'єкта владних повноважень, яким є УМВС, щодо неперерахування позивачеві розміру раніше призначеної пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим виникла заборгованість з її виплати у сумі 5100 грн. Тим самим, йдеться про порушення прав, свобод та інтересів фізичної особи з боку органу державної влади при здійсненні ним владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і відмовив у відкритті провадження у справі, постановивши відповідну ухвалу.

З огляду на вищевикладене, доводи апелянта щодо допущених суддею при постановлені вказаної вище ухвали порушення норм процесуального законодавства є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Згідно з п. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314,315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника -ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2006 року про відмову у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Запорізькій області про стягнення заборгованості з виплати пенсії за вислугу років залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.