ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
06.11.06 Справа № 10/216-6/116
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого –судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області
на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 19.07.2006 року.
у справі №10/216-6/116
кредитор : Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області
боржник: ВАТ «птахофабрика Ужгородська»
про: банкрутство.
З участю представників :
від кредитора –Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області - Діус Н.І. –представник (довіреність №1554/01 від 01.09.2006р.)
від кредитора –Ужгородської МДПІ – Руденко Я.Г. –представник (доручення №10671/9/10 від 28.08.2006р.)
від боржника –Борщевський О.А. –представник (довіреність №б/н від 12.10.2006р.)
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 19.07.2006р., суддя Кадар Й.Й., було затверджено звіт ліквідатора, оплату послуг та понесені витрати. Затверджено мирову угоду у справі укладену між кредиторами та боржником. На період до закінчення виконання мирової угоди від 06.06.2006р. заборонено проведення ліквідації, реорганізації та зменшення статутного фонду боржника, продаж, відчуження, передачу в заставу, внесення майна в статутний фонд та передачу будь-яким третім особам майнових активів боржника. Провадження у справі про банкрутство ВАТ «Птахофабрика Ужгородська»припинено.
З даною ухвалою не погодився кредитор - Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, який оскаржив її в апеляційному порядку з тих підстав, що вона передбачає списання заборгованості страхових внесків до пенсійного фонду, а тому винесена з порушенням норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Закарпатської області від 19.07.2006р., у справі №10/216-6/116 - без змін, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на засіданні Комітету кредиторів 06 червня 2006 року було прийнято рішення про укладення в процедурі провадження справи про банкрутство ВАТ “Птахофабрика „Ужгородська” мирової угоди, у відповідності до Розділу 4 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Ліквідатором подано до суду текст мирової угоди, протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди, список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номера (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості, зобов'язання боржника щодо відшкодування усіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі статтею 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою, клопотання про затвердження Мирової угоди, згоду заставного кредитора на укладення мирової угоди, звіт ліквідатору про виконання покладених на нього обов’язків, оплату послуг та понесені витрати, затверджені комітетом кредиторів.
Ініціатором укладення мирової угоди в процедурі провадження справи про банкрутство на запропонованих умовах виступили кредитор ТОВ „СКМ ЛТД” (власник 60% акцій боржника).
Мирова угода в процедурі провадження справи про банкрутство укладена на наступних умовах:
- вимоги першої черги (заставний кредитор) погашаються на умовах відстрочення на 14 місяців та розстрочення на 9 місяців;
- вимоги другої черги погашаються на умовах відстрочення на 24 місяців та розстрочення на 36 місяців;
- вимоги третьої черги списуються (прощаються) в повному обсязі;
- вимоги четвертої черги погашаються боржником на умовах відстрочення на 63 місяців та розстрочення на 9 місяців;
- вимоги шостої черги списуються (прощаються) в повному обсязі;
Відшкодування усіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі статтею 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, здійснюється боржником згідно окремого зобов’язання.
Джерелом погашення вимог кредиторів буде господарська діяльність підприємства.
Мотивацією для укладення мирової угоди кредитори вказали те, що укладення Мирової угоди є найбільш оптимальним шляхом відновлення платоспроможності боржника, для досягнення даної позитивної мети кредитори згідні розстрочити погашення вимог.
Відповідно до поданого Протоколу засідання комітету кредиторів на засіданні комітету кредиторів 06.06.06р. кредитори ТОВ „СКМ ЛТД” та ТОВ „Старий Уж” голосували за укладення мирової угоди на умовах, запропонованих ТОВ „СКМ ЛТД”. Кредитор УПФ в Ужгородському районі утрималось від голосування. Ніхто з кредиторів не голосував проти укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди прийнято більшістю голосів кредиторів-членів комітету кредиторів в кількості 806 з наявних всього 899.
Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція не брала участі в голосуванні в засіданні комітету кредиторів про укладення мирової угоди.
