Справа № 11-351/2007 р.

                                                                                       Головуючий у 1 інстанції Ілюк Б.В.

Категорія ст. 122 ч.1 КК України

                                                                                       Доповідач: Шкрібляк Ю.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„26" жовтня 2007 року                                                                        м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді                                                     Шкрібляка Ю.Д.,

суддів                                                                           Іванів О.Й., Шайди С.М.,

з участю      

прокурора                                                                   Гуцуляка В.К.,

потерпілого                                                                 ОСОБА_1.,

представника потерпілого                                        адвоката ОСОБА_2.,

засудженого                                                                ОСОБА_3.,

розглянувши 26 жовтня 2007 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1., на вирок Коломийського міськрайонного суду від 26 червня 2007 року, -

встановила:

Вказаним вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, мешканця с. Нижній Вербіж Коломийського району, неодруженого, раніше несудимого, громадянина України, визнано винуватим і засуджено за ст. 122 ч.1 Кримінального Кодексу України (далі КК України) із застосуванням ст. 69 КК України на 240 годин громадських робіт.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_3. залишено раніше обраний - підписку про невиїзд.

Цивільний позов обласної клінічної лікарні задоволено. Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_3. на користь Івано-Франківської ОКЛ 886 грн. 59 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1. задовольнено частково. Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_3. на користь потерпілого ОСОБА_1 2689 грн. 10 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.

Згідно вироку ОСОБА_3. засуджений за те, що він 19 січня 2007 року, приблизно о 20 год. в с Верхній Вербіж Коломийського району, неподалік сільського клубу, із-за неприязних відносин, які виникли внаслідок неправомірних дій потерпілого ОСОБА_1., умисно наніс останньому ногою та руками декілька ударів, спричинивши йому закриту черепно-мозкову травму із забоєм головного мозку, забій м'яких тканин тіменної ділянки голови, садна та закритий перелом кісток носа, садна в ділянці грудної клітки та живота, рани в ділянці надбрівної дуги. Вказані тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеня важкості.

В апеляції потерпілий ОСОБА_1. ставить питання про скасування вироку із-за м'якості призначеного покарання ОСОБА_3. Вважає, що у суду не було ніяких підстав для призначення ОСОБА_3. такого виду покарання. Крім цього, суд явно занизив розмір моральної шкоди.

2

Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення потерпілого ОСОБА_1., та його представника - адвоката ОСОБА_2., які підтримали апеляцію, пояснення прокурора Гуцуляка В.К., який заперечив апеляцію потерпілого, вважає вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи і обговоривши мотиви і доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Висновки суду про доведеність вини та про правильність кваліфікації неправомірних дій засудженого ОСОБА_3. в апеляції не оспорюються і апеляційним судом відповідно до положень ч.1 ст. 365 Кримінально-процесуального Кодексу України (далі КПК України), не перевірялися.

Як зазначено у вироку, суд першої інстанції, при призначенні покарання ОСОБА_3., врахував ряд обставин, що пом'якшують покарання, зокрема, те, що він притягується до кримінальної відповідальності вперше, його молодий вік та бажання відшкодувати потерпілому, як матеріальні збитки, так і моральну шкоду, а також щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Крім цього, судом також було враховано позитивну характеристику ОСОБА_3. та інші дані про його особу.

З урахуванням даних про особу засудженого та вищенаведених обставин, що пом'якшують покарання і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також віктимну поведінку потерпілого, суд обґрунтовано прийшов до висновку про перехід до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст. 122 КК України, призначивши ОСОБА_3. 240 годин громадських робіт, тобто із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України.

При вирішенні цивільного позову в частині відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_1., суд керувався вимогами цивільно-процесуального законодавства, а також враховував тяжкість моральних страждань потерпілого ОСОБА_1. та майновий стан засудженого.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції зобов'язав ОСОБА_3. відшкодувати матеріальні збитки, понесені потерпілим ОСОБА_1у повному обсязі.

Щодо розміру моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції для відшкодування потерпілому ОСОБА_1., то колегія суддів вважає його достатнім з урахуванням майнового стану засудженого і його матеріальних витрат, пов'язаних з лікуванням травмованої ноги.

Таким чином, твердження апелянта на те, що суд призначив надто м'яке покарання ОСОБА_3. і занизив розмір моральної шкоди, є необ'єктивними.

За таких обставин апеляція не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок Коломийського міськрайонного суду від 26 червня 2007 року відносно ОСОБА_3 - без зміни.