Враховуючи, що для кредитора –Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, яка не брала участі в голосуванні, встановлені умови не гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги, відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, на думку суду першої інстанції, вказана обставина не являлась перешкодою для розгляду та затвердження мирової угоди в даному судовому засіданні.
Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“, текст мирової угоди був направлений на підписання начальнику Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції.
Кредитор, вимоги якого забезпечені заставою у відповідності до ст. 35 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ надав письмову згоду на укладення мирової угоди.
Судом першої інстанції враховано думку кожного присутнього кредитора щодо укладення мирової угоди та розглянуто заперечення від кредиторів - Ужгородської МДПІ та УПФ в Ужгородському районі, щодо укладення мирової угоди в зв’язку з порушенням, на думку кредиторів, порядку укладення мирової угоди, а саме: відсутність на засіданні комітету кредиторів представника Ужгородської МДПІ, списання збору на обов’язкове пенсійне страхування, неоднакові строки погашення кредиторських вимог для кредиторів першої, другої та четвертої черги.
Згідно п. 3 ст.16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті. Кількість голосів кредиторів визначається відповідно до частини четвертої статті ст. 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до п. 4 ст. 16 цього ж Закону кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.
Згідно п. 9 ст. 16 вказаного Закону рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення комітету кредиторів від 06.06.06р. про схвалення мирової угоди прийнято більшістю голосів кредиторів які були присутні на засіданні комітету кредиторів. А тому місцевий господарський суд зробив правомірний висновок, що відсутність Ужгородської МДПІ та утримання від голосування УПФ в Ужгородському районі не могло, відповідно до зазначеної норми закону, вплинути на голосування та чинність прийнятого рішення на комітеті кредиторів.
Згідно п. 3 ст. 36 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.
За таких обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що нерівність строків погашення кредиторських вимог першої, другої та четвертої черги не порушує вказаних вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та майнових інтересів сторін.
Місцевий господарський суд розглянув заперечення УПФ в Ужгородському районі щодо списання третьої черги вимог кредиторів, а саме зобов’язань перед пенсійним фондом (страхових внесків) та заяву про порушення вимог п. 1 ст. 35 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка забороняє списання страхових внесків на обов’язкове пенсійне страхування. При цьому судом встановлено, що з наданих боржником пояснень та копій документів, вбачається що сума заборгованості до пенсійного фонду, яка зазначена в п. 4.2.–4.4 мирової угоди виникла в зв’язку з сплатою у жовтні місяці 2004р. заборгованості перед працівниками ВАТ „Птахофабрика „Ужгородська” по заробітній платі в розмірі 290000,00 грн. за період 01.04.01р. по 01.09.03р., внаслідок чого підприємство в розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у листопаді 2004р. у розділі 2 (розрахунки за внесками (зборами) за період до 01.01.04р.) зазначило до сплати суму збору до пенсійного фонду в розмірі 114 тис. грн.
На період виникнення вищенаведеного боргу, який зазначений в п. 4.2–4.4 мирової угоди, порядок нарахування та сплати зобов’язань перед пенсійним фондом регулювався Законом України „Про систему оподаткування” та Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
В зв’язку з набранням чинності з 01.01.04р. Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, яким саме регулюється порядок сплати страхових внесків, в ст. 35 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом,” були внесені зміни згідно із Законом України від 17.11.2005 р. N 3108-IV, якими заборонено списання страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Однак вказані зміни до Закону набули чинності вже після того, як в боржника виникло зобов’язання по сплаті страхових внесків до пенсійного фонду.
Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
З огляду на вказану конституційну норму та викладені обставини справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що внесені зміни в ст. 35 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якими заборонено списання страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, не можуть застосовуватися до умов запропонованої мирової угоди. Тому апеляційний суд визнає безпідставним твердження апелянта про порушення судом вказаної норми матеріального права та відхиляє його.
На підставі викладеного, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Закарпатської області від 19.07.2006р. по справі №10/216-6/116 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 19.07.2006 року у справі №10/216-6/116 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скеровуються в господарський суд Закарпатської області.
Головуючий суддя О.Л. Мирутенко
Судді Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук